Янукович Виктор Федорович відгуки з оцінкою «Відмінно» / страница 26
Відгуки про політику, політичні події, політичних діячів
Янукович Виктор Федорович
Родился 9 июля 1950 года в городе Енакиево. Отец Виктора Януковича был машинистом паровоза и происходил из деревни Януки в Витебской области, из которой жители уходили на заработки на шахты. Мать — Ольга Семёновна Леонова, медсестра. Умерла, когда Виктору было 2 года.
В 1967 году осужден по ст.142 УК УССР... детальніше
В 1967 году осужден по ст.142 УК УССР... детальніше
Рейтинг 3.2 з 5 на підставі 948 відгуків
Політичні діячі
Питання та відповіді
- Уважаемый Виктор Федорович! До каких пор украинский народ будет терпеть тот беспредел, который устроили фашиствующие элементы в Киеве на майдане?
- Чи маю я право на статус миротворця службу проходив П/П В/Ч 61064 ЦГВ З 1968 1970 НОМЕР ТЕЛ. 0516158542
- 3454322ЧОГО ВАМ ТРЕБА ВІД НАРОДУ ЗАБЕРАЙТЕСЯ В МОСКВУ ДОСИТЬ МОРИТИ НАРОД І ЗАБИРАЙТЕ СВОІХ ОЛІГАРХІВ
- Візьміть мене в депутати
- ПОЧЕМУ НАРОД УКРАИНЫ ЖИВЕТ ЗА ЧЕРТОЙ БЕДНОСТИ???????
- херсонська область п ,г, т геничеськ село генгорка улиция азовська 47
- Когда Залужного осудят мєр Верховцево.
мой... Читати відгук я уже года три помогаю инвалидам. и знаю не по наслышке что власть обычно отписывает так чтоб чтото а в реале толку нет. НАдежда Степановна ПОламарчук, Сушкевич В.М., Кустарева В.В. это те кто много делает для таких людей.и я делаю максимально все, что могу, тчобы помочь этим людям.и дурзей уменя много на колясках. это класные ребята и девченки.
мой тел 093 774 81 32. звоните буду рада пообщаться.
почта [email protected]
1. Уличную коляску я еще не получил, хотя добиваюсь её с 2007 года. И по несколько раз прошел по кругу,- свой собес, КГУ КОДА, Мінпраці, но, как говорится воз и ныне там.... Читати відгук Полностью согласен и поддерживаю иск Сергея Шпагина. Я тоже инвалид 1гр. в результате травмы уже более 7 лет. Также могу подтвердить, что куда не копни, одни нерешенные вопросы.
1. Уличную коляску я еще не получил, хотя добиваюсь её с 2007 года. И по несколько раз прошел по кругу,- свой собес, КГУ КОДА, Мінпраці, но, как говорится воз и ныне там.
2. Компенсацию на транспортное обслуживание один раз дали в 2009 году при Юле, а дальше, - нет денег в бюджете.
3. В санаторий с 2007 года удалось попасть 3-й раз. Хотя знаю инвалидов со своего собеса, которые за последние 6 лет 6 раз получали путевки в санатории спинального профиля. Когда обратился с просьбой в свой собес и Киевское Главное управление соцзащиты с просьбой, чтобы очередность получения путевок инвалидами была прозрачной и висела на стенах в районных управлениях соцзащиты за последние 5 лет, мне ответили, что эта информации сугубо служебная (как я понял - касается безопасности страны, не меньше!). На мое обращение в Киевскую областную прокуратуру помочь моим оппонентам дать мне эту информацию (согласно закона об инфомации) те гордо проигнорировали обращение к ним прокуратуры.
4. О прожиточном минимуме и минимальных пенсиях вопрос не решиться до тех пор, пока все властьпридержащие будут получать зарплаты и пенсии от 15 до 30 тыс.грн. в месяц плюс премии, а при отбытии в отпуск еще материальную помощь в размере месячного (или около того) оклада. Пока не будет принят закон, что разница в стране между минимальной и максимальной зарплатой, а также пенсиями не имеет права быть больше чем в 10 (десять), - денег в бюджете для нас никогда не будет.
5. Шановні, пока Вы, мы все не посмотрим внимательнее на тех кого мы выбираем, все будет так, как есть. Откройте глаза и посмотрите не равнодушными глазами вокруг себя и сделайте, хоть маленький шаг, к изменению к лучшему. Пробудитесь! Всем добра и счастья!
Шпагин Сергей Дмитриевич о проблемах инвалидов в Украине пятница, 23 марта До Окружного адміністративного суду м. Києва
вул. Командарма Каменєва, 8 корп.1, м. Київ, 01601
позивач: Шпагін Сергій Дмитрович
вул. Академіка Вільямса, б.75 кв.17, м. Одеса,
65122, м.т. 066-761-68-95 ... Читати відгук 2 согласны, 0 не согласны
Шпагин Сергей Дмитриевич о проблемах инвалидов в Украине пятница, 23 марта До Окружного адміністративного суду м. Києва
вул. Командарма Каменєва, 8 корп.1, м. Київ, 01601
позивач: Шпагін Сергій Дмитрович
вул. Академіка Вільямса, б.75 кв.17, м. Одеса,
65122, м.т. 066-761-68-95 , д.т. 048-749-43-00
електронна пошта: [email protected]
відповідач: Адміністрація Президента України
вул. Банкова, 11, м. Київ-220, 01220
відповідач: Міністерство соціальної політики України
вул. Еспланадна, 8/10, м.Київ-001, 01001
Адміністративний позов
про зобов`язання Адміністрації Президента України, Міністерства
соціальної політики України щодо розгляду колективного звернення
інвалідів України про їх правовий та соціальний захист відповідне вимог
Закону України "Про звернення громадян" та Конституції України.
Мені, інваліду 1А групи від трудового каліцтва Шпагіним С.Д., інвалідами України, які знаходяться на реабілітації у Сакському спеціалізованому спинальному санаторії ім. М.М. Бурденка, Сакського міського товариства інвалідів «Товариш», Одеської громадської організації «Спортивний клуб інвалідів Одесабаскет», Одеської обласної спортивної организації інвалідів з порушеннями опорно - рухового апарату «Спорт ОРА» доручено відстоювати інтереси цих інвалідів у державних органах влади, правоохоронних та судових органах.
12.09.2011, мною, інвалідом 1А групи Шпагіним С.Д., було направлено колективне звернення інвалідів України щодо їх правового та соціального захисту відповідно вимог Закону України "Про звернення громадян" та Конституції України на ім`я Президента України Януковича В.Ф. та на адресу Верховної Ради України.
З відповіді головного консультанта відділу з питань звернень громадян Апарату Верховної Ради України Бересневої Т.С. за № 09-0772.15.07/22-09.11 від 26.09.2011р. вбачається, що вказане звернення відповідно вимог ст.7 Закону України "Про звернення громадян" надіслано на розгляд Секретаріату Кабінету Міністрів України, Генеральній прокуратурі України.
03.12.2010 року у всесвітній день інвалідів, Президент України Янукович В.Ф. по телебаченню звернувся до всіх громадян України з пропозицією про те, що всі інвалідні проблеми, питання Він буде брати під особистий контроль.
Відповідно до вимог ст. 28 Закону України "Про звернення громадян" контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян у межах своїх повноважень здійснює Президент України.
З вказаних причин інваліди України звернулися до шановного Президента України Януковича В.Ф. з надією вирішення наболілих проблем. Без сумніву ми стверджуємо, якщо б наше звернення було б у полі зору Президента України Януковича В.Ф., багато інвалідних проблем було б вирішено.
Однак, працівники Адміністрації Президента України вирішили інакше, не доповідати Президенту України про наше звернення, а направити його для розгляду до Секретаріату Кабінету Міністрів України та у порушення вимог Закону України "Про звернення громадян" (далі Закон) не направили його також до Генерального прокурора України, де поставлені питання щодо проведення перевірок додержання законності про соціальний захист інвалідів України. Це вбачається з відповіді завідувача відділу опрацювання звернень громадян Адміністрації Президента України Конюхова С. за № 22/110014-15 від 22.09.11 року.
Зверненнями від 13.10.2011, 27.10.2011, 13.12.2011 на ім`я Президента України Януковича В.Ф. ми оскаржили його відповідь та просили Конюхова С. притягти до відповідальності.
Так, ч.4 ст.7 вказаного Закону, забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються. Всупереч зазначених норм Закону, знову саме Конюхов С. повертав нам скарги та надав відповідь за №22/147083-15 від 29.12.2011. Така позиція завідувача відділом Конюхова С. підтвердила ту обставину, що Генеральна прокуратура України перевірки додержання законності та доводів, вказаних у колективному зверненні, не здійснила.
Також, Міністерство соціальної політики України, куди пересилалося колективне звернення, надало відповіді-відписки за № 1782/19/134-11 від 31.10.2011р. та за № 163/19/93-11 від 19.12.2011р., з яких вбачається, що усі доводи інвалідів не перевірені, відповідей на поставлені питання не надало, пропозиції щодо внесення змін чи доповнень до чинного законодавства взагалі не розглянуло.
Відповідно до ст. 14 вказаного Закону органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.
Частиною 1 ст. 15 Закону органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Ч.4 цієї статті Закону вказується, що рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
В порушення вищевказаних вимог Закону, зазначеними вище відповідями Міністерства роз’яснено діюче законодавства України, яке є загальнодоступним; жодна з пропозицій, які поставлені у колективному зверненні, не розглянута та про результати розгляду цих пропозицій не повідомлено, одночасно і відмови в задоволенні вимог колективного звернення не отримано.
Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого Указом Президента України 6 квітня 2011 року №389/2011, Мінсоцполітики є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення.
Одним із основних завдань Мінсоцполітики України є формування та реалізація державної політики у сфері соціального захисту ветеранів, інвалідів, людей похилого віку, громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, тощо (ст. 3 Положення).
Отже, питання удосконалення нормативно-правових актів з питань соціального захисту осіб з обмеженими фізичними можливостями відноситься до компетенції вищезгаданого міністерства.
У колективному зверненні від 12.09.2011 року, інваліди України просили доручити відповідним органам влади (Мінсоцполітики України) підготувати пропозиції та увійти з законодавчою ініціативою у Верховну Раду України щодо захисту прав з питань звернень громадян з фізичними обмеженими можливостями у державні органи влади, правоохоронні, судові органи шляхом відправлення поштою рекомендованих листів безкоштовно. Ця обставина пов`язана з тим, що багато інвалідів цієї категорії перебувають у ліжках, інвалідних візках та не можуть самостійно звернутися на прийом до вказаних органів щодо захисту своїх прав. Більш того, до листів доводиться додавати докази неправильного прийняття рішень, які оскаржуються. Як інвалідам захищати свої права? Чому вказана категорія інвалідів не має права щодо безкоштовного звернення до вказаних інстанцій?
