Синевир+Берегово 20-23 червня 2024. Не рекомендую, хіба що ви любите: 1. Гіда, який прибухує протягом екскурсії і напивається ввечері 2. Історію радянського союзу і постійні згадки про путіна 3. Подорож у маршрутці з температурою +30, +37, де кондиціонер вмикають у виключних випадках. Але це вам компенсують безкінечно волаючою музикою з флешки по колу «гопца-гопца-гопцаца» 4. Хамство 5. Нульову підтримку... Читать отзыв Синевир+Берегово 20-23 червня 2024. Не рекомендую, хіба що ви любите: 1. Гіда, який прибухує протягом екскурсії і напивається ввечері 2. Історію радянського союзу і постійні згадки про путіна 3. Подорож у маршрутці з температурою +30, +37, де кондиціонер вмикають у виключних випадках. Але це вам компенсують безкінечно волаючою музикою з флешки по колу «гопца-гопца-гопцаца» 4. Хамство 5. Нульову підтримку з боку офісу Екотур
Достоинства:
1. Готель у Воловці. Номери відповідають дуже бюджетній ціні - ліжка нормальні, душ і вбиральня в номері. Готель знаходиться прямо біля залізниці, потяги чутно добре, але мені це не заважало.
2. Харчування - бюджетне, але пані, які працюють просто золоті, дуже ввічливі, приємні і турботливі, я попередила, що не їм мʼяса, тільки курятину, врахували всі мої прохання.
3. Програма тура непогана, але все ж деякі заявлені в програмі локації ми просто не відвідали (сироварню, замок в Мукачево).
4. Гід у Львові чудовий
Недостатки:
1. Гід на Закарпатті (представився Іваном Івановичем, весь час ходив у ковбойському капелюсі). Екскурсія аматорська, гід постійно наводив дуже суперечливу інформацію, яка не завжди відповідала дійсності.
2. Екскурсія присвячена радянській владі - вся інформація була подана виключно в ключі радянської влади і багато в чому по методикам ЦК КПРС, все це доповнювалося мізогінними і сексистськими жартами і постійними згадками про путіна.
3. Водій автобуса, який постійно слухає музику про тещу і гуцульські обряди. На прохання вимкнути не реагував взагалі, робив вигляд, що я звертаюсь не до нього.
4. Гід Іван Іванович постійно пив протягом туру (у закладах, де ми робили зупинку, на заявленій дегустації, ввечері останнього дня напився так, що ледве дійшов до номера - бачила це, бо ми сиділи неподалік у дворі готелю.
5. На мої зауваження стосовно пієтету до радянської влади і мізогінних висловлювань гід реагував дуже гостро - починав хамити, намагався ставити якісь запитання з історії Закарпаття, щоб показати, що
Приїхали з турагенством Етнотур. Поселилися в готель Гуцульщина. Супроводжуюча висадила нас з автобуса і поїхала далі не дочекавшись заселення. При поселенні 2 парам не вистачило номерів, поселили на горищі під дахом, замовляли номер на двох, зі зручностями, в номері 5 ліжок (в деяких кімнатах двоярусні) вікно в двері туалеті вибите, замість телевізора, лише, провода. Після скандалу нас переселили в... Читать отзыв Приїхали з турагенством Етнотур. Поселилися в готель Гуцульщина. Супроводжуюча висадила нас з автобуса і поїхала далі не дочекавшись заселення. При поселенні 2 парам не вистачило номерів, поселили на горищі під дахом, замовляли номер на двох, зі зручностями, в номері 5 ліжок (в деяких кімнатах двоярусні) вікно в двері туалеті вибите, замість телевізора, лише, провода. Після скандалу нас переселили в непоганий номер, а інші там і залишились, в номерах крім рушників і постіли нічого немає, готель знаходиться за 4 кілометри до центру, навколо глухомань, дороги немає, один пил і болото, колиба не працює, лише сніданок і вечеря на їх вибир, харчування жахливе, кожен ранок один і тей самий чай без кольору, кавовий аппарат в них не працює, нічого не продається, пусті полиці. Чани, баня не працюють, з їх слів на ремонті, о 21:30, ми повернулись з центру в готель, ворота зачинені, потрібно всіх обдзвонити щоб сторож вийшов і впустив нас на територію, територія гарна, є басейн, є ставок з рибою, беседкі, але немає поваги до клієнтів, і толкового господаря, зіпсували вихідні. Етнотур розводить руками і нічого не може зробити, тоді навіщо туди селити людей, обіцяли що будем проживати в готелі Меридіан, але не попередивши заселили в гуцульщину. А решту туристів заселили в нормальні готелі, у Дарї і у Мухана. В турі розписано про дегустацію пива за 200 грн/люд. По факту завезли в пивнуху, і шо хочете те й беріть. В програмі вказано що для бажаючих будуть чани, про що ми в дорозі одразу повідомили що бажаєм в чани, але слухали одні обіцянки, чани так і не організвували для тих хто жив в гуцульщині, а решта відвідали чани, мабуть тому що нас заселили к чорту на рога і треба везти в ті чани туди і назад по бездоріжжю. Навіть ніхто не вибачився. Деяки пункти програми не відповідають дійсності. По підйому на говерлу: місцевий гід професіонал, завдяки йому все вийшло чудово і легко!! Але сухпайок від етнотур, це треш: два куски хліба з маслом, тоненький кружечок ковбаси, два сири, пів огірка і варене яйце, водичка 0.5 і цукерка і це замість обіду!!, навіть гід Говерли з нього сміявся! Під час зливи, в автобусі почали протікати люки. Більше ні ногою!!!!!
(поездка Буковель+Драгобрать 3 дня, март 2020) В случае форсмажорных обстоятельств/отмены поездки - будьте готовы к Н̶Е̶ соответсвующему "клиентоориентированию". Почти 4 месяца пытаюсь добиться возврата средств за несостоявшуюся поездку. Т.е. поездка, которой небыло и, соответственно, агенство никаких трат/убытков не понесло. Но деньги взяли. Сначала были обещания вернуть оплату как только "все наладится" из-за карантина. Якобы банки не работают (работали!), а... Читать отзыв (поездка Буковель+Драгобрать 3 дня, март 2020) В случае форсмажорных обстоятельств/отмены поездки - будьте готовы к Н̶Е̶ соответсвующему "клиентоориентированию". Почти 4 месяца пытаюсь добиться возврата средств за несостоявшуюся поездку. Т.е. поездка, которой небыло и, соответственно, агенство никаких трат/убытков не понесло. Но деньги взяли. Сначала были обещания вернуть оплату как только "все наладится" из-за карантина. Якобы банки не работают (работали!), а бухгалтер не может оформить возврат и вообще у нас директор на Бали застрял, самолеты не летают, есть первоочередные дела, ̶а̶ ̶в̶ы̶ ̶с̶о̶ ̶с̶в̶о̶и̶м̶и̶ ̶м̶е̶л̶о̶ч̶а̶м̶и̶! И, кстати, как закончится карантин, вам нужно будет подъехать к нам, написать заявление на возврат, по-другому никак. Интересно, что на получение средств никакие заявления, подписи, явки не нужны - диктуют банковские реквизиты и оплачиваешь онлайн, как в 21-ом веке. Но мы все вернем. И кормят завтраками об окончании карантина. Ок, перспектива есть, дело за временем. Обещают связаться, как только компания начнет работать. Время идет, на сайте появляются предложения с актуальными поездками на лето 2020 и...тишина. Ну бизнес то работать должен, деньги заходят. Связываюсь снова, ̶в̶и̶д̶и̶м̶о̶ ̶н̶о̶в̶ы̶й̶ ̶м̶е̶н̶е̶д̶ж̶е̶р̶ интересуется кто я, с кем я ранее общалась (да со ВСЕМИ уже) и просит в очередной раз продиктовать мой номер, для связи. Вишенка на тортике - звонок - почти прямая речь - "Ээ, директор сказал, что только перенос поездки, денег не вернем". Как аргумент - сейчас во всем мире так, и у нас дальше поездки отменяются и вообще всем трудно, но нам всех труднее. На мои возражения - мне 4 месяца обещают возврат, как только будет техническая возможность - "Я передам директору и, в очередной раз, с вами Н̶Е̶ ̶С̶В̶Я̶Ж̶У̶С̶Ь̶ созвонюсь. Игра в испорченный телефон. На следующий день связывается очередной менеджер/директор/сотрудник, назвав только имя, объясняет, что фирма несет убытки, денег нет (н̶о̶ ̶в̶ы̶ ̶д̶е̶р̶ж̶и̶т̶е̶с̶ь̶), возврат будет, но когда - неизвестно. Бросает трубку. Продолжение следует. Всего плохого.
