Шукав роботу з неповним графіком. І ось мені запропонували роботу в логістичному центрі комірником-комплектувальником. Зазделегідь домовились на конкретний день. Я прийшов і відразу відчулося враження, що мене не чекали. Ящик для одягу не надали. «Повісь десь одяг». Ладно, думаю, буває. Потім, дали робітника, який був мене стажувати (було видно, що він про це навіть і не здогадувався). Хлопець добрий, розʼяснював... Читати відгук Шукав роботу з неповним графіком. І ось мені запропонували роботу в логістичному центрі комірником-комплектувальником. Зазделегідь домовились на конкретний день. Я прийшов і відразу відчулося враження, що мене не чекали. Ящик для одягу не надали. «Повісь десь одяг». Ладно, думаю, буває. Потім, дали робітника, який був мене стажувати (було видно, що він про це навіть і не здогадувався). Хлопець добрий, розʼяснював і показував, як збирати товар. Пройшли з ним по складу і зібрали одне замовлення магазину. Наступний заказ, вже збирав я, а він допомагав. Я не міг швидко, бо все нове, незнайоме. До того ж, я інвалід і брав товар обережно, щоб не розбити. А «вішенка на торті» у тому, що голос в гарнітурі, який вказує, що і де брати говорить в швидкому темпі і приходиться двічі запитувати, що від тебе хочуть (невже це прискорює роботу, навпаки). Підходить начальник: на сьогодні досить, бо немає контролера, який би перевіряв мою роботу. Я думав, мене будуть стажувати більше часу. А виходить, вже наступного дня мені буде потрібно вже самому все робити! Більш того, хлопцю який мене вчив, було потрібно зробити свою норму заказів на цей день. А це неправильно. Якщо людина когось вчить, їй повинні по-перше доплатити за навчання, а по-друге не вимагати, зробити стільки, скільки вона робить зазвичай (вона свій час витрачає на нового працівника). Підсумок який я зробив: навчають на швидку руку, а вимагають більшого. Тому я відмовився від такої праці, мені здоровʼя та нерви важливіші.
Спробував поробити комплектувальником (Луцьк)
Зазделегідь домовились на конкретний день. Я прийшов і відразу відчулося враження, що мене не чекали. Ящик для одягу не надали. «Повісь десь одяг». Ладно, думаю, буває. Потім, дали робітника, який був мене стажувати (було видно, що він про це навіть і не здогадувався). Хлопець добрий, розʼяснював... Читати відгук Шукав роботу з неповним графіком. І ось мені запропонували роботу в логістичному центрі комірником-комплектувальником.
Зазделегідь домовились на конкретний день. Я прийшов і відразу відчулося враження, що мене не чекали. Ящик для одягу не надали. «Повісь десь одяг». Ладно, думаю, буває. Потім, дали робітника, який був мене стажувати (було видно, що він про це навіть і не здогадувався). Хлопець добрий, розʼяснював і показував, як збирати товар. Пройшли з ним по складу і зібрали одне замовлення магазину. Наступний заказ, вже збирав я, а він допомагав. Я не міг швидко, бо все нове, незнайоме. До того ж, я інвалід і брав товар обережно, щоб не розбити. А «вішенка на торті» у тому, що голос в гарнітурі, який вказує, що і де брати говорить в швидкому темпі і приходиться двічі запитувати, що від тебе хочуть (невже це прискорює роботу, навпаки). Підходить начальник: на сьогодні досить, бо немає контролера, який би перевіряв мою роботу. Я думав, мене будуть стажувати більше часу. А виходить, вже наступного дня мені буде потрібно вже самому все робити!
Більш того, хлопцю який мене вчив, було потрібно зробити свою норму заказів на цей день. А це неправильно. Якщо людина когось вчить, їй повинні по-перше доплатити за навчання, а по-друге не вимагати, зробити стільки, скільки вона робить зазвичай (вона свій час витрачає на нового працівника).
Підсумок який я зробив: навчають на швидку руку, а вимагають більшого.
Тому я відмовився від такої праці, мені здоровʼя та нерви важливіші.