​Фильм Тихая ночь, смертельная ночь / Silent Night, Deadly Night (2025)

Опубликовано понедельник, 24 ноября
5.0
1 отзыв / 21 просмотр
Фильм «Одной тихой ночью» (Silent Night, Deadly Night) — это хоррор в жанре слэшер, который сочетает рождественские мотивы с напряженным триллером. Режиссер — Майк П. Нельсон, в главных ролях Роэн Кэмпбелл, Руби Модин и Эрик Атхавале. Сюжет разворачивается вокруг Билли, который в детстве стал свидетелем убийства своих родителей человеком в костюме Санты. Эта травма сформировала его дальнейшую жизнь. Уже взрослым он надевает костюм Санты и устраивает кровавую месть тем, кого считает виновными в своих страданиях. Фильм отличается сочетанием жестокого насилия, психологического напряжения и элементов черного юмора. Зрителей ждет классический слэшер с неожиданными поворотами, драматической историей героя и жуткой атмосферой праздничной ночи. 

Свято перетворюється на кошмар

Марина Марина понедельник, 24 ноября
Подивилася фільм «Однієї тихої ночі» — і це не просто різдвяний фільм, а дуже темний, зловісний і одночасно дивно жорстокий слешер. Коли дізнаєшся, що Біллі в дитинстві був свідком вбивства своїх батьків людиною в костюмі Санти, стає страшно. Фільм не соромиться жорстокості — це не просто легкий хорор, тут є справжня кров і насильство. Але режисер збалансував це темне насильство... Читать отзыв Подивилася фільм «Однієї тихої ночі» — і це не просто різдвяний фільм, а дуже темний, зловісний і одночасно дивно жорстокий слешер. Коли дізнаєшся, що Біллі в дитинстві був свідком вбивства своїх батьків людиною в костюмі Санти, стає страшно. Фільм не соромиться жорстокості — це не просто легкий хорор, тут є справжня кров і насильство. Але режисер збалансував це темне насильство з моментами глибоких емоцій: помста Біллі — не просто “вбивати заради вбивства”, а драматичний акт, наповнений внутрішньою боротьбою. Також дуже цікаво, що є романтичний елемент — його стосунки з іншими героями у фільмі не просто допоміжні, а важливі для розкриття характеру Біллі. Після перегляду в мене залишилося змішане відчуття: з одного боку — страх і тривога, а з іншого — співчуття до героя, який сам перетворився на те, чого боявся. І хоча це не “канонічне” різдвяне кіно, мені сподобалося, що це саме та історія, де свято перетворюється на кошмар.