Недостатки:
присваивают деньги, не возвращают оплату за несостоявшиеся поездки. не вполне компетентные сотрудники (менеджеры, администраторы)
8 серпня 2019 р. для нас стався перший і, скоріш за все, останній раз, коли ми скористалися послугами компаній Smile Tour та "Етнотур". У першій компанії ми замовили тур до Карпат зі сходженням на Говерлу (8-12 серпня). Несподівано з'ясувалося, що компанія перекинула нас на другу (яка, вочевидь, є партнерською - проте в електронних джерелах серед таких не зазначена). Хто і... Читать отзыв 8 серпня 2019 р. для нас стався перший і, скоріш за все, останній раз, коли ми скористалися послугами компаній Smile Tour та "Етнотур".
У першій компанії ми замовили тур до Карпат зі сходженням на Говерлу (8-12 серпня). Несподівано з'ясувалося, що компанія перекинула нас на другу (яка, вочевидь, є партнерською - проте в електронних джерелах серед таких не зазначена). Хто і за що в цьому випадку мав нести відповідальність - було непросто з'ясувати. Сам тур за концепцією та реалізацією був доволі гарним і міг би стати досконалим - якби не провали у моментах, котрі фактично є базовими у подібних заходах. Відтак провину за ці провали доцільно буде покласти на обидві компанії.
Перший момент: керівник групи. Цього разу ним виявився такий собі Андрєй Ґрєбьонкін, котрий, як з'ясувалося, є одним з провідних менеджерів компанії "Етнотур" - ба більше, керівником її проектів. Саме він зіпсував практично всю поїздку. Перше негативне враження: нав'язлива, навіть наполеглива російськомовність. Причому кілька разів людина демонструвала, що українською володіє - але, вочевидь, на рівні, близькому до початкового (можливо, соромиться своїх здібностей, тож і не демонструє їх). Незважаючи на те, що група складалася переважно з україномовних осіб і, вірогідно, цілковито з громадян України, її керівник весь час подорожі брутально порушував пункти 2 і 8 ст. 23, а також ст. 30 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", де-факто прирівнявши всіх членів групи до іноземців та осіб без громадянства. Загалом виникає питання: наскільки доречною є назва компанії?
У перший день (точніше, ніч) туру таваріщь Андрєй ще довго не давав заснути пасажирам автобуса, гасаючи салоном і збираючи кошти на екскурсійне обслуговування (ніби не можна було зробити цього раніше). Ще перед цим він заявив, що є дуже голосним і що з ним не буде сумно. Цю тезу він весь час екскурсії намагався підтверджувати масними жартами й анекдотами вульгарного характеру, котрі звучали рясно і недоречно: це його абсолютно не бентежило - як і присутність жінок та малолітніх дітей. Судячи з поведінки цієї людини, вона має певні проблеми в особистому житті (зокрема, на його акаунтах у соцмережах вказано, що він розлучений). Якщо це дійсно так, то зовсім не обов'язково було переносити це у зазначеній формі на людей, з якими доводиться працювати: принаймні, подібна форма спілкування була б доречнішою з товаришами "в банькє пад півко", а не з клієнтами, репліки яких він постійно або перебивав, або відмовлявся дослухати до кінця, перериваючи розмову. До речі, прикметний факт: Андрєй неохоче відповідав на прохання членів групи повідомити адресу своєї сторінки у тому ж Facebook і, вочевидь, був не дуже втішений перспективою того, що його зможуть знайти у соцмережах. Однак шила у мішку не сховаєш. На його сторінці (https://facebook.com/profile.php?id=100001654948802) компанія "Етнотур" чомусь не вказана як місце роботи - мабуть, цього пункту своєї біографії він чомусь соромиться. Зрештою, хотілося б побажати йому водити екскурсії по "сєвєрному Уралу", про який він так натхненно згадував перед підйомом на Говерлу.
Якщо вам колись трапиться автобус Neoplan чорного кольору (модель 213, 1994 рік випуску) із номерним знаком AM4888CO (житомирська реєстрація) або телефонні номери для його замовлення 0972172466 і 0632148740 і за кермом сидітиме людина середнього віку на ім'я Алєксандр (прізвище, на жаль, залишилося невідомим) - навіть не думайте про те, щоб скористатись його послугами. Цей чоловік своєю агресивною манерою надзвичайно швидкісного керування на вузьких і звивистих гірських шляхах, особливо на зворотньому шляху до Києва, кілька разів ледь не створив аварійні ситуації, декотрі з яких могли мати летальні наслідки. На самому початку поїздки водіїв було двоє, проте приблизно опівночі дублер вийшов десь у Рівному, і відтоді до самої Ясіні, куди ми прибули о 8:00, Олександр був за кермом сам. Того ж дня він возив нас Рахівським районом з 10:00 до самого вечора. Коли він встиг за цей час виспатись і/або відпочити - невідомо. Так само він їхав практично без належного відпочинку сумарно понад 10 годин у день прямування на Київ. Зазвичай у подібних далеких турах Україною і, тим більше, за кордон водії ЗАВЖДИ співпрацюють у парі та пересуваються вахтовим методом. Ще ніколи ми не натрапляли на таку практику, коли водія-дублера підбирають або висаджують у тому чи іншому населеному пункті по дорозі. Про яку взагалі безпеку пасажирів у такому випадку мова - взагалі неясно. Тим паче, у телефонних розмовах водія та його діалогах із дублерами чи керівником групи пролітали репліки на кшталт "їхав взагалі без форсунки", "двигун ще необкатаний", а також про деталі, котрі або "здохли", або [не] були замінені тощо. Ясна річ, не доводилося говорити про 100% надію на те, що ми повернемося додому живими, цілими і без пригод. Показовий момент: коли навігатор голосовою підказкою вже вкотре попередив про перевищення припустимої швидкості, водій голосно гукнув "Пашла на**й", що викликало смішки екзальтованих дамочок з передніх сидінь і пораду керівника групи вимкнути прилад. Часом навіть складалося враження, що він був напідпитку - хоча перевірити й підтвердити це не випадало можливості. Між іншим, відгуки інших клієнтів на транспортне обслуговування компанії "Етнотур", подібні до наших вражень, датуються і нещодавнім періодом, і минулими роками: вочевидь, співробітників компанії життя нічого не вчить. Можливо, так і буде до першого серйозного інциденту, який змусить бодай про щось замислитись.