Проте директор Департаменту соціального захисту інвалідів Мінсоцполітики України Полякова О. в порушення завдань Міністерства, передбачених ст. 4 Положення, не бажає розуміти інвалідів та надає роз`яснення за № 1782/19/134-11 від 31.10.2011р. про те, що відповідне чинного законодавства таких пільг для інвалідів не існує. Проте це не пільги для інвалідів, це їх права. Враховуючи такі відповіді, хто повинен займатися питаннями удосконалення нормативно-правових актів в цій сфері? Роз`яснення не надається.
У межах своїх повноважень ( ст. 4 Положення) Мінсоцполітики України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства та вносить їх в установленому порядку на розгляд Кабінетові Міністрів України. Наприклад, розробляє та вносить в установленому порядку пропозиції щодо удосконалення порядку забезпечення населення, зокрема інвалідів і людей похилого віку, технічними та іншими засобами реабілітації, спеціальними автотранспортними засобами та здійснює відповідні заходи.
Так, якщо ветеран Великої Вітчизняної війни стає інвалідом, він позбавлений можливостей отримати засоби догляду, реабілітації відповідно стану його здоров`я. Міністерством з цього приводу нічого не зроблено.
Кабінет Міністрів України на пропозиціях Міністерства соціальної політики України, Міністерства охорони здоров`я України приймає постанови про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, Переліку технічних та інших засобів реабілітації, Переліку лікарських засобів, які не завжди відповідають стану здоров`я інваліда чи порушують його права на їх придбання. Наприклад, чому інваліда обмежують у придбанні автомобіля та електричного візка одночасне, якщо за станом здоров`я йому необхідні ці засоби пересування? А якщо за станом здоров`я та рішенням МСЕК інваліду необхідні полегшена інвалідна коляска до 8 кг вагою, ортопедичний матрац, спортивна кушетка, велотренажер, станок-вертікалізатор, памперси, ліки імпортного виробництва, а у Переліку їх не має, чому порушуються його права? З цього приводу також нічого не зроблено. До речи, дотепер не переглянуті норми забезпечення інвалідів бензином до спецавтомобіля.
Постановою Кабінету Міністрів України визначена компетенція районних управлінь праці та соціального захисту населення, які за рахунок коштів державного бюджету забезпечують безоплатними путівками до санаторно-курортних установ інвалідів усіх категорій та супровідних осіб. Велика чисельність інвалідів потребує постійної сторонньої допомоги. Порушенням, на наш погляд, є положення, якщо путівками без лікування не забезпечується супроводжуюча особа інваліда 1А групи з наслідками травм, захворюваннями хребта та спинного мозку чи є висновок МСЕК. На жаль, у існуючих санаторіях не можуть надати усі послуги та процедури цієї категорії інвалідів. Наприклад, інвалідам 1А групи недоступні усі водні, електричні процедури, перенести їх нікому. Прогулянки на території санаторію, за його межами недоступні. У кращому випадку, санітарки санаторію вивезуть на ґанок (лежи чи сиди і дихай). Разом з тим, супроводжуюча особа інших інвалідів 1 групи, відповідне чинного законодавства, має на це право. Це суттєве порушення прав інваліда 1 групи, тому що інвалідність встановлюється згідно стану здоров`я, а не з урахуванням причин її одержання (ст. 24 Конституції України).
Аналогічне положення у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Міністерство соціальної політики України замість внесення змін та доповнень до чинного законодавства, роз`яснює нам застаріле законодавство, яке порушує права та інтереси інвалідів.
Не організована при спрямуванні інваліда до санаторію його доставка від дому до потяга та зворотно. Нормативні акти відсутні.
Більш того, відповідно вимог ст. 14 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" реабілітаційні установи незалежно від свого статусу і відомчої підпорядкованості забезпечують якість реабілітації відповідно до державних соціальних нормативів у сфері реабілітації, критеріїв і вимог до реабілітаційних заходів. Ст. 32 вказаного Закону передбачає для інвалідів, у тому числі з важкими формами інвалідності, які потребують реабілітації відповідно до висновків медико-соціальних комісій, створюються необхідні умови для отримання реабілітаційних послуг.
Однак в порушення вимог вказаного Закону ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" (м.Київ) на протязі багатьох років не вклала ні копійки грошей для модернізації роботи Сакського спинального санаторія ім. М.М. Бурденка. Аналогічне становище відзначається в попередні роки. Наприклад, у 2010 році вказаний санаторій від своєї діяльності перерахував ЗАТ "Укрпрофоздоровниці" 5000000 грн. прибутку. Що зроблено для поліпшення лікування та перебування інвалідів у санаторії? Відповідаємо, нічого. Комфортність проживання у палатах не поліпшується. Фізкультурне-спортивне обладнання у залах ЛФК на рівні 70-80 років минулого століття, яке не удосконалюється. Над їдальнею, на третьому поверсі хтозна-скільки років пустує величезний зал, де можна відкрити спортивну залу, але керівництво вказаного Закритого Товариства це не хвилює. Багато процедур у санаторії для лежачих інвалідів не доступне тому, що відсутні підйомники. В основному у санаторії використовується жіноча праця, жінки піднімають, пересаджують інвалідів більш 100 кг вагою, потім багато з них хворіють на захворювання хребта. Ніякими нормативними актами не передбачене це, як професійне захворювання та не є страховим випадком? Не удосконалюється діяльність санаторія по лікуванню інвалідів. Велика чисельність інвалідів прибувають зі шкірними захворюваннями, цукрового діабету, інсульту, інфаркту міокарду. Разом з тим, у санаторії відсутні фахівці щодо лікування цих хвороб. Методи лікування не удосконалюються, ліків не має. Мінсоцполітики України не перевірило доводи інвалідів та стверджує про забезпечення догляду за хворими на належному рівні без сторонньої допомоги.
З полю зору працівників Міністерства соціальної політики України зовсім випала ціла низка питань щодо проблем інвалідності. З метою посилення уваги до проблем інвалідів видано не мало Постанов Верховної Ради України, Указів Президенту України, Кабінету Міністрів України.
У постановах Верховної Ради України № 560-ІV від 20.02.03р. та № 1690- ІV від 20.04.04р. мова йшла про стан забезпечення в Україні встановлених чинним законодавством соціальних, економічних, правових і конституційних гарантій у сфері соціального захисту та реабілітації інвалідів. До теперішнього часу позитивних змін з цих питань не настало. Проблемами інвалідності практично ніхто не займається. Тому знаходячись у інвалідному стані, у громадян виникає багато питань.
Чому прийняті постанови Кабінету Міністрів України погіршили становище інваліда в частині встановлення причин інвалідності. Наприклад, якщо особа направляється чи повертається з праці на громадському транспорті та отримує травму, то ця обставина не буде пов`язана з виробництвом? Визначається як загальне захворювання. У кінці 80-х на початку 90-х років усі постанови КМУ визначали такі травми, як пов`язані з виробництвом. На сьогодні становище відносне інваліда погіршене. Ми просили Міністерство соціальної політики України законодавчо усунути цю соціальну несправедливість і тому, що з платні вказаних громадян згідно законодавству утримуються страхові внески.
Залишилася не виконаною Комплексна програма вирішення проблем інвалідності, затверджена постановою КМУ № 31 від 27.01.1992 р. Наприклад, п.3 по створенню при поліклініках служби забезпечення інвалідів усіма видами медичної допомоги, починаючи з 1992 року. Вказане Міністерство ці проблеми бачити не бажає.
Правильну позицію щодо забезпечення інвалідів засобами реабілітації, які необхідні за станом здоров`я, але їх не має у Переліку технічних та інших засобів реабілітації, затверджених Кабінетом Міністрів України, зайняв Держнаглядпраці України у роз`ясненнях інваліду за № 013-Ш 1692/15-53 від 16.11.2010р. надав правильну правову оцінку та зробив висновок щодо необхідності удосконалення чинного законодавства або вирішення заяв про сприяння реалізації закріплених Конституцією України прав та інтересів. Мінсоцполітики України на це увагу також не звертає.
У Розпорядженні Президента України від 29.11.96р. мова йде про те, що Кабінету Міністрів України необхідне розглянути питання про налагодження вітчизняного виробництва крісел-визків для інвалідів на рівні світових стандартів. Минуло 12 років. 09.04.2008 року за № 575-р вийшло Розпорядження Кабінету Міністрів України на 2008-2009р.р. про впровадження інноваційних технологій у виробництво: технічних засобів реабілітації, засобів пересування для інвалідів. Дотепер нічого не має.
Чому не забезпечується путівкою без лікування супроводжуюча особа інваліда 1 групи з травмами і захворюваннями хребта та спинного мозку з постійним стороннім доглядом? Для інших категорій інвалідів 1 групи це передбачено постановою КМУ від 22.02.06 № 187.
Чому з числа родичів, особа яка здійснює постійний сторонній догляд за інвалідом 1 групи, за нею не зберігається на термін реабілітації інваліда, місце роботи та середня заробітна плата.
Чому засоби медичного догляду, які за станом здоров`я необхідні інваліду, такі, як: памперси, паперові простирадла, катетери та інше, не входять до Переліку виробів медичного призначення, що надаються безоплатно або на пільгових умовах відповідно до постанови КМУ від 29.11.06р. № 1652.
Чому законодавчо не передбачене те, що працівники органів праці та соціального захисту населення зобов`язані виявляти інвалідів (з моменту надходження до лікарень), брати їх на облік та вирішувати питання щодо лікування, забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації. В дійсності, працівник управління сидячи у кабінеті чекає інваліда, коли той звернеться за допомогою, подасть заяву за встановленою формою, та разом із заявою про взяття на облік надасть цілий ряд документів. Це що - соціальна допомога і захист інваліда чи бюрократія?
Всі вказані питання залишились поза увагою працівників Міністерства соціальної політики України.
Звертаємося до Вас, Шановний суд, щоб Ви відповідно до вимог вказаних Законів та Закону України "Про ратифікацію Конвенції про права інвалідів і Факультативного протоколу до неї" дали юридичну оцінку колективного звернення інвалідів від 12.09.2011 року відповідне вимог Конституції України та правову оцінку діям працівників Адміністрації Президента України, Міністерства соціальної політики України щодо його розгляду.
Щодо строків пред’явлення вказаного позову, повідомляю, що мною дотриманий процесуальний строк – шість місяців, визначений ч. 2 ст.99 КАС України, який обчислюється з моменту отримання відповіді з Міністерства соціальної політики України, а саме - 19.12.2011року за № 163/19/93-11, що надійшла поштою простою кореспонденцією.
Я є інвалід 1А групи від трудового каліцтва з постійним стороннім доглядом.
Згідно до п. 18 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державне мито» від сплати державного мита звільняються інваліди I та II груп.
Відповідно до п.9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються інваліди I та II груп, законні представники, дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп.
Отже, згідно вказаних Законів України я звільнений від сплати державного мита та судового збору.
На підставі викладеного, керуючись вимогами Закону України "Про звернення громадян", Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого Указом Президента України 6 квітня 2011 року №389/2011, п. 18 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державне мито», п.9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» ст.ст. 19, ч. 2 ст.99,ст. 106, 107, 159,161, ч. 2 ст. 162, 167 КАС України, -
Прошу:
1. Відкрити провадження за даним адміністративним позовом.
