Ветеринарная клиника Долецких відгуки з оцінкою «Жахливо»
Київ, ул. Трублаини, 1
Відгуки лікарів та пацієнтів
Відгуки лікарів та пацієнтів
Ветеринарная клиника Долецких
Ветеринарная клиника Долецких это частная семейная клиника, предоставляющая профессиональную медицинскую поддержку для питомцев в не зависимости от уровня проблемы и времени суток. Клиника предоставляет услуги комплексно, обратившись к профессионалам своего дела, клиент молниеносно получает не только диагностическое заключение, но и правильное лечение проблемы животного.
Рейтинг 4.5 з 5 на підставі 10 відгуків
Ветеринарні клініки
Вбили нашу собаку.Чічіко
Я знаю, що таких історій, як моя, немало, а також знаю, що довести недбале ставлення та непрофесіоналізм фахівців у сфері надання ветеринарних послуг майже неможливо.
Я також розумію, що для багатьох у країні, де йде війна, моя історія може пролунати недоречно, але ця війна зокрема й про нашу людяність, а для мене ще й про сенс мого особистого... Читати відгук
Я знаю, що таких історій, як моя, немало, а також знаю, що довести недбале ставлення та непрофесіоналізм фахівців у сфері надання ветеринарних послуг майже неможливо.
Я також розумію, що для багатьох у країні, де йде війна, моя історія може пролунати недоречно, але ця війна зокрема й про нашу людяність, а для мене ще й про сенс мого особистого існування останніх шести років.
Стільки прожив Чіча. Мій Чічіко.
Він помер недавно у ветеринарній клініці Катерини та Віталія Долецьких. Саме тут пес обслуговувався постійно і власники клініки стали добрими знайомими нашої родини. Тому я довго зважувалася, збираючись із силами після втрати, чи оприлюднювати цю історію.
Але наважилась. Бо після щоденних жахів війни, екоциду, повʼязаного з підривом Каховської ГЕС — кількість випадків жорстокості та недбалої поведінки з тваринами зростає. Цьому треба покласти край.
Треба разом подумати, як уберегти себе й своїх улюбленців від того, що може вбити — непрофесійність, не прописані протоколи, формальність підходу тощо. Перелік може бути немалий. Результат один — тварини нема.
Насамперед я хочу перепросити військових: у жодному разі я не перетягую увагу з фронту й ціную життя людей понад усе. Але знаю, що ви самі рятуєте тварин, допомагаєте їм, як тільки можете, навіть оперуєте їх! Бо ви поважаєте й цей прояв життя.
Тому і я хочу бодай постфактум, хоча б словесно теж поборотися за нього — за право на життя кожної живої істоти.
Отже.
Вихідними ми завжди багато часу проводимо з собаками. Беремо всіх малих і йдемо пішки трохи далі, ніж у будні. Так було і в суботу, 23 вересня. Мабуть, ми не догледіли і Чічі щось підібрав і з’їв. Вдома йому стало зле — його нудило, проте на ногах він тримався, ходив у туалет й навіть поїв. Чічі, наголошую вдруге, від народження обстежується в клініці Долецьких, тому ми одразу повезли його туди — до добре знайомих лікарів Каті та Віталіка, сімейного подружжя, власників клініки.
Катя запевнила, що нас чекають, та все готове до прийому.
Я наполягала, щоб оглянула Чічіко саме вона, бо вона всі 6 років була його лікаркою. На це вона сказала: «Усе буде окей, ми надамо йому допомогу. Житиме довго й щасливо». Коли ми привезли Чічі, нам дуже не сподобалося, що лікарка була інша й чомусь непривітна. Їй було начхати на наші коментарі, вона нас не стала слухати та не дозволила лишитися з собакою, і не одразу показала, де буде залишатися він сам.
Але рахунок нам вручили одразу й ми його сплатили.
Сказали йти додому й чекати дзвінка, що можна забрати Чічу після крапельниці.
Ми розрахувалися за неї, за перебування собаки в клініці, за аналізи та уколи — і поїхали додому.
