Укрпошта
Українське державне підприємство поштового зв’язку «Укрпошта» (УДППЗ «Укрпошта») входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв’язку України, є національним оператором поштового зв’язку України згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 січня 2002 року.
детальніше
Діяльність УДППЗ «Укрпошта» регламентується Законом України «Про поштовий зв’язок» від 4 жовтня 2001 року, іншими Законами... детальніше
детальніше
Діяльність УДППЗ «Укрпошта» регламентується Законом України «Про поштовий зв’язок» від 4 жовтня 2001 року, іншими Законами... детальніше
Пошта
SOS - Відгуки про Укрпошта
А що ж трапилось зараз, ви запитаєте? А трапилось те, що до нас прийшов новий начальник. Ні, він прийшов до нас в колектив не вчора і навіть не місяць тому, і навіть не рік. Здається всі вже повинні звикнути до нового керівника, та не так сталося як годалося. З кожним роком його керування, ставало працювати все важче і важче. А зараз в цей складний час це стає взагалі неможливо. З яким питанням не звернулися до нього, у нього одна відповідь:"Это ваши проблемы, учитесь решать их сами". Але ж нам не зрозуміло навіщо ж нам начальник, наше керівництво, проблеми, які виникають у них, перекладає на наші плечі, а розв'язувати їх (проблеми) ми повині самі. Чому така неповага до своїх підлеглих? Чому збираються збори у вихідний день (для багатьох начальників відділень зв'язку, понеділок є вихідним днем)? Чому, ми всі, близько 40 чоловік чекаємо на нашого начальника по 30 хвилин, а то й по годині? Збори призначаються на 8-му годину, він проходить близько 9-ї. Ви скажете: "начальник, має право затриматися". Так ми погодимося, але ж не кожного разу. У багатьох начальників відділень звязку проблеми з підїздом до міста. Бо має місце такий факт, що в деякі села автобуси їздять двічі в день. На обідній рейс не встиг, то сиди в тому місті до вечора. Але ж вкожного сім'я і хочеться у вихідний день присвятити себе родині, а не...
А зараз це щей скорочення штату. Так це взагалі жах. Люди працювали по стільки років, а зараз вони нікому не потрібні. В селі залишають одну лиштоношу і ніхто навіть не замислюється над тим коли вона встигне обійти все село. Так не просто обійти, а щей рознести кориспонденцію, газети, пенсію, приймати плату за газ та електроенергію, та надати інші послуги. Та щей до цього всього і товар продавати, бо в неї ще й план доведений. Продяжність доставних дільниць виходить від 30 км. і більше. І от ця жіночка, тобто листоноша, обвішана п'ятьма сумками поки дійде з одного краю села в інший край то вже й смеркнеться. Пенсіонери вже й спати полягають і нікому її послуги будуть непотрібні. Скажете, в листонош є велосипеди. Так є. Але на них зручно їздити на віддалені дільниці, а від хати до хати якось не дуже зручно їх тягати. Молоді в селі йти працювати на пошту не хотять. Робота важка, зарплатня маленька і навіть у вихідний день доводиться носити пошту. Ось і виходить, що молоді не хотять, а старі не можуть працювати у таких умовах.
А взагалі у нас склалось таке враженя, що нас тобто пошту як структуру хотять знищити, а відстояти наші інтереси виходить і нікому.
Це не скарга, а крик душі!
2 згодні
відгук
Коментарі до відгуку
поэтому и множество проблем в укрпочте
Керiвники навчиться спiлкуватись i Вашi справи пiдуть у гору