2. Визнати відповідь Адміністрації Президента України за №22/147083-15 від 29.12.2011 протиправною, а саме прийнятою в порушення вимог ч.4 ст.7 Закону України "Про звернення громадян".
3. Визнати відповіді Департаменту соціального захисту інвалідів Міністерства соціальної політики за № 1782/19/134-11 від 31.10.2011р. та за № 163/19/93-11 від 19.12.2011р. протиправними, а саме прийнятими в порушення вимог ст.14, ст.15 Закону України "Про звернення громадян", Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого Указом Президента України 6 квітня 2011 року №389/2011.
4. Зобов`язати Адміністрацію Президента України, Міністерство соціальної політики України розглянути згідно вимог Закону України "Про звернення громадян" колективне звернення інвалідів України від 12.09.2011 року.
5. Справу розглядати за моєї відсутності, повідомляючи мене про процесуальні дії та рішення суду згідно вимог КАС України.
Додатки відповідно до кількості сторін на ___арк:
- копії адміністративного позову;
-відповідь Адміністрації Президента України за №22/147083-15 від 29.12.2011;
-відповіді Департаменту соціального захисту інвалідів Міністерства соціальної політики за № 1782/19/134-11 від 31.10.2011р. та за № 163/19/93-11 від 19.12.2011р.;
- копії колективного звернення інвалідів України;
- копії довідки про інвалідність Шпагіна С.Д.
07.02.2012р. С.Д. Шпагін
Прошу всех граждан Украины оставить свои отзывы по административному иску в суд по защите прав инвалидов Украины.
.
Оценка автора: 5 Комментарии (0) Неприемлемый отзыв
1.Шесть лет стою на очереди на получение автомобиля с ручным управлением по льготной цене. Осталось совсем немного - примерно лет ВОСЕМЬДЕСЯТ.... Читати відгук Полностью поддерживаю данный иск. Я инвалид-колясочник первой группы. На коляске 13лет. Веду активный образ жизни. Передвигаюсь по городу и на городском транспорте без сопровождающего на инвалидной коляске. НИ ОДИН ЗАКОН О ЗАЩИТЕ ПРАВ ИНВАЛИДОВ НЕ ИСПОЛНЯЕТСЯ!!! Факты:
1.Шесть лет стою на очереди на получение автомобиля с ручным управлением по льготной цене. Осталось совсем немного - примерно лет ВОСЕМЬДЕСЯТ. Это можно назвать льготой???
2.По закону имею право приобретать лекарства со скидкой 50%. Однако лекарства выписывают только самые дешевые - зеленку, аспирин и т.д. А антибиотики и другие дорогостоящие лекарства покупаю по полной стоимости. Всегда одна отговорка - нет средств в бюджете.
3.Невозможно включить в ИПР (индивидуальную программу реабилитации) необходимые лично мне пункты реабилитации.
4.Нарушается закон "о безбарьерной архитектуре". Все здания строятся в городе с не нормативными пандусами. Городские власти ликвидировали комитет по безбарьерной архитектуре (в которую входили общественные организации инвалидов-колясочноков). Этот комитет следил за постройкой пандусов согласно строительных требований ДБН.
5.Жена оформлена (постановление кабмина 558) по уходу за мной. В месяц начисляют 15% от прожиточного минимума. На данный момент это 160 гр. Можно ли прожить на такую сумму?? ТРИ С ПОЛОВИНОЙ ГОДА ЖЕНЕ НЕ ПЛАТИЛИ ДАЖЕ ЭТОГО МИЗЕРА!!! И возвращать долг никто не собирается.
6.Украинские власти сознательно банкротят специализированные санатории для колясочников (им "Бурденко" и "Славянский"). Обычно санатории загружены на 50%. По нескольку месяцев в году стоят вообще пустые. А колясочники по несколько лет не могут получить путевку (из-за их отсутствия) в эти санатории. По утверждениям главврачей (лично общался с ними) если Все три санатория круглый год будут заполнены на 100%, то за год можно будет пролечить всего примерно 30% инвалидов-колясочников. А санатории пустуют. ПРАВИТЕЛЬСТВО НЕ ВЫДЕЛЯЕТ НЕОБХОДИМУЮ СУММУ ДЕНЕГ ДЛЯ ЗАКУПКИ ПУТЕВОК.
7Получаю трудовую пенсию (стаж работы 13,5 лет). Моя пенсия на уровне прожиточного минимума. Данный прожиточный минимум сильно занижен. Так как правительство либо не знает реальных цен на продукты питания, коммунальные услуги и лекарства, либо сознательно ВРУТ. Вся пенсия уходит на эти три статьи расходов.
Список можно продолжить. По всем вопросам неоднократно обращался в прокуратуру, Верховную Раду, Министерство труда и соцзащиты, другие органы власти. ВСЕ ДО ЕДИНОГО ДАЮТ ТОЛЬКО ФОРМАЛЬНЫЕ ОТПИСКИ. И АБСОЛЮТНО НЕ ЖЕЛАЮТ РЕШАТЬ ЗАТРОНУТЫЕ В ЗАЯВЛЕНИИ ПРОБЛЕМЫ. Так что иск вполне обоснован. ПОЛНОСТЬЮ ЕГО ПОДДЕРЖИВАЮ!!!
Я из Харькова. Не дождусь ЕВРО 2012. В нашем городе будет проходить три матча. Уверен, что нас посетят и нвалиды-колясочники. Хочу им рассказать подробно о жизни колясочников в Украине. И пусть нашим властям будет стыдно (исходя из действий нашего правительства, сомневаюсь, что у них осталась хоть капля этого чувства) за свои действия!!
УКРАИНА ПОДПИСАЛА МЕЖДУНАРОДНУЮ ХАРТИЮ «ПО ЗАЩИТЕ ПРАВ ИНВАЛИДОВ».
НО НИ ОДИН ЗАКОН НЕ ВЫПОЛНЯЕТСЯ.
ПРАВИТЕЛЬСТВО ВЕДЕТ ГЕНОЦИД ПО ОТНОШЕНИЮ К ИНВАЛИДАМ!!!
МОЕ МНЕНИЕ. Господа Турчинов, , Кожемякин, Яценюк, и др. члены ЦК БЮТ и "Батькивщина", «Фронта Змин». Вы преследуете и обливаете грязью депутата КОРОЛЕВСКУЮ, самую умную рассудительную, , деятельную, пытающуюся заменить прижившихся депутатов новыми... Читати відгук ИСТИННОЕ ЛИЦО ОППОЗИЦИИ.
МОЕ МНЕНИЕ. Господа Турчинов, , Кожемякин, Яценюк, и др. члены ЦК БЮТ и "Батькивщина", «Фронта Змин». Вы преследуете и обливаете грязью депутата КОРОЛЕВСКУЮ, самую умную рассудительную, , деятельную, пытающуюся заменить прижившихся депутатов новыми честными людьми из народа. Ее идея нравится народу. Вы засиделись в депутатских креслах. Вместе с партией Регионов вы практически в сговоре. Ваши хозяева воры – олигархи, по очереди с партией Януковича меняют вас у власти. Олигархи отвели вам роль создавать видимость борьбы с властью. И народ уже понял это. Практически вы представляете в ваших партиях несколько десятков членов ЦК партий, а не народ. Вы не привлекаете в свои партии народ, т.к. народ, рядовые члены партии начнут вам ставить задачи конкретной борьбы по улучшению жизни в стране, задачи по борьбе с коррупцией. Тогда содержащие вас олигархи просто выгонят вас с теплых депутатских кресел, где очень комфортно вести видимость борьбы за интересы народа. Ведь Турчинов, который был поставлен Тимошенко руководителем СБУ, изучил в СБУ все документы и знает:
-кто из президентов, министров, депутатов, губернаторов, мэров городов, воров-олигархов, банкиров и сколько наворовали миллиардов долларов, сколько наворованных у страны денег негодяев находятся в иностранных банках;
-Турчинов и вы все прекрасно знаете какие преступные коррупционные схемы использовались перечисленными выше предателями народа для грабежа народа. Это вы привели к власти Ющенко, известного коррупционера еще с 1991 по 2010гг.
Но несмотря на это, вы, Турчинов, Тимошенко в своих интересах только намекали преступникам, грабящим страну и народ, о том, что оппозиции все известно. Вам и вашим хозяевам ворам - олигархам как сейчас, так и раньше, невыгодно разоблачать все воровские, а подчас и бандитские схемы, применявшиеся ворами - олигархами и банковской мафией, министрами, депутатами для грабежа страны и народа. Думаю, что они и вам отстегивают.
Вам страшно, если КОРОЛЕВСКАЯ с помощью своей новой партии приведет в парламент новых, честных людей, способных бороться с мафией не на словах, а на деле: афганцев, чернобыльцев, интеллигенцию, людей из малого и среднего бизнеса. Именно малый и средний бизнес дает в бюджет всех стран 80% прибыли. А олигархи, давая откаты власти, только крадут вместе с властью из бюджета страны и регионов. Вам страшно потому, что новые люди в Раде начнут говорить правду, бороться не боясь потерять кресла, по настоящему. Вы согласились и выполняете законы, требующие спрашивать разрешения у власти на уличные протесты против самой власти?! Это парадокс. Для защиты Тимошенко вы обратились в Гаагский суд, к международной общественности. И правильно. Но почему вы этого не делаете для разоблачения и борьбы с грабящих народ и страну политиков? Почему не зовете на баррикады, игнорируя законы, запрещающие это делать. Потому, что работать в оппозиции выгодно. В Раде светло, тепло и мухи не кусаю. А на улице холодно, дождь и нет кресел.
Почему вы не призываете народ ликвидировать должности ГУБЕРНАТОРОВ, которых никто не выбирает, которые служат президенту а не народу, выполняют роль рекетиров, незаконно распоряжаясь бюджетами областей и городов?
Почему участвуете в работе парламента, если знаете. что провластная партия Регионов имеет большинство и продавливает антинародные законы? В парламенте надо проводить акции протеста, разоблачать, но не голосовать.
Почему вы не устраиваете интернет-информационной революции в стране по поводу сплошной коррупции власти. Почему вы не призываете народ считать Януковича нелигитивным президентом, т.к. он не выполнил своих обещаний уже в яневаре 2010г значительно повысить уровень жизни. Цирк – базар на передачах у ШУСТЕРА не приносит народу пользы, потом, что и там , как и в парламенте вы не называете имен, воровских схем, счетов воров в Евро и США банках. а устраиваете видимость противостояния режиму. Поспорили, не обижая преступников, и разъехались на элитных машинах в элитные квартиры. Начните устраивать бой преступникам, как на ринге. Вы даете ворам на этих передачах оправдаться. создать видимость демократии. Потому, что сейчас они не приносят пользы. Сделайте свои передачи. В Киеве, городах, из за границы.