Ввечері Чічіко нам не віддали, запевнили, що треба ще одна крапельниця, і зранку можна буде його забрати.
Обіцяли відео та звіт. Тому ми спокійно, майже спокійно чекали далі. І дійсно, згодом отримали відео, де він гуляє, його хвалять за чемність і слухняність, а ввечері він гарно повечеряв і відпочивав.
Аналізи підшлункової між тим, нам про це повідомили, були погані, але сказали, що після чергової крапельниці вранці він буде «огірком».
Уранці, о 10 годині, власниця клініки Катя подзвонила нам і сказала, що в Чічі стан погіршився, посилився больовий синдром. Я сказала що ми негайно їдемо, але вона запевнила: його не врятувати, він у комі й зараз помре. Їхати, мовляв, не треба, бо все марно. Через декілька хвилин дійсно зателефонувала, повідомила, що песик помер.
Уявіть мій стан. А ще тобі кажуть: не їдь, уже всьо.
Ми помчали в клініку. Там зустріли Катю… сорі, тепер суто дівоче, але: Катя чекала нас із звичним макіяжем і зачіскою. Звісно, не її пес помирав, не вона не спала ніч. Але й лікаря, який вів Чічі, не було, і дівчинки, яка мала наглядати його вночі, теж. Собака лежав у клітці, накритий пелюшкою.
Його шерсть не була зім'ята, він не був мокрий чи на операційному столі — він просто помер у клітці.
Здавалося, його кинули на ніч і знайшли вже таким зранку.
Звісно. Це мої припущення.
Припущення людини, яка лишила в клініці отруєного, але живого пса.
І в цей момент у мене почалась істерика, а далі… якийсь сюр.
Катерина Долецька сказала (мабуть, для камер), що «Чічі ж був смертельно хворий, Дашо, ти ж знаєш».
І це неправда. Ми обожнювали нашого хлопчика, доглядали за ним, завжди вчасно робили чекапи в цій самій клініці Долецьких усі ці роки. Ми дуже його любили. Та й навіщо б заводили?!
Далі сюр продовжився.Я плакала, зайшов чоловік Катерини, Віталій. Упав на коліна й почав теж плакати, що помер його найулюбленіший пацієнт. Я попросила цього не робити, але він продовжував повторювати: «Чічі помер через свою страшну хворобу».
ЧОМУ ТОДІ ПРО ЦЮ СТРАШНУ ХВОРОБУ НАМ ЖОДНОГО РАЗУ НЕ СКАЗАЛИ В ЦІЙ КЛІНІЦІ РАНІШЕ?!
Зараз я розумію, що все це була гра на камеру й бажання відправити нас додому, користуючись довірою і станом.
Але я одразу попросила віддати мені запис із камер, аби побачити, що відбувалося з твариною з того моменту, коли ми її тут лишили. Це клініка, там усюди камери. Катерина та Віталій пообіцяли запис дати, але запевнили, що легше від цього мені не стане. У шоковому стані ми поїхали додому. Сперечатися сил не мала.
Звісно. Записів мені ніхто не дав. Виписку й перелік наданих Чічі послуг — теж.ні в цей день, не в наступний…щодня обіцяли, але так і не показали і не віддали.
Аргументували тим, що ми не розрахувалися. Нагадаю, що ми заплатили за обстеження. І заплатили б, звичайно, додатково за все, що треба, якби нам повідомили про це, а не про те, що пса більше нема.
Через два дні мене й моїх рідних ветклініка Долецьких і її власники всюди заблокували. В інстаграмі закрили коментарі.
Коли ми приїхали до клініки, нікого, крім нової дівчинки, яка не знала нікого й повідомила про свій перший робочий день, не було. Усі співробітники клініки начебто виїхали на невизначений термін.
А куди з поділись інші пацієнти ???
Це все. Історія звучить жахливо. Так, власне, і є.
Я не знаходила слів весь цей час і просто страждала. Здавалося б я відома людина. Але яке це має значення в цьому випадку?
Жодного.