Моральний аспект праці водія - окрема історія. Разом із керівником групи їх можна було охарактеризувати як "встрєтілісь два адіночєства": склалося враження, що ці люди, котрі геть не усвідомлюють, у якій країні живуть (принаймні, розрахунки вони озвучували чомусь у рублях), є натхненними апостолами вєлікой і моґучєй русской культури - щоправда, у не найкращих її проявах. Під час подорожі ми дізналися, що Алєксандр два роки був у зоні проведення АТО/ООС - хоча з його подальшої поведінки так і не змогли зрозуміти, на чиєму боці. У спілкуванні з пасажирами він услід за Андрєєм брутально порушував Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" (ст. 36). Практично всю дорогу в колонках салону занадто голосно лунала "кабацкая" музика, випродукована у державі-агресорі. На прохання пасажирів або "змінити хвилю", або взагалі вимкнути це неподобство Алєксандр виправдовувався тим, що музика грає з флешки, яка належить не йому (!), однак продовжував самовіддано слухати записані на ній треки. На шляху до Києва Андрєй, котрий до того неадекватно реагував на прохання пасажирів змінити музичний супровід, задоволено констатував, що "всє смірілісь" і "нікто больше нє вазмущаєца" музичним смаком (точніше, його цілковитою відсутністю) їхнього "кружка блатоти", тож ми далі прямували Галичиною під "шедеври" на кшталт "Как упаітєльни в расії вєчєра". Загалом саундтрек подорожі дозволяв відчути себе або арештантом під конвоєм на етапі, або полоненим в обозі окупанта. З огляду на громадську позицію Андрєя, котрий разом зі своїми рідними та близькими живе радянським минулим і, ймовірно, є симпатиком РФ, його культурні смаки є більш ніж виправданими - проте це зовсім не означає, що їх треба нав'язувати отримувачам послуг. З огляду на це зовсім не дивуєшся відгукам клієнтів компанії про її рекламний спам, який розсилається за допомогою російських серверів, що дозволяє поповнювати скарбницю РФ за рахунок українських користувачів. До того ж, на компанію не раз скаржилися через обслуговування клієнтів виключно державною мовою країни-агресора, непрофесійну й нахабну поведінку водіїв і керівників груп, недоречний музичний супровід тощо, однак усі ці нарікання дотепер залишаються без належної уваги.
"Незлим тихим словом" хотілося б згадати екскурсійне обслуговування. Для керівника групи головною метою було не дозвілля клієнтів і їхні позитивні враження, а нормативи виконання програми. Нас постійно кудись підганяли (нерідко під жарти на кшталт "Вівці мої та й барани, хто ж вас буде пасти, як мене не стане"), через що ми побачили не все з бажаного: так, наприклад, з краєвидів Ворохти ми з годинку помилувалися лише старими напівзруйнованими трамплінами тренувальної бази - хоча містечко має чимало значно цікавіших пам'яток. У Солотвині клієнти, котрі не висловили бажання провести час у солоних озерах за додаткову платню, були змушені тинятися кілька годин під пекучим сонцем і потерпати від незручностей невпорядкованої інфраструктури місцевості. Зате в Яремчі, де практично не було на що дивитися, крім водоспаду Пробій і туристичного базару, ми були змушені провести майже 4 години, не знаючи, куди себе подіти: цей час можна було провести значно продуктивніше, проте прислухатися до наших побажань ніхто не вважав за потрібне.
Підйом на Говерлу обернувся на чи то марш-кидок, чи то тур на виживання. В інфолисті було написано, що ми мали йти з бази "Заросляк" - проте без будь-яких попереджень нас повели з Козьмещика, найдовшим і найскладнішим маршрутом. Інструктор Олександр повів нагору за собою тих, хто міг бігти на вершину, а інший, Ростислав, разом із Андрєєм постійно підганяв тих, що йшли останніми, сподіваючись їх відсіяти. При цьому практично весь час спуску та підйому присутні були змушені вислуховувати їхні фрівольні жарти й репліки. На додачу Ростислав, досвідчений і тренований гірський рятувальник, постійно вихвалявся своєю можливістю забігти на Говерлу за годину-півтори і тим, як свого часу заганяв майже насмерть групу спецпризначенців з "Альфи" - вочевидь, практично не беручи до уваги того факту, що в туристичній групі зібралися люди з різними фізичними можливостями та рівнем підготовки. Донизу нас так само буквально гнали, переймаючись кожний своїм: Ростислав - тим, що вже "час випити", а Андрєй - тим, що "апаздаєм на ужин".
Окремо за нагоди хотілося б висловити велику подяку персоналові кафе готелю "Меридіан" за те, що чудовим обслуговуванням згладили малоприємні враження від інтер'єру покоїв, та гіду Марії Федорівні.
Підсумок: практично все описане - це зовсім не те, що ми очікували отримати за витрачені кошти. Коли ми висловили намір скористатися послугами компанії Smile Tour, у мережі ми натрапляли на переважно добрі відгуки про неї. Цього абсолютно не скажеш про компанію "Етнотур", у "турботливі" руки якої нас передали зі Smile Tour і яка цілковито не переймається тим, як клієнти реагують на її працю і наскільки задовільною є якість наданих нею послуг. Але хотілося б звернути увагу всіх можливих компетентних структур та небайдужих осіб на викладені вище обставини. І наостанок: якщо раптом все-таки хтось вирішить скористатися послугами компанії Smile Tour - неодмінно уточнюйте, чи дійсно вашим обслуговуванням займатимуться її представники. Можливо, задля збереження власної репутації цій компанії варто припинити стосунки з "Етнотуром" та іншими подібними сумнівними "партнерами".
Компания, которая настолько себя "уважает", что заниматься рекламным продвижением ей некогда, поэтому нанимаются российские спамеры, которые через российские сервера рассылают спам украинским получателям. Война войной, но деньги в казну рф благополучно отправляются (хочет это компания или нет) Для примера вот IP с которых отправляется спам от компании этнотур IP: 92.53.127.93. Заниматься самым грязным видом рассылки информации да еще и платить... Читать отзыв Компания, которая настолько себя "уважает", что заниматься рекламным продвижением ей некогда, поэтому нанимаются российские спамеры, которые через российские сервера рассылают спам украинским получателям. Война войной, но деньги в казну рф благополучно отправляются (хочет это компания или нет) Для примера вот IP с которых отправляется спам от компании этнотур IP: 92.53.127.93. Заниматься самым грязным видом рассылки информации да еще и платить за это стране-агрессору. Это в духе патриотизма компании и его духовному продвижению в массы.