ОСТАВЬТЕ В ПОКОЕ КОРОЛЕВСКУЮ. ВАШИ НАПАДКИ НА КОРОЛЕВСКУЮ НИЧЕМ НЕ ОТЛИЧАЮТСЯ ОТ ПРЕСЛЕДОВАНИЯ ЯНУКОВИЧЕМ ВАШЕГО ЛИДЕРА - ТИМОШЕНКО.
www.ntsn.ru
К вопросу о подземной газификации углей
Журнал «Новости теплоснабжения» № 7, 2005 г., www.ntsn.ru
Г.А. Папафанасопуло, советник ЗАО «КазНИПИЭнергопром» (По материалам журнала «Энергетика и топливные ресурсы Казахстана», № 14, печатается в сокращении).
Известно, что новое - это хорошо забытое старое. В полной мере это... Читати відгук Информация к размышлению:очень много закрытых шахт -очень высокая себестоимость добытого угля Источник: Журнал «Новости теплоснабжения»,
www.ntsn.ru
К вопросу о подземной газификации углей
Журнал «Новости теплоснабжения» № 7, 2005 г., www.ntsn.ru
Г.А. Папафанасопуло, советник ЗАО «КазНИПИЭнергопром» (По материалам журнала «Энергетика и топливные ресурсы Казахстана», № 14, печатается в сокращении).
Известно, что новое - это хорошо забытое старое. В полной мере это относится и к угольной энергетике.
На долю угля в экономике Казахстана приходится около 70% используемых топливных ресурсов. Наиболее крупным потребителем угля является энергетика, получающая в свой адрес справедливые нарекания за доминирующее участие в загрязнении среды обитания. В то же время совершенно утрачен интерес к давно известным способам использования энергии угля посредством его газификации, что коренным образом меняет ситуацию, превращая уголь в универсальное чистое топливо.
Как при подземной газификации углей, так и на газовых заводах ведется процесс неполного сгорания топлива, в результате которого образуется негорючий газ СО2 и горючий угарный газ СО. Эта смесь имеет теплоту сгорания от 2100 до 3000 ккал/м3.
В наземных установках может производиться метанизация этой смеси путем обработки водяным паром, в процессе которой протекают две реакции получения заменителя природного газа (ЗПГ):
CO+3H2=CH4+H2O+Q CO2+4H2=CH4+2H2O+Q
Особое значение газификация углей и использование их энергии в газовой фазе приобретает в связи с возникающими проблемами глобального потепления климата в результате антропогенного влияния.
При использовании ЗПГ при равном энергетическом эффекте эмиссируется вдвое меньше СО2, чем при сжигании угля, т.к. в новом топливе присутствует водород.
Синтетический метан - продукт угольщиков, химиков и газовщиков. Видимо, в этом состоят определенные организационные сложности. Получить это топливо сложнее, чем просто поджечь угольный костер.
Надземный комплекс содержит аппараты для выделения элементарной серы, очистки промежуточных газов, охлаждения потоков и пр. В конечном счете, все определяется стоимостью нового топлива, которая, по американским источникам, может быть до погашения обязательств по кредитам около 40 долл. США за 1000 м3, а после - меньше 10 долл. США за 1000 м3.
Как известно, газификация углей была освоена более двухсот лет назад и первоначально получила распространение для производства «светильного газа».
Технологии использования энергии углей имеют свои исторические этапы:
■ добыча и прямое сжигание углей - с доисторических времен до наших дней;
■ добыча и газификация углей («светильный газ») - конец XVIII - начало XIX века (Англия);
■ подземная газификация углей - первая треть XX века (в т.ч. в СССР);
■ подземная газификация углей и метанизация полученного газа с теплотой сгорания 2100-3000 ккал/м3 путем обработки в наземных синтезаторах водяным паром с получением ЗПГ с теплотой сгорания 8100-8700 ккал/м3 - последняя треть XX века (США и другие страны мира).
Впервые синтетический генераторный газ был получен в лабораторных условиях в конце XVIII в. Английский ученый Мердок осветил газом из угля свой дом и машиностроительный завод в Бермингеме.
В России производство синтетического газа из угля началось в 1835 г. В это время в Санкт-Петербурге был построен газовый завод, который работал на каменном угле, привозимом из Англии. Производительность по газу составляла 4,5 млн м3/год. Второй газовый завод производительностью 18 млн м3/год был построен в Петербурге в 1856 г. К 1870 г. в Петербурге работало уже пять заводов, вырабатывавших около 30 млн м3 газа в год. В Москве первый газовый завод был построен в 1865 г. и существовал до 1957 г. В 1888 г. в России насчитывалось 210 газовых установок, в т.ч. для освещения городов, фабрик, железнодорожных станций.
Еще в начале XX века все крупнейшие города России были обеспечены газом для бытовых нужд от газовых заводов, газифицирующих уголь. В СССР работало более 250 таких заводов. Москва была переведена на природный газ после войны в конце 40-х годов со строительством первого в СССР магистрального газопровода Саратов-Москва.
Процесс газификации топлива настолько освоен и прост, что в первые же месяцы Великой Отечественной войны почти весь парк грузовых автомобилей, занятых в народном хозяйстве, был оснащен газогенераторными установками, работающими на дровах.
По пятилетнему плану восстановления и развития народного хозяйства СССР на 1946-1950 гг. предусматривалось дальнейшее развитие подземной газификации углей.
Научно-исследовательские изыскания и опыт работы промышленных газогенераторов сыграли большую роль в годы Великой Отечественной войны. К 1955 г. в СССР уже были построены крупные промышленные газовые предприятия для централизованного снабжения газом высокой теплоты сгорания на основе твердого топлива (газосланцевые заводы, коксовые заводы и газовые). В 1958 г., до массового строительства магистральных газопроводов, в Советском Союзе работало 350 газогенераторных станций, на которых было установлено около 2500 газогенераторов разных размеров и конструкций. На этих станциях вырабатывалось в год 35 млрд м3 энергетического и технологического газов из разных видов топлива, полностью покрывавших потребности отраслей в этом виде топлива. Примерно 50% газогенераторных станций обеспечивали газом стекольную, легкую и пищевую отрасли промышленности, около 25% - металлургическую, 15% - машиностроительную и 10% - химическую промышленность.
В связи с использованием природных газов газификация твердого топлива в Советском Союзе по экономическим соображениям была сведена к минимуму после 1961 г. По мере сооружения магистральных газопроводов и подключения к ним промышленных предприятий производство газа из углей прекращалось, а станции демонтировались.
За рубежом ситуация в этой области складывается иначе. Уже давно освоены в промышленности методы Лурги, Копперса-Тотцека, Винклера (относящиеся к процессам газификации первого поколения). С 1960 г. разрабатываются новые процессы, подразделяемые на процессы второго и третьего поколений.
В 1888 г., когда в России уже действовало 210 газовых заводов, Д.И.Менделеев в статье «Будущая сила, покоящаяся на берегах Донца» предложил перенести процесс газификации углей под землю, непосредственно в пласт и избавиться от трудностей и опасной работы по добыче угля.
В настоящее время установки по подземной газификации работают в Украине, в Узбекистане, недавно в Кузбассе пущена Южно-Абинская станция производительностью 4 млрд м3 газа в год, перерабатывающая 2 млн тугля. В Узбекистане уже много лет Ангренская ГРЭС работает на газе подземной газификации углей (ПГУ). Этим широко занимаются десятки стран мира -от африканских стран (ЮАР, Марокко) до США. В Германии город Дрезден газифицирован от такой станции.
Так что о неизученности вопроса и речи быть не может. Технология этого процесса достаточно проста и основана на закачке в угольный пласт воздуха, обогащенного кислородом, и парокислородного дутья.
Как отмечалось выше (повторимся), существуют технологии метанизации такого газа в наземных синтезаторах, в которых при обработке газа водяным паром получают ЗПГ теплотворной способностью 8100-8700 ккал/м3 при стоимости (после расчетов по кредитам) менее 10 долл. США за 1000 м3.
Подземная газификация углей - самый высокопроизводительный и наиболее экологически чистый процесс получения экологически чистой энергии, т.к. при сжигании ЗПГ образуется вдвое меньше СО2, отнесенному к равному количеству энергии, а также не требующий отвода земель для складов топлива и золоотвалов. Стоимость этой энергии, приведенной к условному топливу, наиболее низкая из ныне известных и ниже, чем при добыче угля открытым способом.
Следует отметить, что наиболее острой проблемой в энергетической отрасли Казахстана является сложившееся критическое топливо-обеспечение Южной энергетической зоны, не отвечающее требованиям энергетической безопасности и независимости, а также экологической приемлемости.
Известно, что основой энергетического благополучия является топливообеспечение по ценам, позволяющим потребительским формам энергии (электроэнергия, теплота) быть доступными по стоимости и конкурентоспособными на открытом энергетическом рынке.
Так, в результате высоких цен на топливо в 2003 г. при располагаемом потенциале производства в этой зоне электроэнергии около 17 млрд кВт*ч при электропотреблении 11,54 млрд кВт*ч было на собственных электростанциях произведено всего 6,87 млрд кВт*ч с использованием собственного потенциала лишь на 41%.
В этих условиях в целях самообеспечения региона энергией и создания возможностей для ее экспорта целесообразно было бы:
■ перевести теплоисточники города Кызылорды на попутный газ нефтедобычи группы месторождений Кумколь, где он в настоящее время сжигается в факелах;
■ в целях радикального решения топливообеспечения экономики и социальной сферы Алматинской, Жамбылской и Южно-Казахстанской областей освоить подземную газификацию бурых углей Нижне-Илийского бассейна и производство на основе газа подземной газификации - ЗПГ теплотой сгорания 8100-8400 ккал/м3.
Подземная газификация трудноизвлекаемых углей Нижне-Илийского бассейна, расположенного в 200 км севернее г. Жамбыла, и вовлечение их в топливно-энергетический баланс региона явились бы новым направлением в энергетике Казахстана и позволили бы радикально и навсегда решить энергетические проблемы Южного Казахстана, создать экспортный потенциал электроэнергии, конкурентоспособной на любом рынке.
Запасы углей в этом бассейне составляют около 10 млрд т, что эквивалентно выходу более 19000 млрд м3 ЗПГ, которого хватило бы на сотни лет. И лучшего способа вовлечения в топливно-энергетический баланс страны этих трудно-добываемых углей нельзя представить. При этом сопутствующие углю высокоценные элементы прошли бы таким образом обогащение и могли бы быть оставлены до времен, когда в них возникнет потребность.
По предварительной оценке Центральноазиатской Академии Информациологии, полученной по аналогичным исходным данным США, установка по производству ЗПГ производительностью около 7 млрд м3 ЗПГ в год стоимостью около 135 млн долл. США (без ЛЭП и газопровода)
может быть построена в течение двух лет с возможной стоимостью газа на коллекторе газозавода около 37,5 долл. США/1000 м3 и после расчетов по кредитам - 5-7 долл. США/1000 м3. Для сравнения - современная цена узбекского газа на Юге Казахстана составляет около 54 долл. США/1000 м3.