Чому мене не покликали, коли зрозуміли, що Чічі не врятувати?
Не сказали все чесно?
Не пояснили?
Я би просто була поруч із моїм малюком і він би не шукав мене очима, не думав би, що я його зрадила.
Чому не пояснили, що вони робили з ним весь цей час, та хоча б не вибачились, що не врятували.
Просто .чесно. вибачились.
Чому він під тією пелюшкою мав такий вигляд, наче його не торкалися, — і він просто помирав — не потрібний?
Чому мені не віддають відео, виписку й ховаються від мене?
Чому все так?!
До поліції звертатися немає сенсу. Я дослідила це питання, і виявилося, що кожна ветклініка має свій протокол надання невідкладної допомоги. Законом захищені вони, а не пацієнти.
І цей випадок не про жорстокість. Він же про халатність, недбальство, чи як там назвати? А такі речі в законі не пропишеш.
Тут люди не захищені, а я хочу, аби права тварин поважали.
Так. Хочу.
Усе, що мені залишається, застерегти вас від клініки Долецьких і від сотен інших, де сповідують ось такі підходи. Хоча чи реально це? Мені прийшло дуже багато повідомлень від постраждалих у ветклініках усієї України.Я й досі не дочитала іх до кінця. А роблю це щодня.
І зараз я прошу: не ховайтеся. Не пишіть мені, будь ласка, в особисті. Напишіть ваші історії на своїх сторінках, тут у коментарях — про мою і ваші клініки.
Якщо ви знаєтете, або маєте досвід як можна вирішувати такі питання у правовому полі, теж пишіть
Це буде корисно!
Інакше наше мовчання й далі буде вбивати наших же тварин.
За все своє життя я врятувала сотні собак і котів: допомагала благодійним фондам і притулкам, збирала гроші для чотирилапих і не тільки, перераховувала значні суми на порятунок тварин з окупації, цирків та місць знущань.
А свого не вберегла, тому що найдорожчого довірила людям, яких, здається, знала.
Я вдячна вам, що дослухали до кінця. написала цей текст і начитала за кадром, бо в кадрі розповісти це я б не змогла. Я би просто зірвалась. Мені досі боляче й прикро, що в цій історії я безпорадна, …але все одно хочу вірити, що професіоналів у ветклініках більше, ніж тих, кому там нема чого робити.
І так має бути в кожній сфері.
Тоді життя людини та тварини будуть найбільшою цінністю.
Полное отсутствие профессионализма, жестокое обращение с животными!
Ужасная клиника
Мы обратились в клинику Долецких с такими жалобами у щенка: полный отказ от еды и воды в течение 3-х дней, понос 2 раза в день, температура. Нам сказали, что его нужно оставить на ночь, они сделают капельницы и все необходимое. На мои сомнения в том, что... Читати відгук Пишем этот отзыв с целью предупредить людей, которые хотят обратиться в клинику Долецких.
Мы обратились в клинику Долецких с такими жалобами у щенка: полный отказ от еды и воды в течение 3-х дней, понос 2 раза в день, температура. Нам сказали, что его нужно оставить на ночь, они сделают капельницы и все необходимое. На мои сомнения в том, что удастся удержать щенка, и на предложение помочь, побыть с ним, врач сказал, что
ему дадут успокоительное и не с такими справлялись.
Мы обратили особое внимание и врача, и медсестры, которая должна ночью следить за щенком, что он может съесть посторонние предметы, нужно его контролировать, врач сделал заметку об этом в истории болезни.(!)
Вечером мы позвонили и снова предложили забрать щенка домой, а утром привезти, на что нам ответили, что все под контролем, и у них работают круглосуточные камеры наблюдения.
На следующий день нам сообщили, что всё прекрасно, можно его забрать.
Когда мы приехали, щенок был привязан к клетке поводком (что запрещено из-за опасности травматизации и удушения!)
