Сільпо
Торгова мережа "Сільпо" - одна з найбільших національних мереж продовольчих супермаркетів. Мережа входить до складу торгово-промислової групи компаній України - Fozzy Group. Акції та знижки супермаркету Сільпо завжди радують своїх покупців.
Оптову компанію Fozzy заснували в Києві в середині 1990-х четверо шкільних друзів, випускники Дніпропетровського металургійного інституту, - Володимир Костельман,... детальніше
Оптову компанію Fozzy заснували в Києві в середині 1990-х четверо шкільних друзів, випускники Дніпропетровського металургійного інституту, - Володимир Костельман,... детальніше
Продовольчі супермаркети
Порушення техніки безпеки, свинське ставлення до працівників - Відгуки про Сільпо
Вишенька на торті. З матеріалів завезли лише цінники і білі маркери, і не зразу. Кожен день коли вони відтягували їхню доставку, об'єм моєї роботи збільшувався до відкриття. Була сильна спека, під кінець робочого дня МЕНЕ ВІДПРАВИЛИ ЗА МАТЕРІАЛАМИ ЯКІ МАЛИ КУПИТИ САМІ. Була година до кінця робочого дня, і керівництво відправило мене закуповувати маркери для роботи. Я спробувала пояснити що звичайні в канцелярських магазинах не підійдуть, показала варіант в інтернеті яким я користувалася на попередньому магазині, на що була відмова, адже потрібно було б чекати на доставку. У мене був перший день дуже важких місячних (вибачаюся за подробиці), на вулиці була аномальна спека, мене послали в магазин в 15-20 хвилинах ходьби. Мені довелося у них же просити гроші що би за щось ці маркери купити, і їх мені дали самі знаєте з яким зверхнім обличчям. Коли я прийшла потрібних маркерів не було. Мене послали в інший магазин. Я вже йшла пів години під палючим сонцем. Там теж їх не було. Потім роздратовано послали в третій магазин. Коли і там їх не знайшлося, мені натякнули що я погано шукала, що я передбачила і скинула фото всього асортименту що би переконалися самі. Я повернулася в Сільпо вже після закінчення свого робочого дня, і мене начальниця спробувала після робочого дня відправити в ще один магазин за тими матеріалами, що був майже в годині їзди від Сільпо. І мені давали варіант або після години роботи годину туди кататися, або на наступний день піднятися ще на годину раніше що би закупити маркери і потім поїхати на роботу.
Далі вишенька на торті. У мене за графіком мали бути законні вихідні, і залишалося кілька днів до відкриття. Я нагадала на всякий випадок керівництву що у мене вихідні, на що воно щиро здивувалося, і сказало що у мене вже були вихідні. На нараді на якій мене не було вони змінили мені графік роботи і не повідомили про це. Тож коли за їхнім графіком я працювала у свій вихідний ніхто цього не помітив. Тож вони хотіли що би я попрацювала тиждень без вихідних, на що мені довелося вигризати право на свій день на відпочинок. Тому що тиждень до відкриття найважчий, нагрузка величезна, і мені хотіли дати вихідні уже на наступний тиждень. В магазині дуже багато працівників скаржилися на невнормований графік роботи, що їм додавали години і змінювали графік примусово, що на продажі одна працівниця працювала за двох 12+ годин, і таких було дійсно дуже багато. Була величезна хвиля массових звільненнь. Тільки за тиждень звільнилося 14+- людей. З інших сільпо перекидували працівників в нове, і вони не знали на що підписуються, й потім звільнялися, тому що пояснювали мені що за правилами повернутися назад в свої старі точки не дозволяють, шлях тільки один, або звільнятись взагалі або терпіти. Далі. Керівниця попросила пофарбувати фарбою в балоні для автомобілів декоративні колоски в магазин, й сказала потім після роботи занести їх в робочий кабінет в якому ми працювали. Я сказала що приміщення без вентиляції, що ця фарба має запах, який не вивітриться в такому приміщенні за ніч. Тим більше що мені потім в тому кабінеті весь день працювати, що вона проігнорувала. Коли вона пішла я почала питатися за рукавички й респіратор, на що мені відповіли що респіраторів у них впринципі немає й не було. На балоні писало про можливий головний біль, нудоту, і різкість в очах й запаморочення, й що в разі появи симптомів потрібно було звернутися до лікаря.Також що його потрібно тримати подалі від вогню. В кількох кроках від мене чоловіки щось пиляли болгаркою і іскри розліталися в різні сторони. В питаннях безпеки ніхто не був зацікавленим.
Далі, я спокійно працювала в своєму кабінеті що був паралельно й кабінетом керівниці. Вона зайшла туди і одразу з порогу почала звинувачувати мене в тому що я ніби то курила в приміщенні, і що вона чує запах. Я чесно була в глибокому шоці з такого звинувачення, адже уявити навіть не могла що б таке зробити в приміщенні на вентиляції й тим більше на робочому місці. Я не уявляю наскільки потрібно бути відбитою людиною що б таке зробити, тому це звинувачення мене глибоко обурило. Я відповіла що я таким не займаюся на що вона далі продовжувала стояти на своєму й стверджувати що вона досі чує запах, що тут тільки нас двоє, і що вона на відміну від мене не курить. Я пояснила ще раз що я цього не робила, і якщо й так, то що би вона глянула на камери, на що вона відповіла що камер немає. Питання закрилося на її словах "що б ти так не робила більше, бо може спрацювати пожежна сигналізація." За кілька днів ситуація повторилася. Вона знову почала звинувачувати мене що я ніби то курю в кабінеті і що вона знову чує запах. Я знову пояснила що я цього не робила. До приміщення має доступ багато людей, туди часто хтось міг заходити чи виходити доки нас не було, та вона всерівно продовжувала мене звинувачувати в тому чого я не робила. Потім просто роздратована забрала свої речі й демонстративно пішла працювати в інший кабінет.
Я просто немаю слів що до цих ситуацій, і те наскільки багато працівників зазнавали морального тиску, невнормованого графіку й свинського ставлення в цьому закладі, й що в державі неймовірно багато законів що захищають клієнтів і майже жодних що захищали б працівників. Я ніколи не забуду як я працювала 14 годин за день до відкриття що би встигнути зробити неможливо велику кількість роботи, яка була такою неосяжною не по моїй провині, тоді як моїх робочих годин мало б бути лише лише 9. Я повернулася до дому лише в 11 ночі, і повернулася б за північ якби мене не підвезли працівники. У мене ставка і за це мені ніхто не доплачував, лише могли відняти від робочого часу з наступного тижня ці години. І навіть тоді коли я прийшла що до цього питання до керівництва, мені довелося доводити кількість перепрацьованих годин, бо якогось дива з 5 перепрацьованих годин перетворилися в дві з половиною.
Я не розповсюджувала цю інформацію, минув майже рік з того моменту, як я знову захотіла працювати в старому Сільпо, у якому було усе гаразд, та коли мені відмовили натякнувши що можливо це сталося через "конфлікти з керівництвом", я просто була в шоці. Я чудово знаю хто цьому посприяв.
Я знаю що будь хто в старому закладі міг підтвердити що я була спокійною й неконфліктною, і ніколи ні з ким не мала проблем, та це тепер немає значення. Розумію що минуло багато часу і потрібно було повідомляти про це зразу, та куди? Що я зміню? Все що я можу це просто виговоритися сюди, що б хоча б зараз стало легше, бо за стільки часу мене досі тригерить коли згадую цей досвід роботи.
відгук
Коментарі до відгуку