ЗПГ можно было бы подавать в существующую газотранспортную систему магистральных трубопроводов Южного Казахстана: Бухара-Ташкент-Шымкент-Алматы по газопроводу протяженностью около 200 км до точки присоединения к этой системе. По предварительной оценке, для перевода на ЗПГ всех потребителей Юга Казахстана потребуется:
- для объектов электроэнергетики около 4,5 млрд м3, в т.ч.: Жамбылской ГРЭС - около 2,2 млрд м3; Алматинских ТЭЦ - около 1,5 млрд м3; Жамбылской и Шымкентской ТЭЦ - около 0,5 млрд м3;
- для коммунально-бытовых целей (и, возможно, предложения Кыргызстану) - 2,5 млрд м3.
Перевод Алматинских ТЭЦ на это топливо позволит коренным образом уменьшить негативное влияние на экологическую обстановку в городе, избавит от необходимости отвода высокоценных земель для золоотвалов и золопроводов, сократит расход дефицитной воды на транспорт золы и позволит снизить тарифы на теплоснабжение.
Близость угольного бассейна к площадке Южно-Казахстанской ГРЭС позволит, при необходимости, создать здесь новые генерирующие мощности, но не на угольной или атомной электростанциях, а на основе парогазовых установок с удельной стоимостью установленной мощности 500-600 долл. США/кВт и с КПД до 60%.
Учитывая многообещающие результаты кардинального решения энергетических проблем региона Южного Казахстана, было бы крайне желательно (с привлечением квалифицированных специалистов и опыта США, России в вопросах производства заменителя природного газа на основе газа подземной газификации углей) выполнить предпроектную работу по исследованию этой проблемы, с выдачей рекомендаций для конкретного проектирования и создания нового для Казахстана производства, открывающего большие возможности.
Чем платить за газ России ,организовать рабочие места на Украине и обеспечить себья собственными энергоносителями . В Кировоградской обл . добывался сланец,что слабо поставить газогенераторы? Только ненадо Китайского метода "В каждом двору домна"-Газогенератор.
вул. Командарма Каменєва, 8 корп.1, м. Київ, 01601
позивач: Шпагін Сергій Дмитрович
вул. Академіка Вільямса, б.75 кв.17, м. Одеса,
65122, м.т. 066-761-68-95, д.т. 048-749-43-00
електронна пошта: [email protected]
відповідач: Адміністрація Президента України
вул. Банкова, 11, м. Київ-220, 01220
відповідач: Міністерство соціальної політики України
вул. Еспланадна, 8/10, м.Київ-001, 01001
Адміністративний позов
про зобов`язання Адміністрації Президента України,... Читати відгук До Окружного адміністративного суду м. Києва
вул. Командарма Каменєва, 8 корп.1, м. Київ, 01601
позивач: Шпагін Сергій Дмитрович
вул. Академіка Вільямса, б.75 кв.17, м. Одеса,
65122, м.т. 066-761-68-95, д.т. 048-749-43-00
електронна пошта: [email protected]
відповідач: Адміністрація Президента України
вул. Банкова, 11, м. Київ-220, 01220
відповідач: Міністерство соціальної політики України
вул. Еспланадна, 8/10, м.Київ-001, 01001
Адміністративний позов
про зобов`язання Адміністрації Президента України, Міністерства
соціальної політики України щодо розгляду колективного звернення
інвалідів України про їх правовий та соціальний захист відповідне вимог
Закону України "Про звернення громадян" та Конституції України.
Мені, інваліду 1А групи від трудового каліцтва Шпагіним С.Д., інвалідами України, які знаходяться на реабілітації у Сакському спеціалізованому спинальному санаторії ім. М.М. Бурденка, Сакського міського товариства інвалідів «Товариш», Одеської громадської організації «Спортивний клуб інвалідів Одесабаскет», Одеської обласної спортивної организації інвалідів з порушеннями опорно - рухового апарату «Спорт ОРА» доручено відстоювати інтереси цих інвалідів у державних органах влади, правоохоронних та судових органах.
12.09.2011, мною, інвалідом 1А групи Шпагіним С.Д., було направлено колективне звернення інвалідів України щодо їх правового та соціального захисту відповідно вимог Закону України "Про звернення громадян" та Конституції України на ім`я Президента України Януковича В.Ф. та на адресу Верховної Ради України.
З відповіді головного консультанта відділу з питань звернень громадян Апарату Верховної Ради України Бересневої Т.С. за № 09-0772.15.07/22-09.11 від 26.09.2011р. вбачається, що вказане звернення відповідно вимог ст.7 Закону України "Про звернення громадян" надіслано на розгляд Секретаріату Кабінету Міністрів України, Генеральній прокуратурі України.
03.12.2010 року у всесвітній день інвалідів, Президент України Янукович В.Ф. по телебаченню звернувся до всіх громадян України з пропозицією про те, що всі інвалідні проблеми, питання Він буде брати під особистий контроль.
Відповідно до вимог ст. 28 Закону України "Про звернення громадян" контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян у межах своїх повноважень здійснює Президент України.
З вказаних причин інваліди України звернулися до шановного Президента України Януковича В.Ф. з надією вирішення наболілих проблем. Без сумніву ми стверджуємо, якщо б наше звернення було б у полі зору Президента України Януковича В.Ф., багато інвалідних проблем було б вирішено.
Однак, працівники Адміністрації Президента України вирішили інакше, не доповідати Президенту України про наше звернення, а направити його для розгляду до Секретаріату Кабінету Міністрів України та у порушення вимог Закону України "Про звернення громадян" (далі Закон) не направили його також до Генерального прокурора України, де поставлені питання щодо проведення перевірок додержання законності про соціальний захист інвалідів України. Це вбачається з відповіді завідувача відділу опрацювання звернень громадян Адміністрації Президента України Конюхова С. за № 22/110014-15 від 22.09.11 року.
Зверненнями від 13.10.2011, 27.10.2011, 13.12.2011 на ім`я Президента України Януковича В.Ф. ми оскаржили його відповідь та просили Конюхова С. притягти до відповідальності.
Так, ч.4 ст.7 вказаного Закону, забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються. Всупереч зазначених норм Закону, знову саме Конюхов С. повертав нам скарги та надав відповідь за №22/147083-15 від 29.12.2011. Така позиція завідувача відділом Конюхова С. підтвердила ту обставину, що Генеральна прокуратура України перевірки додержання законності та доводів, вказаних у колективному зверненні, не здійснила.
Також, Міністерство соціальної політики України, куди пересилалося колективне звернення, надало відповіді-відписки за № 1782/19/134-11 від 31.10.2011р. та за № 163/19/93-11 від 19.12.2011р., з яких вбачається, що усі доводи інвалідів не перевірені, відповідей на поставлені питання не надало, пропозиції щодо внесення змін чи доповнень до чинного законодавства взагалі не розглянуло.
Відповідно до ст. 14 вказаного Закону органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.
Частиною 1 ст. 15 Закону органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Ч.4 цієї статті Закону вказується, що рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
В порушення вищевказаних вимог Закону, зазначеними вище відповідями Міністерства роз’яснено діюче законодавства України, яке є загальнодоступним; жодна з пропозицій, які поставлені у колективному зверненні, не розглянута та про результати розгляду цих пропозицій не повідомлено, одночасно і відмови в задоволенні вимог колективного звернення не отримано.
Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого Указом Президента України 6 квітня 2011 року №389/2011, Мінсоцполітики є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення.
Одним із основних завдань Мінсоцполітики України є формування та реалізація державної політики у сфері соціального захисту ветеранів, інвалідів, людей похилого віку, громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, тощо (ст. 3 Положення).
Отже, питання удосконалення нормативно-правових актів з питань соціального захисту осіб з обмеженими фізичними можливостями відноситься до компетенції вищезгаданого міністерства.
У колективному зверненні від 12.09.2011 року, інваліди України просили доручити відповідним органам влади (Мінсоцполітики України) підготувати пропозиції та увійти з законодавчою ініціативою у Верховну Раду України щодо захисту прав з питань звернень громадян з фізичними обмеженими можливостями у державні органи влади, правоохоронні, судові органи шляхом відправлення поштою рекомендованих листів безкоштовно. Ця обставина пов`язана з тим, що багато інвалідів цієї категорії перебувають у ліжках, інвалідних візках та не можуть самостійно звернутися на прийом до вказаних органів щодо захисту своїх прав. Більш того, до листів доводиться додавати докази неправильного прийняття рішень, які оскаржуються. Як інвалідам захищати свої права? Чому вказана категорія інвалідів не має права щодо безкоштовного звернення до вказаних інстанцій?
Проте директор Департаменту соціального захисту інвалідів Мінсоцполітики України Полякова О. в порушення завдань Міністерства, передбачених ст. 4 Положення, не бажає розуміти інвалідів та надає роз`яснення за № 1782/19/134-11 від 31.10.2011р. про те, що відповідне чинного законодавства таких пільг для інвалідів не існує. Проте це не пільги для інвалідів, це їх права. Враховуючи такі відповіді, хто повинен займатися питаннями удосконалення нормативно-правових актів в цій сфері? Роз`яснення не надається.
У межах своїх повноважень ( ст. 4 Положення) Мінсоцполітики України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства та вносить їх в установленому порядку на розгляд Кабінетові Міністрів України. Наприклад, розробляє та вносить в установленому порядку пропозиції щодо удосконалення порядку забезпечення населення, зокрема інвалідів і людей похилого віку, технічними та іншими засобами реабілітації, спеціальними автотранспортними засобами та здійснює відповідні заходи.
Так, якщо ветеран Великої Вітчизняної війни стає інвалідом, він позбавлений можливостей отримати засоби догляду, реабілітації відповідно стану його здоров`я. Міністерством з цього приводу нічого не зроблено.
Кабінет Міністрів України на пропозиціях Міністерства соціальної політики України, Міністерства охорони здоров`я України приймає постанови про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, Переліку технічних та інших засобів реабілітації, Переліку лікарських засобів, які не завжди відповідають стану здоров`я інваліда чи порушують його права на їх придбання. Наприклад, чому інваліда обмежують у придбанні автомобіля та електричного візка одночасне, якщо за станом здоров`я йому необхідні ці засоби пересування? А якщо за станом здоров`я та рішенням МСЕК інваліду необхідні полегшена інвалідна коляска до 8 кг вагою, ортопедичний матрац, спортивна кушетка, велотренажер, станок-вертікалізатор, памперси, ліки імпортного виробництва, а у Переліку їх не має, чому порушуються його права? З цього приводу також нічого не зроблено. До речи, дотепер не переглянуті норми забезпечення інвалідів бензином до спецавтомобіля.