Увидев собаку, мы ужаснулись: огромная шишка на холке после инъекций, распухшая вдвое лапа (медсестра не туда ввела препарат), хромает, безпрерывно кашляет и хрипит (рвался в клетке с поводка и душил себя), хаотично мечется по помещению, не ориентируется в пространстве, нас не узнает, пробежал мимо с безумными глазами (как оказалось, после тройной дозы успокоительных), поводок перегрызан в трех местах!
Мы потребовали объяснений. Пока ждали приезда Долецкого в клинику, взяли результаты УЗИ.
Узист написал в заключении только диагноз: гастроэнтерит, но категорически стал отказываться написать УЗИ-признаки, на основании которых он поставил такой диагноз. После долгой дискуссии о том, что это его ОБЯЗАННОСТЬ, узист сделал краткое описание, но стал категорически отказываться поставить свои подпись и печать. Это вызвало подозрение, что он вообще не делал УЗИ (подозрение оправдалось)
В результате мы все-таки получили документы с печатями клиники (но не врача-узиста)
Когда приехал Долецкий, то начал пытаться нас убедить, что шишка и т д - это нормально, и пройдет в течение 1-2 дней (через 10 дней шишка только чуть уменьшилась в объеме, но в диаметре такая же)
В просьбе показать запись с камер наблюдения врач отказал!
Дома мы увидели, что щенок постоянно скулит и убегает. Наш дрессировщик посмотрел щенка и сказал, что его однозначно били, и били сильно. При малейшем поднятии руки он поджимает хвост, прижимает уши, убегает и скулит.
Дома мы решили прочитать инструкции препаратов, которыми лечили в клинике. Результат:
1)при отсутствии рвоты назначено противорвотное, причем в дозе вместо 2,5 мл на 24 часа, кололи 6 мл за 12 ч
2)при отсутствии колик назначили препарат от колик (для лошадей!), доза 3 мл вместо 1 мл как положено по весу
3)успокоительные в тройной дозе и без назначения обязательных совместно с ним препаратов, что вызывает нарушения кроветворения, иммунитета…
На вопрос, на каком основании лечение назначено в противоречии с инструкциями официального производителя, мы получили ответ: на основании того, что я врач. Другого ответа у меня для вас нет!
Но на этом история тоже не закончилась! На 10-й день после обращения, у щенка была рвота, и вырвал он пластиковую эмблему от перегрызанного поводка. Т е врачи врали не только, что щенок был под присмотром, его никто не бил, не причинял вреда, но и что ему делали УЗИ! Потому что не увидеть в абсолютно пустом желудке (3 дня без еды и воды) эмблему размером 2 см на 3 см просто было бы невозможно!
Очень жалею, что доверяли врачу и оставили даже всего на одну ночь щенка!
Оказалось, в этой клинике сплошная ложь, жестокость, бездушное отношение к животным, непрофессионализм, что привело к причинению физического и психологического вреда больному щенку! Наше состояние не буду даже описывать, каждый любящий своего питомца человек нас поймет.
Ни в коем случаи не обращайтесь в эту клинику
Плохая клиника
Жахливо і душевно боляче
Хочу всех предупредить о мерах предосторожности , чтобы потом не «кусать себе локти», не имея возможности что-либо изменить.
В мае-месяце был поставлен диагноз МКБ. Лечение желаемого эффекта не принесло: три камня находилось в уретре, мочеиспускания практически не было. На протяжение последней недели катетеризацию пришлось... Читати відгук Сегодня ровно неделя, как нет моего Любимца: самого нежного, самого преданного, безмерно доверяющего мне Бублика….
Хочу всех предупредить о мерах предосторожности , чтобы потом не «кусать себе локти», не имея возможности что-либо изменить.
В мае-месяце был поставлен диагноз МКБ. Лечение желаемого эффекта не принесло: три камня находилось в уретре, мочеиспускания практически не было. На протяжение последней недели катетеризацию пришлось делать через день, поэтому, врачом была предложена операция по уретропластике , на которую я согласилась . Назначили дату и время операции на пятницу , 10.07.2020, 9:00.