Достоинства:
При объяснении по телефону кивают головой и все понимают
Недостатки:
НИчего не могут сделать, т.к. процесс не управляем компанией. Деньги не пахнут войной
Оплатили тур на 3 дня в Буковель + Драгобрат. На место сбора приехал старый белый двухэтажный автобус(увидете - бегите от него), издавая предсмертные стоны. Автобус не отапливается, туалета нет. Еле выехали из Киева, все пассажиры замерзли, сидели в куртках и шапках и дрожали от холода. Автобус 3 раза глох и вот за 10 часов мы доехали до Львова. Под Львовом... Читать отзыв Оплатили тур на 3 дня в Буковель + Драгобрат. На место сбора приехал старый белый двухэтажный автобус(увидете - бегите от него), издавая предсмертные стоны. Автобус не отапливается, туалета нет. Еле выехали из Киева, все пассажиры замерзли, сидели в куртках и шапках и дрожали от холода. Автобус 3 раза глох и вот за 10 часов мы доехали до Львова. Под Львовом заглохли вновь. Организатор отказался решать данную ситуацию и автобус ремонтировали водители и пассажиры. Через 5 часов приехала аварийная служба и ремонтировали автобус еще 2 часа. В итоге простояли 7 часов(+ 10 часов езды), все уже голодные, без еды и воды. Поехали дальше с максимальной скоростью 30 км/час. Приехали в отель в 20:45, проведя в дороге 25 часов!!!! Вместо 10-12 часов. Будет ли компенсация и другой автобус на обратную дорогу - пока тянут время, и организаторы ответственности не принимают, отправляют от одного человека к другому. Наверняка прийдется добираться домой своим ходом...
Достоинства:
Выжили и хорошо
Недостатки:
1. Старый холодный неисправный автобус, который застрял на трассе на 7 часов
Хочу оставить отзыв о поездке Херсон + Аскания Нова, которая проходила 30.04-02.05.2017. Поездка изначально не заладилась, автобус опоздал на полтора часа, что наложило свой отпечаток по сути на всю поездку. Как оказалось эта программа была "экспериментальная" и на нас должен был обкатываться маршрут, о чем нам сообщил руководитель группы. Но на момент покупки тура никого из группы не уведомили, что... Читать отзыв Хочу оставить отзыв о поездке Херсон + Аскания Нова, которая проходила 30.04-02.05.2017. Поездка изначально не заладилась, автобус опоздал на полтора часа, что наложило свой отпечаток по сути на всю поездку. Как оказалось эта программа была "экспериментальная" и на нас должен был обкатываться маршрут, о чем нам сообщил руководитель группы. Но на момент покупки тура никого из группы не уведомили, что поездка будет экспериментальной. Как правило такие поездки делают значительно дешевле, или же хотя бы уведомляют об этом на этапе покупки тура. Как оказалось в дальнейшем, поездка была действительно экспериментальной. Начиная с транспорта, который оказался абсолютно не готов к подобным длительным поездкам, заканчивая программой тура и руководителем группы. Программа тура не была выполнена, в Олешковские пески мы вообще не заехали по причине якобы отсутствия подъездов, в Аскании мы пробыли ровно 2 часа вместо целого дня, как значилось в программе. Все участники поездки, с которыми я общалась, отмечали то, что они поехали в этот тур ради Аскании Новы и Олешковских песков. Но руководитель группы самостоятельно решил, что может менять программу без согласования с туристами. При этом он еще и использовал такие слова, как подвиг, имея в виду, что мы выполнили программу по его мнению. Хотя это было далеко не так. Единственное, что он признал, это то, что мы не были в Олешковских песках (это сложно было не заметить). То, что вся группа была не довольна тем, что мы по сути не были в Аскании (дендропарк и зоопарк нельзя назвать дикой степью, которая нам была обещана), он почему то не замечал. При этом он еще и пытался нас обмануть, говоря то, что в степь якобы никто не ездит, поскольку это заповедник. Хотя экскурсовод в самой Аскании сразу сказала, что каждые два часа происходит выезд в степь. Отдельно стоит отметить, что в программе тура поездка в Асканию значилась как факультативная и стоила 300 грн. Все члены группы были уверены, что мы проведем там большую часть дня, потому все без вопросов оплатили эту поездку. В результате 300 грн за 2 часа, согласитесь, как-то дороговато. Дендропарки и зоопарки есть и в других местах Украины, а вот дикая степь, за которой все ехали, нам показали издалека. Буквально так и сказали - вон там степь) Это было бы смешно, если бы не было так грустно. Мы все время куда-то спешили, руководитель постоянно подгонял экскурсоводов в Аскании, в Ольвии, в музее ракетных войск. Зато в так называемых Хуторах Таврии мы пробыли больше трех часов и не знали уже, что делать. В результате почти вся группа сошлась в местную харчевню, где мы просто сидели и ждали, когда же мы поедем в Херсон. Это время мы могли провести с пользой в той же Аскании. Но опять же с нами никто не советовался, хотим ли мы там быть столько времени. Основной целью руководителя группы было выполнить программу, а как при этом будут чувствовать себя туристы его мало интересовало. В результате программу мы так и не выполнили и туристы остались недовольны. Помимо программы существует еще и бытовой комфорт туристов, тем более в такой длительной поездке. Как я сказала, мы постоянно спешили, за все три дня поездки у нас не было ни одного полноценного обеда, хотя в программе тура был как минимум один обед. Ладно взрослые туристы, но у нас в группе было много детей и задача руководителя группы было хотя бы предупредить о том, какие у нас предусмотрены остановки и где мы можем хотя бы перекусить. Что говорить, если даже информацию о туалетах приходилось буквально выпытывать. Отдельно остановлюсь на состоянии автобуса. Оно было мягко говоря неудовлетворительным. Амортизация в автобусе практически отсутствовала, на второй день вышел из строя кондиционер, который так и не починили, а под конец дня поломался аккумулятор. Причем руководитель группы соизволил сообщить о не работающем кондиционере только после того, как уже на третий день туристы начали возмущаться и просить включить кондиционер, поскольку ехать в +27 600 км было прямо скажем тяжело. До этого руководитель группы, видимо думал, что и так сойдет и наши люди все вытерпят. То, что детям сзади автобуса буквально становилось плохо его не особо волновало. И только тогда, когда туристы стали возмущаться и говорить, что будут ставить в известность его руководство, руководитель начал проявлять какую-то деятельность и нам заменили автобус, который был на порядок комфортнее и на котором изначально надо было ехать в такую поездку. Что конечно же тоже нам преподнесли как подвиг, вместо того, чтобы начать самому решать этот вопрос и не дожидаться возмущения туристов. Выполнение своих обязанностей это не подвиг! Также на протяжении всего маршрута были проблемы с навигацией, что приводило к тому, что ни водитель, ни руководитель группы не знали куда ехать, из-за чего мы теряли много времени и в дальнейшем это сказывалось на времени экскурсий и санитарных остановок. Единственным светлым пятном этих трех дней можно назвать гостиницу. К ней никаких претензий нет. Но я ехала не за хорошей гостиницей, я ехала за природой, которую так и не увидела. Поверьте, это только малая часть впечатлений от этой феерической поездки. Я вообще оказалась впервые в такой поездке, где большинство членов группы были не довольны, хотя я была в большом количестве подобных туров. Притом, что группа, стоит отметить, собралась очень организованная и адекватная, состоящая в основном из опытных туристов. В целом эту поездку можно было назвать как марш бросок, или тур на выживание, но никак не туристической поездкой за больше чем 2 тысячи гривен. Стоит ли говорить о том, что на мою жалобу представитель турфирмы вместо того, чтобы разобраться и принять меры, чтобы подобное не повторилось в будущем, начала спорить и вести себя вызывающе, зная, что ничего им по сути за это не будет. Потому еще раз делаю для себя выводы, что лучше все же путешествовать самостоятельно, чтобы не нарваться на подобных 'профессионалов'.