Постановою Кабінету Міністрів України визначена компетенція районних управлінь праці та соціального захисту населення, які за рахунок коштів державного бюджету забезпечують безоплатними путівками до санаторно-курортних установ інвалідів усіх категорій та супровідних осіб. Велика чисельність інвалідів потребує постійної сторонньої допомоги. Порушенням, на наш погляд, є положення, якщо путівками без лікування не забезпечується супроводжуюча особа інваліда 1А групи з наслідками травм, захворюваннями хребта та спинного мозку чи є висновок МСЕК. На жаль, у існуючих санаторіях не можуть надати усі послуги та процедури цієї категорії інвалідів. Наприклад, інвалідам 1А групи недоступні усі водні, електричні процедури, перенести їх нікому. Прогулянки на території санаторію, за його межами недоступні. У кращому випадку, санітарки санаторію вивезуть на ґанок (лежи чи сиди і дихай). Разом з тим, супроводжуюча особа інших інвалідів 1 групи, відповідне чинного законодавства, має на це право. Це суттєве порушення прав інваліда 1 групи, тому що інвалідність встановлюється згідно стану здоров`я, а не з урахуванням причин її одержання (ст. 24 Конституції України).
Аналогічне положення у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Міністерство соціальної політики України замість внесення змін та доповнень до чинного законодавства, роз`яснює нам застаріле законодавство, яке порушує права та інтереси інвалідів.
Не організована при спрямуванні інваліда до санаторію його доставка від дому до потяга та зворотно. Нормативні акти відсутні.
Більш того, відповідно вимог ст. 14 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" реабілітаційні установи незалежно від свого статусу і відомчої підпорядкованості забезпечують якість реабілітації відповідно до державних соціальних нормативів у сфері реабілітації, критеріїв і вимог до реабілітаційних заходів. Ст. 32 вказаного Закону передбачає для інвалідів, у тому числі з важкими формами інвалідності, які потребують реабілітації відповідно до висновків медико-соціальних комісій, створюються необхідні умови для отримання реабілітаційних послуг.
Однак в порушення вимог вказаного Закону ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" (м.Київ) на протязі багатьох років не вклала ні копійки грошей для модернізації роботи Сакського спинального санаторія ім. М.М. Бурденка. Аналогічне становище відзначається в попередні роки. Наприклад, у 2010 році вказаний санаторій від своєї діяльності перерахував ЗАТ "Укрпрофоздоровниці" 5000000 грн. прибутку. Що зроблено для поліпшення лікування та перебування інвалідів у санаторії? Відповідаємо, нічого. Комфортність проживання у палатах не поліпшується. Фізкультурне-спортивне обладнання у залах ЛФК на рівні 70-80 років минулого століття, яке не удосконалюється. Над їдальнею, на третьому поверсі хтозна-скільки років пустує величезний зал, де можна відкрити спортивну залу, але керівництво вказаного Закритого Товариства це не хвилює. Багато процедур у санаторії для лежачих інвалідів не доступне тому, що відсутні підйомники. В основному у санаторії використовується жіноча праця, жінки піднімають, пересаджують інвалідів більш 100 кг вагою, потім багато з них хворіють на захворювання хребта. Ніякими нормативними актами не передбачене це, як професійне захворювання та не є страховим випадком? Не удосконалюється діяльність санаторія по лікуванню інвалідів. Велика чисельність інвалідів прибувають зі шкірними захворюваннями, цукрового діабету, інсульту, інфаркту міокарду. Разом з тим, у санаторії відсутні фахівці щодо лікування цих хвороб. Методи лікування не удосконалюються, ліків не має. Мінсоцполітики України не перевірило доводи інвалідів та стверджує про забезпечення догляду за хворими на належному рівні без сторонньої допомоги.
З полю зору працівників Міністерства соціальної політики України зовсім випала ціла низка питань щодо проблем інвалідності. З метою посилення уваги до проблем інвалідів видано не мало Постанов Верховної Ради України, Указів Президенту України, Кабінету Міністрів України.
У постановах Верховної Ради України № 560-ІV від 20.02.03р. та № 1690- ІV від 20.04.04р. мова йшла про стан забезпечення в Україні встановлених чинним законодавством соціальних, економічних, правових і конституційних гарантій у сфері соціального захисту та реабілітації інвалідів. До теперішнього часу позитивних змін з цих питань не настало. Проблемами інвалідності практично ніхто не займається. Тому знаходячись у інвалідному стані, у громадян виникає багато питань.
Чому прийняті постанови Кабінету Міністрів України погіршили становище інваліда в частині встановлення причин інвалідності. Наприклад, якщо особа направляється чи повертається з праці на громадському транспорті та отримує травму, то ця обставина не буде пов`язана з виробництвом? Визначається як загальне захворювання. У кінці 80-х на початку 90-х років усі постанови КМУ визначали такі травми, як пов`язані з виробництвом. На сьогодні становище відносне інваліда погіршене. Ми просили Міністерство соціальної політики України законодавчо усунути цю соціальну несправедливість і тому, що з платні вказаних громадян згідно законодавству утримуються страхові внески.
Залишилася не виконаною Комплексна програма вирішення проблем інвалідності, затверджена постановою КМУ № 31 від 27.01.1992 р. Наприклад, п.3 по створенню при поліклініках служби забезпечення інвалідів усіма видами медичної допомоги, починаючи з 1992 року. Вказане Міністерство ці проблеми бачити не бажає.
Правильну позицію щодо забезпечення інвалідів засобами реабілітації, які необхідні за станом здоров`я, але їх не має у Переліку технічних та інших засобів реабілітації, затверджених Кабінетом Міністрів України, зайняв Держнаглядпраці України у роз`ясненнях інваліду за № 013-Ш 1692/15-53 від 16.11.2010р. надав правильну правову оцінку та зробив висновок щодо необхідності удосконалення чинного законодавства або вирішення заяв про сприяння реалізації закріплених Конституцією України прав та інтересів. Мінсоцполітики України на це увагу також не звертає.
У Розпорядженні Президента України від 29.11.96р. мова йде про те, що Кабінету Міністрів України необхідне розглянути питання про налагодження вітчизняного виробництва крісел-визків для інвалідів на рівні світових стандартів. Минуло 12 років. 09.04.2008 року за № 575-р вийшло Розпорядження Кабінету Міністрів України на 2008-2009р.р. про впровадження інноваційних технологій у виробництво: технічних засобів реабілітації, засобів пересування для інвалідів. Дотепер нічого не має.
Чому не забезпечується путівкою без лікування супроводжуюча особа інваліда 1 групи з травмами і захворюваннями хребта та спинного мозку з постійним стороннім доглядом? Для інших категорій інвалідів 1 групи це передбачено постановою КМУ від 22.02.06 № 187.
Чому з числа родичів, особа яка здійснює постійний сторонній догляд за інвалідом 1 групи, за нею не зберігається на термін реабілітації інваліда, місце роботи та середня заробітна плата.
Чому засоби медичного догляду, які за станом здоров`я необхідні інваліду, такі, як: памперси, паперові простирадла, катетери та інше, не входять до Переліку виробів медичного призначення, що надаються безоплатно або на пільгових умовах відповідно до постанови КМУ від 29.11.06р. № 1652.
Чому законодавчо не передбачене те, що працівники органів праці та соціального захисту населення зобов`язані виявляти інвалідів (з моменту надходження до лікарень), брати їх на облік та вирішувати питання щодо лікування, забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації. В дійсності, працівник управління сидячи у кабінеті чекає інваліда, коли той звернеться за допомогою, подасть заяву за встановленою формою, та разом із заявою про взяття на облік надасть цілий ряд документів. Це що - соціальна допомога і захист інваліда чи бюрократія?
Всі вказані питання залишились поза увагою працівників Міністерства соціальної політики України.
Звертаємося до Вас, Шановний суд, щоб Ви відповідно до вимог вказаних Законів та Закону України "Про ратифікацію Конвенції про права інвалідів і Факультативного протоколу до неї" дали юридичну оцінку колективного звернення інвалідів від 12.09.2011 року відповідне вимог Конституції України та правову оцінку діям працівників Адміністрації Президента України, Міністерства соціальної політики України щодо його розгляду.
Щодо строків пред’явлення вказаного позову, повідомляю, що мною дотриманий процесуальний строк – шість місяців, визначений ч. 2 ст.99 КАС України, який обчислюється з моменту отримання відповіді з Міністерства соціальної політики України, а саме - 19.12.2011року за № 163/19/93-11, що надійшла поштою простою кореспонденцією.
Я є інвалід 1А групи від трудового каліцтва з постійним стороннім доглядом.
Згідно до п. 18 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державне мито» від сплати державного мита звільняються інваліди I та II груп.
Відповідно до п.9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються інваліди I та II груп, законні представники, дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп.
Отже, згідно вказаних Законів України я звільнений від сплати державного мита та судового збору.
На підставі викладеного, керуючись вимогами Закону України "Про звернення громадян", Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого Указом Президента України 6 квітня 2011 року №389/2011, п. 18 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державне мито», п.9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» ст.ст. 19, ч. 2 ст.99,ст. 106, 107, 159,161, ч. 2 ст. 162, 167 КАС України, -
Прошу:
1. Відкрити провадження за даним адміністративним позовом.
2. Визнати відповідь Адміністрації Президента України за №22/147083-15 від 29.12.2011 протиправною, а саме прийнятою в порушення вимог ч.4 ст.7 Закону України "Про звернення громадян".
3. Визнати відповіді Департаменту соціального захисту інвалідів Міністерства соціальної політики за № 1782/19/134-11 від 31.10.2011р. та за № 163/19/93-11 від 19.12.2011р. протиправними, а саме прийнятими в порушення вимог ст.14, ст.15 Закону України "Про звернення громадян", Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого Указом Президента України 6 квітня 2011 року №389/2011.
4. Зобов`язати Адміністрацію Президента України, Міністерство соціальної політики України розглянути згідно вимог Закону України "Про звернення громадян" колективне звернення інвалідів України від 12.09.2011 року.
5. Справу розглядати за моєї відсутності, повідомляючи мене про процесуальні дії та рішення суду згідно вимог КАС України.
Додатки відповідно до кількості сторін на ___арк:
- копії адміністративного позову;
-відповідь Адміністрації Президента України за №22/147083-15 від 29.12.2011;
-відповіді Департаменту соціального захисту інвалідів Міністерства соціальної політики за № 1782/19/134-11 від 31.10.2011р. та за № 163/19/93-11 від 19.12.2011р.;
- копії колективного звернення інвалідів України;
- копії довідки про інвалідність Шпагіна С.Д.
07.02.2012р. С.Д. Шпагін
Прошу всех граждан Украины оставить свои отзывы по административному иску в суд по защите прав инвалидов Украины.
P.S-для Бориса- Договорились,больше так не делай,следи за"трассой"в отношении своих соотечественников.
