Коли ми чекали поїздку до табору та рахували дні, ми навіть і уявити не могли в яких жах я везу своїх дітей. Мої дівчинки 9 та 12 років, вони є на фото омбудсмена, прилетіли зі мною разом до Малаги, де сіли на трансфер в мікроавтобус. Вже тоді мене смутило, що діток ніхто не супроводжував, а їхали вони 2 години з водієм іспанцем .. по серпантину. Після приїзду весь день вони з чемоданами тинялися на пеклі та очікували поселення. Зі слів дитини, яка постійно дзвонила та жалілась, я зрозуміла що усі дітки так очікували та деякі вже плакали. О 10 вечора їм повідомили що «вони виграли круглу кімнату». Піздніше, один з працівників мені розповів що так дурять малечу, коли треба поселити в погані умови. Діти жалілись що не хочуть там жити і я попросила зробити відео. Коли я побачила, що кругла кімната це резиновий прозорий немет, який зазвичай червоний хрест видає безкоштовно для біженців з Сирії, я почала дзвонити хлопцю який нас зустрічав в аеропорту та отримала відповідь: «А ви узгоджували кімнату в корпусі?» Серьйозно? Це треба узгоджувати? Коли тобі продавали путьовку, розповідали по 5⭐️ табір з кімнатами на 3-х та зірковим шеф кухарем. Я дуже категорично поговорила з Богданом, заборонила селити моїх дітей у палатку та полетіла додому. У 12.30 ночі до мене дзвонить дитина та плаче що їх усіх нудить, мала навіть розмовляти не могла. У дітей був тепловий удар, усіх нудило та боліла голова . Їх помістили в теплицю, (ту саму теплицю на фото) де вночі була температура +40, не було вікон, а двері зачинили від комарів та щоб менше комах лізло. До туалету діти вночі ходили аж до басейну гуртом, бо дуже боялись. До 4 ранку вони не могли заснути, та і я разом з ними. Я дуже боялась що діти можуть не прокинутись. Зранку я штурмувала все що змогла знайти-гарячу лінію, Богдана, адміністратора, менеджерів, яких знала (вони доречі вже усі звільнились). Додзвонитися неможливо!! Нікуди!! 2 доби мої діти не милися, чистили зуби в туалеті біля басейну. Вдень ніде було сховатися від пекла, бо в глемпі був адіще, до 50 та підлога як вугілля. Я писала блогерам і кого тільки могла знайти щоб отримати реальні контакти, але керівництво табору навіть не дивилось повідомлення. Але .. Сталося диво та інша мама змогла подолати усіх зміюк та усю нашу дружну команду в вечері перевели в кімнату вожатих, але не в ці інстаграмні кімнати, а в трухляву, з 2-ярусними металевими ліжками як в хостелі, без меблів і туалету. Отакий 5 ⭐️рівень. Постіль була брудна, подушки та ковдри не було. Вона вдягнула теплі речі і взяла подушку з іншої кроваті з грязною наволочкою. Рушник дали на 5-й день. Чи міняли постіль не можу перевірити, але дитина сказала що «ні, їм на нас пофіг». Кімната трешова, на 6-х дітей та хоч з повітрям. А стільки діточок ще залишилось в цих жутких парніках, та ще й малеча. Бо старших селят в кращі умови.
Отже: жахливі умови, відсутність елементарної безпеки, присутність будівництва та опасних речей поряд з дітьми, відкриті розетки, нелюдські умови життя в глемпах, повний ігнор дітей адміністратором, присутність чужих людей на території - чоловіків!! Скільще нужно щоб ця недокомпанія перестала існувати та знущатися над нашими дітьми за наші же гроші. Чи будемо чекати поки хтось загине? Доречі, в договорі прописано що вони ні за що не відповідають! 2 згодні 16 не згодні
Велика афера Олега Лопатько(Хорошого) - Відгуки про Літній розвиваючий табір STAR TIME (Стар Тайм)
Коли ми чекали поїздку до табору та рахували дні, ми навіть і уявити не могли в яких жах я везу своїх дітей.