В моем случае, должна была ехать с мужем, но по истечению обстоятельств не смог поехать и решилось это за пару дней до поездки, следовательно о возврате денег идти речи и не может. Значит я шикую одна в своем 2-х местном номере. По приезду в гостиницу когда нас раскидывали у кого какой номер, Елена любезно спросила меня, подойдет ли мне номер... Читать отзыв В моем случае, должна была ехать с мужем, но по истечению обстоятельств не смог поехать и решилось это за пару дней до поездки, следовательно о возврате денег идти речи и не может. Значит я шикую одна в своем 2-х местном номере. По приезду в гостиницу когда нас раскидывали у кого какой номер, Елена любезно спросила меня, подойдет ли мне номер на одного человека, который находиться рядом с рецепшином (т.е. ясно что с ее номером поменяться так как по пути подобрали ее подружку, куда же подружку если платить не охота). Я пошла на уступку, но когда в моем номере из воды лилась желтая вода и на мои замечания не обращали внимания, а лишь отговаривались тем что "Наверное вода застоялась, но ничего пройдет", за все время пребывания в отеле не прошло. Когда обратилась к Елене с просьбой или вернуть мне разницу с двух местного номера на одно, она сказала что свяжется с выше руководством обязательно сегодня же. На следующий день я жду пока она подойдет и скажет о дальнейших действия, но и тут ноль! Все время с подружкой и двумя парнями из группы развлекались, косящие глаза и обсуждения. Я подошла спросила "Леночка и что с моим номером?" на что мне поступил ответ "Сейчас праздники, давайте по человечески сделаем, вы когда приедете сами и наберете, после 6-х чисел, сказали что может вернут, а возможно и вовсе нет". Я просто была в ШОКЕ!!!денег мне не вернули. Я не советую ваш Этнотур и ваших "Профессионалов" типа всяких Лен. Кто эти люди которые пишут благодарности? Многие были не довольны и это мягко говоря! Вместо того что бы показать что вы лучшие, вы сами гробите свой бизнес отношением к туристам! На всех форумах говорят об этой вашей Лене. Лена, если вы это читаете, я надеюсь что вы там не работаете, потому что профессионал вы хреновый честно говоря. Что это за руководитель который говорит "Я не буду говорить в микрофон потому что мне не нравиться как мой голос в нем звучит, а он не такой", Та это ты не такая! Не слышно вообще с того что она там кричала! Только в конце поездки всей она взяла микрофон! Веселье все давали экскурсовод Марина, действительно водители и сама обстановка в кругу нормальных людей, не смотря на совдепов зал в новогоднюю ночь. Есть много кафе в Хусте где предоставляют банкетный зал, цены лучше чем то что было в отеле, и кормят лучше! Утренние завтраки были ужасные. Все что в нашу стоимость было включено за еду - это еда словно из столовки где кормят зеков, узвары, компоты, чаи, все разбавленное никакое. Шо бы я так жила и ела как вы пребидняете свою Леночку. Зла столько, что и не написать в одном письме и тут без цензуры трудно обойтись! Отпишите мне тоже ответ что бы было что почитать
Хотели отдохнуть компанией (6 человек). Я занимался подбором туроператора и остановился на Этнотуре. Результат: полное разочарование ( это касается всех аспектов тура). Совет желающим отдохнуть: воспользуйтесь услугами другого туроператора и внимательно просмотрите отзывы об этой компании.
Привіт, хамство.
Не рекомендую, хіба що ви любите:
1. Гіда, який прибухує протягом екскурсії і напивається ввечері
2. Історію радянського союзу і постійні згадки про путіна
3. Подорож у маршрутці з температурою +30, +37, де кондиціонер вмикають у виключних випадках. Але це вам компенсують безкінечно волаючою музикою з флешки по колу «гопца-гопца-гопцаца»
4. Хамство
5. Нульову підтримку... Читать отзыв Синевир+Берегово 20-23 червня 2024.
Не рекомендую, хіба що ви любите:
1. Гіда, який прибухує протягом екскурсії і напивається ввечері
2. Історію радянського союзу і постійні згадки про путіна
3. Подорож у маршрутці з температурою +30, +37, де кондиціонер вмикають у виключних випадках. Але це вам компенсують безкінечно волаючою музикою з флешки по колу «гопца-гопца-гопцаца»
4. Хамство
5. Нульову підтримку з боку офісу Екотур
Зіпсували вихідні
По факту завезли в пивнуху, і шо хочете те й беріть.
В програмі вказано що для бажаючих будуть чани, про що ми в дорозі одразу повідомили що бажаєм в чани, але слухали одні обіцянки, чани так і не організвували для тих хто жив в гуцульщині, а решта відвідали чани, мабуть тому що нас заселили к чорту на рога і треба везти в ті чани туди і назад по бездоріжжю. Навіть ніхто не вибачився. Деяки пункти програми не відповідають дійсності.
По підйому на говерлу: місцевий гід професіонал, завдяки йому все вийшло чудово і легко!!
Але сухпайок від етнотур, це треш: два куски хліба з маслом, тоненький кружечок ковбаси, два сири, пів огірка і варене яйце, водичка 0.5 і цукерка і це замість обіду!!, навіть гід Говерли з нього сміявся!
Під час зливи, в автобусі почали протікати люки.
Більше ні ногою!!!!!
крайне не рекомендую
В случае форсмажорных обстоятельств/отмены поездки - будьте готовы к Н̶Е̶ соответсвующему "клиентоориентированию". Почти 4 месяца пытаюсь добиться возврата средств за несостоявшуюся поездку. Т.е. поездка, которой небыло и, соответственно, агенство никаких трат/убытков не понесло. Но деньги взяли. Сначала были обещания вернуть оплату как только "все наладится" из-за карантина. Якобы банки не работают (работали!), а... Читать отзыв (поездка Буковель+Драгобрать 3 дня, март 2020)
В случае форсмажорных обстоятельств/отмены поездки - будьте готовы к Н̶Е̶ соответсвующему "клиентоориентированию". Почти 4 месяца пытаюсь добиться возврата средств за несостоявшуюся поездку. Т.е. поездка, которой небыло и, соответственно, агенство никаких трат/убытков не понесло. Но деньги взяли. Сначала были обещания вернуть оплату как только "все наладится" из-за карантина. Якобы банки не работают (работали!), а бухгалтер не может оформить возврат и вообще у нас директор на Бали застрял, самолеты не летают, есть первоочередные дела, ̶а̶ ̶в̶ы̶ ̶с̶о̶ ̶с̶в̶о̶и̶м̶и̶ ̶м̶е̶л̶о̶ч̶а̶м̶и̶! И, кстати, как закончится карантин, вам нужно будет подъехать к нам, написать заявление на возврат, по-другому никак. Интересно, что на получение средств никакие заявления, подписи, явки не нужны - диктуют банковские реквизиты и оплачиваешь онлайн, как в 21-ом веке. Но мы все вернем. И кормят завтраками об окончании карантина. Ок, перспектива есть, дело за временем. Обещают связаться, как только компания начнет работать. Время идет, на сайте появляются предложения с актуальными поездками на лето 2020 и...тишина. Ну бизнес то работать должен, деньги заходят. Связываюсь снова, ̶в̶и̶д̶и̶м̶о̶ ̶н̶о̶в̶ы̶й̶ ̶м̶е̶н̶е̶д̶ж̶е̶р̶ интересуется кто я, с кем я ранее общалась (да со ВСЕМИ уже) и просит в очередной раз продиктовать мой номер, для связи. Вишенка на тортике - звонок - почти прямая речь - "Ээ, директор сказал, что только перенос поездки, денег не вернем". Как аргумент - сейчас во всем мире так, и у нас дальше поездки отменяются и вообще всем трудно, но нам всех труднее. На мои возражения - мне 4 месяца обещают возврат, как только будет техническая возможность - "Я передам директору и, в очередной раз, с вами Н̶Е̶ ̶С̶В̶Я̶Ж̶У̶С̶Ь̶ созвонюсь. Игра в испорченный телефон. На следующий день связывается очередной менеджер/директор/сотрудник, назвав только имя, объясняет, что фирма несет убытки, денег нет (н̶о̶ ̶в̶ы̶ ̶д̶е̶р̶ж̶и̶т̶е̶с̶ь̶), возврат будет, но когда - неизвестно. Бросает трубку. Продолжение следует. Всего плохого.