КОРОЛЕВСКАЯ ПРИШЛА С ИДЕЕЙ ВВЕСТИ В ДЕПУТАТСКИЙ КОРПУС НОВЫХ ЛЮДЕЙ, ПО НАСТОЯЩЕМУ, НА УЛИЦАХ И В РЕГИОНАХ БОРОТЬСЯ А НЕ ГОВОРИТЬ. Проникновение даже нескольких честных новых лиц в парламент для всех депутатов - это КАТАСТРОФА. ЭТИ ЛЮДИ РАЗОБЛАЧАТ ВСЕХ, ВСЮ СИСТЕМУ ОБВОРОВЫВАНИЯ НАРОДА, СТРАНЫ. ЭТО БУДЕТ ДЛЯ ВСЕХ НЫНЕШНИХ ПОЛИТИКОВ КРАХОМ. ПОТОМУ ВЫ ВМЕСТЕ В ПРАВЯЩЕЙ ПАРТИЕЙ УНИЧТОЖИТЬ КОРОЛЕВСКУЮ, А МОЖЕТ И ПОСАДИТЬ. ДЛЯ НАШЕЙ ВЛАСТИ НАЦЕПИТЬ ОБВИНЕНИЕ НА ЧЕЛОВЕКА, ЧТО ДВА ПАЛЬЦА замочить НО ЛЮДЯМ ПОНРАВИЛАСЬ КОРОЛЕВСКАЯ. НАРОД ВИДИТ БЕСПОЛЕЗНОСТЬ СУЩЕСТВУЮЩЕЙ БЕЗЗУБОЙ ОППОЗИЦИ. Вы ЕЙ УЖЕ НЕ НУЖНЫ.
Придурок ГАГАЙ. Что ты просишь? У кого ты просишь. Да насрать ему на таких слизняков, как ты, просящих а не считающих как надо. Может еще поцелуеш в ж....
Рабы. Привыкли унижаться. Янек настоящий мужик и не любит слизняков. А своими просьбами ты его унижаешь, будто он без тебя не знает, что делать, будто без тебя... Читати відгук БОРИС 13 сек назад
Придурок ГАГАЙ. Что ты просишь? У кого ты просишь. Да насрать ему на таких слизняков, как ты, просящих а не считающих как надо. Может еще поцелуеш в ж....
Рабы. Привыкли унижаться. Янек настоящий мужик и не любит слизняков. А своими просьбами ты его унижаешь, будто он без тебя не знает, что делать, будто без тебя он не решил бы как поступить. Лично меня коробит, когда ЧЕЛОВЕК" ведет себя, как нищий проситель. У президента надо требовать, но не в таком примитивно понятном деле, где он сам знает что делать. Президент нам служит. Например, у него требовать надо, чтоб его клан, окружение, все политики не воровали.
Шпагин Сергей Дмитриевич о проблемах инвалидов в Украине суббота, 3 марта До Окружного адміністративного суду м. Києва
вул. Командарма Каменєва, 8 корп.1, м. Київ, 01601
позивач: Шпагін Сергій Дмитрович
вул. Академіка Вільямса, б.75 кв.17, м. Одеса,
65122, м.т. 066-761-68-95 ... Читати відгук 2 согласны, 0 не согласны
Шпагин Сергей Дмитриевич о проблемах инвалидов в Украине суббота, 3 марта До Окружного адміністративного суду м. Києва
вул. Командарма Каменєва, 8 корп.1, м. Київ, 01601
позивач: Шпагін Сергій Дмитрович
вул. Академіка Вільямса, б.75 кв.17, м. Одеса,
65122, м.т. 066-761-68-95 , д.т. 048-749-43-00
електронна пошта: [email protected]
відповідач: Адміністрація Президента України
вул. Банкова, 11, м. Київ-220, 01220
відповідач: Міністерство соціальної політики України
вул. Еспланадна, 8/10, м.Київ-001, 01001
Адміністративний позов
про зобов`язання Адміністрації Президента України, Міністерства
соціальної політики України щодо розгляду колективного звернення
інвалідів України про їх правовий та соціальний захист відповідне вимог
Закону України "Про звернення громадян" та Конституції України.
Мені, інваліду 1А групи від трудового каліцтва Шпагіним С.Д., інвалідами України, які знаходяться на реабілітації у Сакському спеціалізованому спинальному санаторії ім. М.М. Бурденка, Сакського міського товариства інвалідів «Товариш», Одеської громадської організації «Спортивний клуб інвалідів Одесабаскет», Одеської обласної спортивної организації інвалідів з порушеннями опорно - рухового апарату «Спорт ОРА» доручено відстоювати інтереси цих інвалідів у державних органах влади, правоохоронних та судових органах.
12.09.2011, мною, інвалідом 1А групи Шпагіним С.Д., було направлено колективне звернення інвалідів України щодо їх правового та соціального захисту відповідно вимог Закону України "Про звернення громадян" та Конституції України на ім`я Президента України Януковича В.Ф. та на адресу Верховної Ради України.
З відповіді головного консультанта відділу з питань звернень громадян Апарату Верховної Ради України Бересневої Т.С. за № 09-0772.15.07/22-09.11 від 26.09.2011р. вбачається, що вказане звернення відповідно вимог ст.7 Закону України "Про звернення громадян" надіслано на розгляд Секретаріату Кабінету Міністрів України, Генеральній прокуратурі України.
03.12.2010 року у всесвітній день інвалідів, Президент України Янукович В.Ф. по телебаченню звернувся до всіх громадян України з пропозицією про те, що всі інвалідні проблеми, питання Він буде брати під особистий контроль.
Відповідно до вимог ст. 28 Закону України "Про звернення громадян" контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян у межах своїх повноважень здійснює Президент України.
З вказаних причин інваліди України звернулися до шановного Президента України Януковича В.Ф. з надією вирішення наболілих проблем. Без сумніву ми стверджуємо, якщо б наше звернення було б у полі зору Президента України Януковича В.Ф., багато інвалідних проблем було б вирішено.
Однак, працівники Адміністрації Президента України вирішили інакше, не доповідати Президенту України про наше звернення, а направити його для розгляду до Секретаріату Кабінету Міністрів України та у порушення вимог Закону України "Про звернення громадян" (далі Закон) не направили його також до Генерального прокурора України, де поставлені питання щодо проведення перевірок додержання законності про соціальний захист інвалідів України. Це вбачається з відповіді завідувача відділу опрацювання звернень громадян Адміністрації Президента України Конюхова С. за № 22/110014-15 від 22.09.11 року.
Зверненнями від 13.10.2011, 27.10.2011, 13.12.2011 на ім`я Президента України Януковича В.Ф. ми оскаржили його відповідь та просили Конюхова С. притягти до відповідальності.
Так, ч.4 ст.7 вказаного Закону, забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються. Всупереч зазначених норм Закону, знову саме Конюхов С. повертав нам скарги та надав відповідь за №22/147083-15 від 29.12.2011. Така позиція завідувача відділом Конюхова С. підтвердила ту обставину, що Генеральна прокуратура України перевірки додержання законності та доводів, вказаних у колективному зверненні, не здійснила.
Також, Міністерство соціальної політики України, куди пересилалося колективне звернення, надало відповіді-відписки за № 1782/19/134-11 від 31.10.2011р. та за № 163/19/93-11 від 19.12.2011р., з яких вбачається, що усі доводи інвалідів не перевірені, відповідей на поставлені питання не надало, пропозиції щодо внесення змін чи доповнень до чинного законодавства взагалі не розглянуло.
Відповідно до ст. 14 вказаного Закону органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.
Частиною 1 ст. 15 Закону органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Ч.4 цієї статті Закону вказується, що рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
В порушення вищевказаних вимог Закону, зазначеними вище відповідями Міністерства роз’яснено діюче законодавства України, яке є загальнодоступним; жодна з пропозицій, які поставлені у колективному зверненні, не розглянута та про результати розгляду цих пропозицій не повідомлено, одночасно і відмови в задоволенні вимог колективного звернення не отримано.
Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого Указом Президента України 6 квітня 2011 року №389/2011, Мінсоцполітики є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення.
Одним із основних завдань Мінсоцполітики України є формування та реалізація державної політики у сфері соціального захисту ветеранів, інвалідів, людей похилого віку, громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, тощо (ст. 3 Положення).
Отже, питання удосконалення нормативно-правових актів з питань соціального захисту осіб з обмеженими фізичними можливостями відноситься до компетенції вищезгаданого міністерства.
У колективному зверненні від 12.09.2011 року, інваліди України просили доручити відповідним органам влади (Мінсоцполітики України) підготувати пропозиції та увійти з законодавчою ініціативою у Верховну Раду України щодо захисту прав з питань звернень громадян з фізичними обмеженими можливостями у державні органи влади, правоохоронні, судові органи шляхом відправлення поштою рекомендованих листів безкоштовно. Ця обставина пов`язана з тим, що багато інвалідів цієї категорії перебувають у ліжках, інвалідних візках та не можуть самостійно звернутися на прийом до вказаних органів щодо захисту своїх прав. Більш того, до листів доводиться додавати докази неправильного прийняття рішень, які оскаржуються. Як інвалідам захищати свої права? Чому вказана категорія інвалідів не має права щодо безкоштовного звернення до вказаних інстанцій?
Проте директор Департаменту соціального захисту інвалідів Мінсоцполітики України Полякова О. в порушення завдань Міністерства, передбачених ст. 4 Положення, не бажає розуміти інвалідів та надає роз`яснення за № 1782/19/134-11 від 31.10.2011р. про те, що відповідне чинного законодавства таких пільг для інвалідів не існує. Проте це не пільги для інвалідів, це їх права. Враховуючи такі відповіді, хто повинен займатися питаннями удосконалення нормативно-правових актів в цій сфері? Роз`яснення не надається.
У межах своїх повноважень ( ст. 4 Положення) Мінсоцполітики України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства та вносить їх в установленому порядку на розгляд Кабінетові Міністрів України. Наприклад, розробляє та вносить в установленому порядку пропозиції щодо удосконалення порядку забезпечення населення, зокрема інвалідів і людей похилого віку, технічними та іншими засобами реабілітації, спеціальними автотранспортними засобами та здійснює відповідні заходи.
Так, якщо ветеран Великої Вітчизняної війни стає інвалідом, він позбавлений можливостей отримати засоби догляду, реабілітації відповідно стану його здоров`я. Міністерством з цього приводу нічого не зроблено.
Кабінет Міністрів України на пропозиціях Міністерства соціальної політики України, Міністерства охорони здоров`я України приймає постанови про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, Переліку технічних та інших засобів реабілітації, Переліку лікарських засобів, які не завжди відповідають стану здоров`я інваліда чи порушують його права на їх придбання. Наприклад, чому інваліда обмежують у придбанні автомобіля та електричного візка одночасне, якщо за станом здоров`я йому необхідні ці засоби пересування? А якщо за станом здоров`я та рішенням МСЕК інваліду необхідні полегшена інвалідна коляска до 8 кг вагою, ортопедичний матрац, спортивна кушетка, велотренажер, станок-вертікалізатор, памперси, ліки імпортного виробництва, а у Переліку їх не має, чому порушуються його права? З цього приводу також нічого не зроблено. До речи, дотепер не переглянуті норми забезпечення інвалідів бензином до спецавтомобіля.