Мої дівчинки 9 та 12 років, вони є на фото омбудсмена, прилетіли зі мною разом до Малаги, де сіли на трансфер в мікроавтобус. Вже тоді мене смутило, що діток ніхто не супроводжував, а їхали вони 2 години з водієм іспанцем .. по серпантину.
Після приїзду весь день вони з чемоданами тинялися на пеклі та очікували поселення. Зі слів дитини, яка постійно дзвонила та жалілась, я зрозуміла що усі дітки так очікували та деякі вже плакали.
О 10 вечора їм повідомили що «вони виграли круглу кімнату». Піздніше, один з працівників мені розповів що так дурять малечу, коли треба поселити в погані умови. Діти жалілись що не хочуть там жити і я попросила зробити відео. Коли я побачила, що кругла кімната це резиновий прозорий немет, який зазвичай червоний хрест видає безкоштовно для біженців з Сирії, я почала дзвонити хлопцю який нас зустрічав в аеропорту та отримала відповідь: «А ви узгоджували кімнату в корпусі?»
Серьйозно? Це треба узгоджувати? Коли тобі продавали путьовку, розповідали по 5⭐️ табір з кімнатами на 3-х та зірковим шеф кухарем.
Я дуже категорично поговорила з Богданом, заборонила селити моїх дітей у палатку та полетіла додому.
У 12.30 ночі до мене дзвонить дитина та плаче що їх усіх нудить, мала навіть розмовляти не могла. У дітей був тепловий удар, усіх нудило та боліла голова . Їх помістили в теплицю, (ту саму теплицю на фото) де вночі була температура +40, не було вікон, а двері зачинили від комарів та щоб менше комах лізло. До туалету діти вночі ходили аж до басейну гуртом, бо дуже боялись.
До 4 ранку вони не могли заснути, та і я разом з ними. Я дуже боялась що діти можуть не прокинутись.
Зранку я штурмувала все що змогла знайти-гарячу лінію, Богдана, адміністратора, менеджерів, яких знала (вони доречі вже усі звільнились). Додзвонитися неможливо!! Нікуди!!
2 доби мої діти не милися, чистили зуби в туалеті біля басейну. Вдень ніде було сховатися від пекла, бо в глемпі був адіще, до 50 та підлога як вугілля.
Я писала блогерам і кого тільки могла знайти щоб отримати реальні контакти, але керівництво табору навіть не дивилось повідомлення.
Але .. Сталося диво та інша мама змогла подолати усіх зміюк та усю нашу дружну команду в вечері перевели в кімнату вожатих, але не в ці інстаграмні кімнати, а в трухляву, з 2-ярусними металевими ліжками як в хостелі, без меблів і туалету.
Отакий 5 ⭐️рівень.
Постіль була брудна, подушки та ковдри не було. Вона вдягнула теплі речі і взяла подушку з іншої кроваті з грязною наволочкою. Рушник дали на 5-й день.
Чи міняли постіль не можу перевірити, але дитина сказала що «ні, їм на нас пофіг».
Кімната трешова, на 6-х дітей та хоч з повітрям.
А стільки діточок ще залишилось в цих жутких парніках, та ще й малеча. Бо старших селят в кращі умови.
Отже: жахливі умови, відсутність елементарної безпеки, присутність будівництва та опасних речей поряд з дітьми, відкриті розетки, нелюдські умови життя в глемпах, повний ігнор дітей адміністратором, присутність чужих людей на території - чоловіків!! Скільще нужно щоб ця недокомпанія перестала існувати та знущатися над нашими дітьми за наші же гроші.
Чи будемо чекати поки хтось загине?
Доречі, в договорі прописано що вони ні за що не відповідають!
2 згодні 16 не згодні
відгук
Коментарі до відгуку