"Етнотур": для якого етносу тури?
У першій компанії ми замовили тур до Карпат зі сходженням на Говерлу (8-12 серпня). Несподівано з'ясувалося, що компанія перекинула нас на другу (яка, вочевидь, є партнерською - проте в електронних джерелах серед таких не зазначена). Хто і... Читать отзыв 8 серпня 2019 р. для нас стався перший і, скоріш за все, останній раз, коли ми скористалися послугами компаній Smile Tour та "Етнотур".
У першій компанії ми замовили тур до Карпат зі сходженням на Говерлу (8-12 серпня). Несподівано з'ясувалося, що компанія перекинула нас на другу (яка, вочевидь, є партнерською - проте в електронних джерелах серед таких не зазначена). Хто і за що в цьому випадку мав нести відповідальність - було непросто з'ясувати. Сам тур за концепцією та реалізацією був доволі гарним і міг би стати досконалим - якби не провали у моментах, котрі фактично є базовими у подібних заходах. Відтак провину за ці провали доцільно буде покласти на обидві компанії.
Перший момент: керівник групи. Цього разу ним виявився такий собі Андрєй Ґрєбьонкін, котрий, як з'ясувалося, є одним з провідних менеджерів компанії "Етнотур" - ба більше, керівником її проектів. Саме він зіпсував практично всю поїздку. Перше негативне враження: нав'язлива, навіть наполеглива російськомовність. Причому кілька разів людина демонструвала, що українською володіє - але, вочевидь, на рівні, близькому до початкового (можливо, соромиться своїх здібностей, тож і не демонструє їх). Незважаючи на те, що група складалася переважно з україномовних осіб і, вірогідно, цілковито з громадян України, її керівник весь час подорожі брутально порушував пункти 2 і 8 ст. 23, а також ст. 30 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", де-факто прирівнявши всіх членів групи до іноземців та осіб без громадянства. Загалом виникає питання: наскільки доречною є назва компанії?
У перший день (точніше, ніч) туру таваріщь Андрєй ще довго не давав заснути пасажирам автобуса, гасаючи салоном і збираючи кошти на екскурсійне обслуговування (ніби не можна було зробити цього раніше). Ще перед цим він заявив, що є дуже голосним і що з ним не буде сумно. Цю тезу він весь час екскурсії намагався підтверджувати масними жартами й анекдотами вульгарного характеру, котрі звучали рясно і недоречно: це його абсолютно не бентежило - як і присутність жінок та малолітніх дітей. Судячи з поведінки цієї людини, вона має певні проблеми в особистому житті (зокрема, на його акаунтах у соцмережах вказано, що він розлучений). Якщо це дійсно так, то зовсім не обов'язково було переносити це у зазначеній формі на людей, з якими доводиться працювати: принаймні, подібна форма спілкування була б доречнішою з товаришами "в банькє пад півко", а не з клієнтами, репліки яких він постійно або перебивав, або відмовлявся дослухати до кінця, перериваючи розмову. До речі, прикметний факт: Андрєй неохоче відповідав на прохання членів групи повідомити адресу своєї сторінки у тому ж Facebook і, вочевидь, був не дуже втішений перспективою того, що його зможуть знайти у соцмережах. Однак шила у мішку не сховаєш. На його сторінці (https://facebook.com/profile.php?id=100001654948802) компанія "Етнотур" чомусь не вказана як місце роботи - мабуть, цього пункту своєї біографії він чомусь соромиться. Зрештою, хотілося б побажати йому водити екскурсії по "сєвєрному Уралу", про який він так натхненно згадував перед підйомом на Говерлу.
Якщо вам колись трапиться автобус Neoplan чорного кольору (модель 213, 1994 рік випуску) із номерним знаком AM4888CO (житомирська реєстрація) або телефонні номери для його замовлення 0972172466 і 0632148740 і за кермом сидітиме людина середнього віку на ім'я Алєксандр (прізвище, на жаль, залишилося невідомим) - навіть не думайте про те, щоб скористатись його послугами. Цей чоловік своєю агресивною манерою надзвичайно швидкісного керування на вузьких і звивистих гірських шляхах, особливо на зворотньому шляху до Києва, кілька разів ледь не створив аварійні ситуації, декотрі з яких могли мати летальні наслідки. На самому початку поїздки водіїв було двоє, проте приблизно опівночі дублер вийшов десь у Рівному, і відтоді до самої Ясіні, куди ми прибули о 8:00, Олександр був за кермом сам. Того ж дня він возив нас Рахівським районом з 10:00 до самого вечора. Коли він встиг за цей час виспатись і/або відпочити - невідомо. Так само він їхав практично без належного відпочинку сумарно понад 10 годин у день прямування на Київ. Зазвичай у подібних далеких турах Україною і, тим більше, за кордон водії ЗАВЖДИ співпрацюють у парі та пересуваються вахтовим методом. Ще ніколи ми не натрапляли на таку практику, коли водія-дублера підбирають або висаджують у тому чи іншому населеному пункті по дорозі. Про яку взагалі безпеку пасажирів у такому випадку мова - взагалі неясно. Тим паче, у телефонних розмовах водія та його діалогах із дублерами чи керівником групи пролітали репліки на кшталт "їхав взагалі без форсунки", "двигун ще необкатаний", а також про деталі, котрі або "здохли", або [не] були замінені тощо. Ясна річ, не доводилося говорити про 100% надію на те, що ми повернемося додому живими, цілими і без пригод. Показовий момент: коли навігатор голосовою підказкою вже вкотре попередив про перевищення припустимої швидкості, водій голосно гукнув "Пашла на**й", що викликало смішки екзальтованих дамочок з передніх сидінь і пораду керівника групи вимкнути прилад. Часом навіть складалося враження, що він був напідпитку - хоча перевірити й підтвердити це не випадало можливості. Між іншим, відгуки інших клієнтів на транспортне обслуговування компанії "Етнотур", подібні до наших вражень, датуються і нещодавнім періодом, і минулими роками: вочевидь, співробітників компанії життя нічого не вчить. Можливо, так і буде до першого серйозного інциденту, який змусить бодай про щось замислитись.
