› › ›

Фільм Однієї тихої ночі / Silent Night, Deadly Night (2025)

Опубліковано понеділок, 24 листопада

5.0

1 відгук / 22 перегляда

Фільм "Однієї тихої ночі" (Silent Night, Deadly Night) — це хорор у жанрі слешер, який поєднує різдвяні мотиви з напруженим трилером. Режисер — Майк П. Нельсон, у головних ролях Роен Кемпбелл, Рубі Модін та Ерік Атхавале. Сюжет розгортається навколо Біллі, який у дитинстві став свідком убивства своїх батьків людиною в костюмі Санти. Ця травма сформувала його подальше життя. Уже дорослим він надягає костюм Санти й влаштовує криваву помсту тим, кого вважає винними у своїх стражданнях. Фільм відзначається поєднанням жорстокого насильства, психологічної напруги та елементів чорного гумору. Глядачів очікує класичний слешер із несподіваними поворотами, драматичною історією героя та моторошною атмосферою святкової ночі.

Написати
відгук

Поширити

Свято перетворюється на кошмар

Марина понеділок, 24 листопада

Подивилася фільм «Однієї тихої ночі» — і це не просто різдвяний фільм, а дуже темний, зловісний і одночасно дивно жорстокий слешер. Коли дізнаєшся, що Біллі в дитинстві був свідком вбивства своїх батьків людиною в костюмі Санти, стає страшно. Фільм не соромиться жорстокості — це не просто легкий хорор, тут є справжня кров і насильство. Але режисер збалансував це темне насильство... Читати відгук Подивилася фільм «Однієї тихої ночі» — і це не просто різдвяний фільм, а дуже темний, зловісний і одночасно дивно жорстокий слешер. Коли дізнаєшся, що Біллі в дитинстві був свідком вбивства своїх батьків людиною в костюмі Санти, стає страшно. Фільм не соромиться жорстокості — це не просто легкий хорор, тут є справжня кров і насильство. Але режисер збалансував це темне насильство з моментами глибоких емоцій: помста Біллі — не просто “вбивати заради вбивства”, а драматичний акт, наповнений внутрішньою боротьбою. Також дуже цікаво, що є романтичний елемент — його стосунки з іншими героями у фільмі не просто допоміжні, а важливі для розкриття характеру Біллі. Після перегляду в мене залишилося змішане відчуття: з одного боку — страх і тривога, а з іншого — співчуття до героя, який сам перетворився на те, чого боявся. І хоча це не “канонічне” різдвяне кіно, мені сподобалося, що це саме та історія, де свято перетворюється на кошмар.

Показати 1 відповідь