До Занзібару ми літаємо, як до себе на дачу. Здавалося далеко, інфраструктура так собі. Але, це реально рай. По ціні нас влаштовує. Якість готелів теж. Тим паче що «своїх» тут більше ніж у нас. Російську чи українську чутно на кожному кроці. Курорт нерозвинутий, є великі шматки без цивілізації мегаполісів. І це круто! З великим інтересом я завжди спостерігаю за життям занзібарців. Жінки щось вічно носять, то на голові (від відра до… в’язанки дров), то дітей на спині. Чоловіки усі рибаки. А який океан! Пісок, як манна крупа. А ще… це сафарі. Кращого сафарі ніж в Африці немає ніде. Є Уганда чи Кенія, але для мене є тільки Танзанія, тому що в цій країні є Занзібар. А на Занзібарі я відпочиваю на пляжі з келихом червоного вина. А коли вдосталь фізично відпочину, то рушаю на сафарі. З початку обирала ті парки, які розташовані поруч. Це Селус та Мікумі. Обирала тури на один день, щоб не змінювати готель і з ранку вже лежати на знайомому пляжі. З годом ризикнули на щось серйозніше і це був парк Тарангірі. Задоволення без меж! Селус та Мікумі – улюбленці. Але все ж таки… В Тарангірі ми ночували. Це щось! Треба почути нічне життя хижаків, щоб міцно спати потім вдома. «На дачі» в Занзібарі відпочивала три рази. Планую цього року навідатися знов, поки новий вірус не вигадали. Цього разу візьмем сафарі-тур десь на 4-5 днів. Свою команду однодумців зібрала: дві подружні пари без дітей та мій чоловік. Тому можемо собі дозволити пірнути в дику природу. «Сафарі-Занзібарі» ви зі мною, як панцир з черепахою. Ми з вами знайомі вже понад 5 років! Порадьте нам щось таке… а втім, зазвичай залишайтеся собою, та подаруйте нам ще одне незабутнє сафарі.
Сафарі в Танзанії – це вже звичка! - Відгуки про Сафарі-Занзібарі
Кращого сафарі ніж в Африці немає ніде. Є Уганда чи Кенія, але для мене є тільки Танзанія, тому що в цій країні є Занзібар. А на Занзібарі я відпочиваю на пляжі з келихом червоного вина. А коли вдосталь фізично відпочину, то рушаю на сафарі. З початку обирала ті парки, які розташовані поруч. Це Селус та Мікумі. Обирала тури на один день, щоб не змінювати готель і з ранку вже лежати на знайомому пляжі.
З годом ризикнули на щось серйозніше і це був парк Тарангірі. Задоволення без меж! Селус та Мікумі – улюбленці. Але все ж таки… В Тарангірі ми ночували. Це щось! Треба почути нічне життя хижаків, щоб міцно спати потім вдома.
«На дачі» в Занзібарі відпочивала три рази. Планую цього року навідатися знов, поки новий вірус не вигадали. Цього разу візьмем сафарі-тур десь на 4-5 днів. Свою команду однодумців зібрала: дві подружні пари без дітей та мій чоловік. Тому можемо собі дозволити пірнути в дику природу.
«Сафарі-Занзібарі» ви зі мною, як панцир з черепахою. Ми з вами знайомі вже понад 5 років! Порадьте нам щось таке… а втім, зазвичай залишайтеся собою, та подаруйте нам ще одне незабутнє сафарі.
відгук
Коментарі до відгуку