Моральний аспект праці водія - окрема історія. Разом із керівником групи їх можна було охарактеризувати як "встрєтілісь два адіночєства": склалося враження, що ці люди, котрі геть не усвідомлюють, у якій країні живуть (принаймні, розрахунки вони озвучували чомусь у рублях), є натхненними апостолами вєлікой і моґучєй русской культури - щоправда, у не найкращих її проявах. Під час подорожі ми дізналися, що Алєксандр два роки був у зоні проведення АТО/ООС - хоча з його подальшої поведінки так і не змогли зрозуміти, на чиєму боці. У спілкуванні з пасажирами він услід за Андрєєм брутально порушував Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" (ст. 36). Практично всю дорогу в колонках салону занадто голосно лунала "кабацкая" музика, випродукована у державі-агресорі. На прохання пасажирів або "змінити хвилю", або взагалі вимкнути це неподобство Алєксандр виправдовувався тим, що музика грає з флешки, яка належить не йому (!), однак продовжував самовіддано слухати записані на ній треки. На шляху до Києва Андрєй, котрий до того неадекватно реагував на прохання пасажирів змінити музичний супровід, задоволено констатував, що "всє смірілісь" і "нікто больше нє вазмущаєца" музичним смаком (точніше, його цілковитою відсутністю) їхнього "кружка блатоти", тож ми далі прямували Галичиною під "шедеври" на кшталт "Как упаітєльни в расії вєчєра". Загалом саундтрек подорожі дозволяв відчути себе або арештантом під конвоєм на етапі, або полоненим в обозі окупанта. З огляду на громадську позицію Андрєя, котрий разом зі своїми рідними та близькими живе радянським минулим і, ймовірно, є симпатиком РФ, його культурні смаки є більш ніж виправданими - проте це зовсім не означає, що їх треба нав'язувати отримувачам послуг. З огляду на це зовсім не дивуєшся відгукам клієнтів компанії про її рекламний спам, який розсилається за допомогою російських серверів, що дозволяє поповнювати скарбницю РФ за рахунок українських користувачів. До того ж, на компанію не раз скаржилися через обслуговування клієнтів виключно державною мовою країни-агресора, непрофесійну й нахабну поведінку водіїв і керівників груп, недоречний музичний супровід тощо, однак усі ці нарікання дотепер залишаються без належної уваги.
"Незлим тихим словом" хотілося б згадати екскурсійне обслуговування. Для керівника групи головною метою було не дозвілля клієнтів і їхні позитивні враження, а нормативи виконання програми. Нас постійно кудись підганяли (нерідко під жарти на кшталт "Вівці мої та й барани, хто ж вас буде пасти, як мене не стане"), через що ми побачили не все з бажаного: так, наприклад, з краєвидів Ворохти ми з годинку помилувалися лише старими напівзруйнованими трамплінами тренувальної бази - хоча містечко має чимало значно цікавіших пам'яток. У Солотвині клієнти, котрі не висловили бажання провести час у солоних озерах за додаткову платню, були змушені тинятися кілька годин під пекучим сонцем і потерпати від незручностей невпорядкованої інфраструктури місцевості. Зате в Яремчі, де практично не було на що дивитися, крім водоспаду Пробій і туристичного базару, ми були змушені провести майже 4 години, не знаючи, куди себе подіти: цей час можна було провести значно продуктивніше, проте прислухатися до наших побажань ніхто не вважав за потрібне.
Підйом на Говерлу обернувся на чи то марш-кидок, чи то тур на виживання. В інфолисті було написано, що ми мали йти з бази "Заросляк" - проте без будь-яких попереджень нас повели з Козьмещика, найдовшим і найскладнішим маршрутом. Інструктор Олександр повів нагору за собою тих, хто міг бігти на вершину, а інший, Ростислав, разом із Андрєєм постійно підганяв тих, що йшли останніми, сподіваючись їх відсіяти. При цьому практично весь час спуску та підйому присутні були змушені вислуховувати їхні фрівольні жарти й репліки. На додачу Ростислав, досвідчений і тренований гірський рятувальник, постійно вихвалявся своєю можливістю забігти на Говерлу за годину-півтори і тим, як свого часу заганяв майже насмерть групу спецпризначенців з "Альфи" - вочевидь, практично не беручи до уваги того факту, що в туристичній групі зібралися люди з різними фізичними можливостями та рівнем підготовки. Донизу нас так само буквально гнали, переймаючись кожний своїм: Ростислав - тим, що вже "час випити", а Андрєй - тим, що "апаздаєм на ужин".
Окремо за нагоди хотілося б висловити велику подяку персоналові кафе готелю "Меридіан" за те, що чудовим обслуговуванням згладили малоприємні враження від інтер'єру покоїв, та гіду Марії Федорівні.
Підсумок: практично все описане - це зовсім не те, що ми очікували отримати за витрачені кошти. Коли ми висловили намір скористатися послугами компанії Smile Tour, у мережі ми натрапляли на переважно добрі відгуки про неї. Цього абсолютно не скажеш про компанію "Етнотур", у "турботливі" руки якої нас передали зі Smile Tour і яка цілковито не переймається тим, як клієнти реагують на її працю і наскільки задовільною є якість наданих нею послуг. Але хотілося б звернути увагу всіх можливих компетентних структур та небайдужих осіб на викладені вище обставини. І наостанок: якщо раптом все-таки хтось вирішить скористатися послугами компанії Smile Tour - неодмінно уточнюйте, чи дійсно вашим обслуговуванням займатимуться її представники. Можливо, задля збереження власної репутації цій компанії варто припинити стосунки з "Етнотуром" та іншими подібними сумнівними "партнерами".
Этнотур рассылает спам через сколково
Для примера вот IP с которых отправляется спам от компании этнотур IP: 92.53.127.93. Заниматься самым грязным видом рассылки информации да еще и платить... Читать отзыв Компания, которая настолько себя "уважает", что заниматься рекламным продвижением ей некогда, поэтому нанимаются российские спамеры, которые через российские сервера рассылают спам украинским получателям. Война войной, но деньги в казну рф благополучно отправляются (хочет это компания или нет)
Для примера вот IP с которых отправляется спам от компании этнотур IP: 92.53.127.93. Заниматься самым грязным видом рассылки информации да еще и платить за это стране-агрессору. Это в духе патриотизма компании и его духовному продвижению в массы.
Спамеры!
25 часов в холодном автобусе
Турфирма относится недобросовестно к своим туристам
Поездка изначально не заладилась, автобус опоздал на полтора часа, что наложило свой отпечаток по сути на всю поездку. Как оказалось эта программа была "экспериментальная" и на нас должен был обкатываться маршрут, о чем нам сообщил руководитель группы. Но на момент покупки тура никого из группы не уведомили, что... Читать отзыв Хочу оставить отзыв о поездке Херсон + Аскания Нова, которая проходила 30.04-02.05.2017.
Поездка изначально не заладилась, автобус опоздал на полтора часа, что наложило свой отпечаток по сути на всю поездку. Как оказалось эта программа была "экспериментальная" и на нас должен был обкатываться маршрут, о чем нам сообщил руководитель группы. Но на момент покупки тура никого из группы не уведомили, что поездка будет экспериментальной. Как правило такие поездки делают значительно дешевле, или же хотя бы уведомляют об этом на этапе покупки тура.