Процедура стандартная: вы подписывате соглашение, что полностью доверяетесь врачам и согласны со всеми последствиями, в т.ч. и летальным исходом. Хирург провел контрастную уретрографию, по результатам снимка : без вариантов, нужна операция . На мой вопрос о наркозе , меня успокоили, что если что-то пойдет не так, есть все возможное оборудование для купирования приступа и реанимации животного. Планировали начать операцию в районе 11:00 дня
Не буду рассказывать, о своих чувствах, когда оставляла своего Соболька, о том, как считала минуты и ждала звонка об успешно проведенной операции….
В 12:30 мне позвонили с клиники и сообщили о том, что спустя 20-30 минут с начала операции, ее остановили ( успели только кастрировать) потому, что развился отек легких, гипоксия… «скорее всего скрытая патология сердца» …. В 18:00, этого же дня, Бублика не стало….не выдержало сердце и легкие
Попробую убрать эмоции и перейти к сути: ряд ошибок, которые были допущены МНОЙ.
Почему мной ? Потому, что полностью доверилась профессионализму врачей .
Итак, ОСНОВЫ перед проведением операции :
- животное должно быть голодным минимум 8 часов
- перед введением наркоза: ЭКГ сердца ( кардиограмма), биохимический анализ крови
НА ЭТОМ ВЫ МОЖЕТЕ НАСТОЯТЬ И ПРОКОНТРОЛИРОВАТЬ
Если противопоказаний нет:
- премедикация (со слов сотрудника клиники она была проведена…)
- Через 15-25 минут введение наркоза внутривенно , с катетером в лапе ( для оперативного вмешательства и контроля гемодинамики)
О все остальном дальше – могу только догадываться ….
В Выписке, которая была выдана мне клиникой 16.07.2020 (прилагаю) : нет ни слова о том, что это была ПЛАНОВАЯ операция. Никто не предупредил, что собака должна быть голодной. Никто не предложил проверить сердце ( в прайсе клиники есть эта услуга), сдать анализ крови на биохимию ( хотя, это можно было сделать за день до даты операции). Как оказалось позже , в клинике, кроме аппарата ИВЛ нет никакого другого оборудования для мониторинга и контроля АД, пульса, дыхания ….
Сотрудник клиники сказал: « У вашей собаки не было других шансов, кроме операции». Согласна. Но у моего СОБОЛЬКА БЫЛИ ВСЕ ШАНСЫ ПЕРЕЖИТЬ НАРКОЗ ( перед этим проведя исследования и правильно подобрав дозу наркоза ) . Даже если причиной была ПАТОЛОГИЯ СЕРДЦА – ЭТО НЕ ПРИЧИНА ОТКАЗЫВАТЬСЯ ОТ ОПЕРАЦИИ.
Перед тем, как отдавать своего Любимца на операцию, учтите мой печальный опыт…
Винить можно всех, но ОПРАВДАТЬ СВОИ ДЕЙСТВИЯ НЕВОЗМОЖНО, а тем более повернуть все вспять ….
PS. Мне не нужны соболезнования, мне не нужны извинения, мне не нужны деньги…. Это ничего не изменит
Просто , будьте внимательны и осторожны с теми, кому вы доверяете своих Любимцев
Бегите, иначе убьют
Я, послушав, этих специалистов, успокоилась, до тех пор, когда она вообще ничего не еле. Истощала до анорексии.
Поехала в другую клинику, после полного анализа обследования, что не было перестатики... Читати відгук Абсолютно некомпетентные врачи. Кошка отказалась от еды, лезла. Сказали, что с животным все нормально, это сезонное явление. Должного осмотра не провели. Рекомендации: оставьте кошку в покое, у нее всё нормально.
Я, послушав, этих специалистов, успокоилась, до тех пор, когда она вообще ничего не еле. Истощала до анорексии.
Поехала в другую клинику, после полного анализа обследования, что не было перестатики кишечника. Назначили лекарства и сейчас лечу.
О клинике: некомпетентные врачи, которым все равно на животных.
Обследование не могут проводить.
некомпетентно
Алексей
Ужасное отношение к клиентам и отказ от обслуживание