Как оказалось в дальнейшем, поездка была действительно экспериментальной. Начиная с транспорта, который оказался абсолютно не готов к подобным длительным поездкам, заканчивая программой тура и руководителем группы. Программа тура не была выполнена, в Олешковские пески мы вообще не заехали по причине якобы отсутствия подъездов, в Аскании мы пробыли ровно 2 часа вместо целого дня, как значилось в программе. Все участники поездки, с которыми я общалась, отмечали то, что они поехали в этот тур ради Аскании Новы и Олешковских песков. Но руководитель группы самостоятельно решил, что может менять программу без согласования с туристами. При этом он еще и использовал такие слова, как подвиг, имея в виду, что мы выполнили программу по его мнению. Хотя это было далеко не так. Единственное, что он признал, это то, что мы не были в Олешковских песках (это сложно было не заметить). То, что вся группа была не довольна тем, что мы по сути не были в Аскании (дендропарк и зоопарк нельзя назвать дикой степью, которая нам была обещана), он почему то не замечал. При этом он еще и пытался нас обмануть, говоря то, что в степь якобы никто не ездит, поскольку это заповедник. Хотя экскурсовод в самой Аскании сразу сказала, что каждые два часа происходит выезд в степь. Отдельно стоит отметить, что в программе тура поездка в Асканию значилась как факультативная и стоила 300 грн. Все члены группы были уверены, что мы проведем там большую часть дня, потому все без вопросов оплатили эту поездку. В результате 300 грн за 2 часа, согласитесь, как-то дороговато. Дендропарки и зоопарки есть и в других местах Украины, а вот дикая степь, за которой все ехали, нам показали издалека. Буквально так и сказали - вон там степь) Это было бы смешно, если бы не было так грустно.
Мы все время куда-то спешили, руководитель постоянно подгонял экскурсоводов в Аскании, в Ольвии, в музее ракетных войск. Зато в так называемых Хуторах Таврии мы пробыли больше трех часов и не знали уже, что делать. В результате почти вся группа сошлась в местную харчевню, где мы просто сидели и ждали, когда же мы поедем в Херсон. Это время мы могли провести с пользой в той же Аскании. Но опять же с нами никто не советовался, хотим ли мы там быть столько времени.
Основной целью руководителя группы было выполнить программу, а как при этом будут чувствовать себя туристы его мало интересовало. В результате программу мы так и не выполнили и туристы остались недовольны.
Помимо программы существует еще и бытовой комфорт туристов, тем более в такой длительной поездке. Как я сказала, мы постоянно спешили, за все три дня поездки у нас не было ни одного полноценного обеда, хотя в программе тура был как минимум один обед. Ладно взрослые туристы, но у нас в группе было много детей и задача руководителя группы было хотя бы предупредить о том, какие у нас предусмотрены остановки и где мы можем хотя бы перекусить. Что говорить, если даже информацию о туалетах приходилось буквально выпытывать.
Отдельно остановлюсь на состоянии автобуса. Оно было мягко говоря неудовлетворительным. Амортизация в автобусе практически отсутствовала, на второй день вышел из строя кондиционер, который так и не починили, а под конец дня поломался аккумулятор. Причем руководитель группы соизволил сообщить о не работающем кондиционере только после того, как уже на третий день туристы начали возмущаться и просить включить кондиционер, поскольку ехать в +27 600 км было прямо скажем тяжело. До этого руководитель группы, видимо думал, что и так сойдет и наши люди все вытерпят. То, что детям сзади автобуса буквально становилось плохо его не особо волновало. И только тогда, когда туристы стали возмущаться и говорить, что будут ставить в известность его руководство, руководитель начал проявлять какую-то деятельность и нам заменили автобус, который был на порядок комфортнее и на котором изначально надо было ехать в такую поездку. Что конечно же тоже нам преподнесли как подвиг, вместо того, чтобы начать самому решать этот вопрос и не дожидаться возмущения туристов. Выполнение своих обязанностей это не подвиг!
Также на протяжении всего маршрута были проблемы с навигацией, что приводило к тому, что ни водитель, ни руководитель группы не знали куда ехать, из-за чего мы теряли много времени и в дальнейшем это сказывалось на времени экскурсий и санитарных остановок.
Единственным светлым пятном этих трех дней можно назвать гостиницу. К ней никаких претензий нет. Но я ехала не за хорошей гостиницей, я ехала за природой, которую так и не увидела.
Поверьте, это только малая часть впечатлений от этой феерической поездки. Я вообще оказалась впервые в такой поездке, где большинство членов группы были не довольны, хотя я была в большом количестве подобных туров. Притом, что группа, стоит отметить, собралась очень организованная и адекватная, состоящая в основном из опытных туристов.
В целом эту поездку можно было назвать как марш бросок, или тур на выживание, но никак не туристической поездкой за больше чем 2 тысячи гривен.
Стоит ли говорить о том, что на мою жалобу представитель турфирмы вместо того, чтобы разобраться и принять меры, чтобы подобное не повторилось в будущем, начала спорить и вести себя вызывающе, зная, что ничего им по сути за это не будет. Потому еще раз делаю для себя выводы, что лучше все же путешествовать самостоятельно, чтобы не нарваться на подобных 'профессионалов'.
Разочарование? Это мягко сказано!
По приезду в гостиницу когда нас раскидывали у кого какой номер, Елена любезно спросила меня, подойдет ли мне номер... Читать отзыв В моем случае, должна была ехать с мужем, но по истечению обстоятельств не смог поехать и решилось это за пару дней до поездки, следовательно о возврате денег идти речи и не может. Значит я шикую одна в своем 2-х местном номере.
По приезду в гостиницу когда нас раскидывали у кого какой номер, Елена любезно спросила меня, подойдет ли мне номер на одного человека, который находиться рядом с рецепшином (т.е. ясно что с ее номером поменяться так как по пути подобрали ее подружку, куда же подружку если платить не охота). Я пошла на уступку, но когда в моем номере из воды лилась желтая вода и на мои замечания не обращали внимания, а лишь отговаривались тем что "Наверное вода застоялась, но ничего пройдет", за все время пребывания в отеле не прошло. Когда обратилась к Елене с просьбой или вернуть мне разницу с двух местного номера на одно, она сказала что свяжется с выше руководством обязательно сегодня же. На следующий день я жду пока она подойдет и скажет о дальнейших действия, но и тут ноль! Все время с подружкой и двумя парнями из группы развлекались, косящие глаза и обсуждения. Я подошла спросила "Леночка и что с моим номером?" на что мне поступил ответ "Сейчас праздники, давайте по человечески сделаем, вы когда приедете сами и наберете, после 6-х чисел, сказали что может вернут, а возможно и вовсе нет". Я просто была в ШОКЕ!!!денег мне не вернули.
Я не советую ваш Этнотур и ваших "Профессионалов" типа всяких Лен. Кто эти люди которые пишут благодарности? Многие были не довольны и это мягко говоря! Вместо того что бы показать что вы лучшие, вы сами гробите свой бизнес отношением к туристам! На всех форумах говорят об этой вашей Лене.
Лена, если вы это читаете, я надеюсь что вы там не работаете, потому что профессионал вы хреновый честно говоря. Что это за руководитель который говорит "Я не буду говорить в микрофон потому что мне не нравиться как мой голос в нем звучит, а он не такой", Та это ты не такая! Не слышно вообще с того что она там кричала! Только в конце поездки всей она взяла микрофон! Веселье все давали экскурсовод Марина, действительно водители и сама обстановка в кругу нормальных людей, не смотря на совдепов зал в новогоднюю ночь.
Есть много кафе в Хусте где предоставляют банкетный зал, цены лучше чем то что было в отеле, и кормят лучше! Утренние завтраки были ужасные. Все что в нашу стоимость было включено за еду - это еда словно из столовки где кормят зеков, узвары, компоты, чаи, все разбавленное никакое. Шо бы я так жила и ела как вы пребидняете свою Леночку.
Зла столько, что и не написать в одном письме и тут без цензуры трудно обойтись!
Отпишите мне тоже ответ что бы было что почитать
Не рекомендую