Постановою Кабінету Міністрів України визначена компетенція районних управлінь праці та соціального захисту населення, які за рахунок коштів державного бюджету забезпечують безоплатними путівками до санаторно-курортних установ інвалідів усіх категорій та супровідних осіб. Велика чисельність інвалідів потребує постійної сторонньої допомоги. Порушенням, на наш погляд, є положення, якщо путівками без лікування не забезпечується супроводжуюча особа інваліда 1А групи з наслідками травм, захворюваннями хребта та спинного мозку чи є висновок МСЕК. На жаль, у існуючих санаторіях не можуть надати усі послуги та процедури цієї категорії інвалідів. Наприклад, інвалідам 1А групи недоступні усі водні, електричні процедури, перенести їх нікому. Прогулянки на території санаторію, за його межами недоступні. У кращому випадку, санітарки санаторію вивезуть на ґанок (лежи чи сиди і дихай). Разом з тим, супроводжуюча особа інших інвалідів 1 групи, відповідне чинного законодавства, має на це право. Це суттєве порушення прав інваліда 1 групи, тому що інвалідність встановлюється згідно стану здоров`я, а не з урахуванням причин її одержання (ст. 24 Конституції України).
Аналогічне положення у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Міністерство соціальної політики України замість внесення змін та доповнень до чинного законодавства, роз`яснює нам застаріле законодавство, яке порушує права та інтереси інвалідів.
Не організована при спрямуванні інваліда до санаторію його доставка від дому до потяга та зворотно. Нормативні акти відсутні.
Більш того, відповідно вимог ст. 14 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" реабілітаційні установи незалежно від свого статусу і відомчої підпорядкованості забезпечують якість реабілітації відповідно до державних соціальних нормативів у сфері реабілітації, критеріїв і вимог до реабілітаційних заходів. Ст. 32 вказаного Закону передбачає для інвалідів, у тому числі з важкими формами інвалідності, які потребують реабілітації відповідно до висновків медико-соціальних комісій, створюються необхідні умови для отримання реабілітаційних послуг.
Однак в порушення вимог вказаного Закону ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" (м.Київ) на протязі багатьох років не вклала ні копійки грошей для модернізації роботи Сакського спинального санаторія ім. М.М. Бурденка. Аналогічне становище відзначається в попередні роки. Наприклад, у 2010 році вказаний санаторій від своєї діяльності перерахував ЗАТ "Укрпрофоздоровниці" 5000000 грн. прибутку. Що зроблено для поліпшення лікування та перебування інвалідів у санаторії? Відповідаємо, нічого. Комфортність проживання у палатах не поліпшується. Фізкультурне-спортивне обладнання у залах ЛФК на рівні 70-80 років минулого століття, яке не удосконалюється. Над їдальнею, на третьому поверсі хтозна-скільки років пустує величезний зал, де можна відкрити спортивну залу, але керівництво вказаного Закритого Товариства це не хвилює. Багато процедур у санаторії для лежачих інвалідів не доступне тому, що відсутні підйомники. В основному у санаторії використовується жіноча праця, жінки піднімають, пересаджують інвалідів більш 100 кг вагою, потім багато з них хворіють на захворювання хребта. Ніякими нормативними актами не передбачене це, як професійне захворювання та не є страховим випадком? Не удосконалюється діяльність санаторія по лікуванню інвалідів. Велика чисельність інвалідів прибувають зі шкірними захворюваннями, цукрового діабету, інсульту, інфаркту міокарду. Разом з тим, у санаторії відсутні фахівці щодо лікування цих хвороб. Методи лікування не удосконалюються, ліків не має. Мінсоцполітики України не перевірило доводи інвалідів та стверджує про забезпечення догляду за хворими на належному рівні без сторонньої допомоги.
З полю зору працівників Міністерства соціальної політики України зовсім випала ціла низка питань щодо проблем інвалідності. З метою посилення уваги до проблем інвалідів видано не мало Постанов Верховної Ради України, Указів Президенту України, Кабінету Міністрів України.
У постановах Верховної Ради України № 560-ІV від 20.02.03р. та № 1690- ІV від 20.04.04р. мова йшла про стан забезпечення в Україні встановлених чинним законодавством соціальних, економічних, правових і конституційних гарантій у сфері соціального захисту та реабілітації інвалідів. До теперішнього часу позитивних змін з цих питань не настало. Проблемами інвалідності практично ніхто не займається. Тому знаходячись у інвалідному стані, у громадян виникає багато питань.
Чому прийняті постанови Кабінету Міністрів України погіршили становище інваліда в частині встановлення причин інвалідності. Наприклад, якщо особа направляється чи повертається з праці на громадському транспорті та отримує травму, то ця обставина не буде пов`язана з виробництвом? Визначається як загальне захворювання. У кінці 80-х на початку 90-х років усі постанови КМУ визначали такі травми, як пов`язані з виробництвом. На сьогодні становище відносне інваліда погіршене. Ми просили Міністерство соціальної політики України законодавчо усунути цю соціальну несправедливість і тому, що з платні вказаних громадян згідно законодавству утримуються страхові внески.
Залишилася не виконаною Комплексна програма вирішення проблем інвалідності, затверджена постановою КМУ № 31 від 27.01.1992 р. Наприклад, п.3 по створенню при поліклініках служби забезпечення інвалідів усіма видами медичної допомоги, починаючи з 1992 року. Вказане Міністерство ці проблеми бачити не бажає.
Правильну позицію щодо забезпечення інвалідів засобами реабілітації, які необхідні за станом здоров`я, але їх не має у Переліку технічних та інших засобів реабілітації, затверджених Кабінетом Міністрів України, зайняв Держнаглядпраці України у роз`ясненнях інваліду за № 013-Ш 1692/15-53 від 16.11.2010р. надав правильну правову оцінку та зробив висновок щодо необхідності удосконалення чинного законодавства або вирішення заяв про сприяння реалізації закріплених Конституцією України прав та інтересів. Мінсоцполітики України на це увагу також не звертає.
У Розпорядженні Президента України від 29.11.96р. мова йде про те, що Кабінету Міністрів України необхідне розглянути питання про налагодження вітчизняного виробництва крісел-визків для інвалідів на рівні світових стандартів. Минуло 12 років. 09.04.2008 року за № 575-р вийшло Розпорядження Кабінету Міністрів України на 2008-2009р.р. про впровадження інноваційних технологій у виробництво: технічних засобів реабілітації, засобів пересування для інвалідів. Дотепер нічого не має.
Чому не забезпечується путівкою без лікування супроводжуюча особа інваліда 1 групи з травмами і захворюваннями хребта та спинного мозку з постійним стороннім доглядом? Для інших категорій інвалідів 1 групи це передбачено постановою КМУ від 22.02.06 № 187.
Чому з числа родичів, особа яка здійснює постійний сторонній догляд за інвалідом 1 групи, за нею не зберігається на термін реабілітації інваліда, місце роботи та середня заробітна плата.
Чому засоби медичного догляду, які за станом здоров`я необхідні інваліду, такі, як: памперси, паперові простирадла, катетери та інше, не входять до Переліку виробів медичного призначення, що надаються безоплатно або на пільгових умовах відповідно до постанови КМУ від 29.11.06р. № 1652.
Чому законодавчо не передбачене те, що працівники органів праці та соціального захисту населення зобов`язані виявляти інвалідів (з моменту надходження до лікарень), брати їх на облік та вирішувати питання щодо лікування, забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації. В дійсності, працівник управління сидячи у кабінеті чекає інваліда, коли той звернеться за допомогою, подасть заяву за встановленою формою, та разом із заявою про взяття на облік надасть цілий ряд документів. Це що - соціальна допомога і захист інваліда чи бюрократія?
Всі вказані питання залишились поза увагою працівників Міністерства соціальної політики України.
Звертаємося до Вас, Шановний суд, щоб Ви відповідно до вимог вказаних Законів та Закону України "Про ратифікацію Конвенції про права інвалідів і Факультативного протоколу до неї" дали юридичну оцінку колективного звернення інвалідів від 12.09.2011 року відповідне вимог Конституції України та правову оцінку діям працівників Адміністрації Президента України, Міністерства соціальної політики України щодо його розгляду.
Щодо строків пред’явлення вказаного позову, повідомляю, що мною дотриманий процесуальний строк – шість місяців, визначений ч. 2 ст.99 КАС України, який обчислюється з моменту отримання відповіді з Міністерства соціальної політики України, а саме - 19.12.2011року за № 163/19/93-11, що надійшла поштою простою кореспонденцією.
Я є інвалід 1А групи від трудового каліцтва з постійним стороннім доглядом.
Згідно до п. 18 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державне мито» від сплати державного мита звільняються інваліди I та II груп.
Відповідно до п.9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються інваліди I та II груп, законні представники, дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп.
Отже, згідно вказаних Законів України я звільнений від сплати державного мита та судового збору.
На підставі викладеного, керуючись вимогами Закону України "Про звернення громадян", Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого Указом Президента України 6 квітня 2011 року №389/2011, п. 18 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державне мито», п.9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» ст.ст. 19, ч. 2 ст.99,ст. 106, 107, 159,161, ч. 2 ст. 162, 167 КАС України, -
Прошу:
1. Відкрити провадження за даним адміністративним позовом.
2. Визнати відповідь Адміністрації Президента України за №22/147083-15 від 29.12.2011 протиправною, а саме прийнятою в порушення вимог ч.4 ст.7 Закону України "Про звернення громадян".
3. Визнати відповіді Департаменту соціального захисту інвалідів Міністерства соціальної політики за № 1782/19/134-11 від 31.10.2011р. та за № 163/19/93-11 від 19.12.2011р. протиправними, а саме прийнятими в порушення вимог ст.14, ст.15 Закону України "Про звернення громадян", Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого Указом Президента України 6 квітня 2011 року №389/2011.
4. Зобов`язати Адміністрацію Президента України, Міністерство соціальної політики України розглянути згідно вимог Закону України "Про звернення громадян" колективне звернення інвалідів України від 12.09.2011 року.
5. Справу розглядати за моєї відсутності, повідомляючи мене про процесуальні дії та рішення суду згідно вимог КАС України.
Додатки відповідно до кількості сторін на ___арк:
- копії адміністративного позову;
-відповідь Адміністрації Президента України за №22/147083-15 від 29.12.2011;
-відповіді Департаменту соціального захисту інвалідів Міністерства соціальної політики за № 1782/19/134-11 від 31.10.2011р. та за № 163/19/93-11 від 19.12.2011р.;
- копії колективного звернення інвалідів України;
- копії довідки про інвалідність Шпагіна С.Д.
07.02.2012р. С.Д. Шпагін
інвалідів та ветеранів України
Маслакову В.
провулок Музейний, 12, м. Київ, 01601
Шпагіна С.Д., інваліда 1А групи
вул. Ак. Вільямса, 75 кв. 17, м. Одеса
65122, д.т. 048-749-43-00,
м.т. 066-761-68-95
заява.
Відповідь за № 328/02/211-12 від 31.01.2012р. щодо розгляду колективного звернення інвалідів України я отримав.
Нажаль, що Ви виконували тільки доручення першого... Читати відгук Голові Державної служби з питань
інвалідів та ветеранів України
Маслакову В.
провулок Музейний, 12, м. Київ, 01601
Шпагіна С.Д., інваліда 1А групи
вул. Ак. Вільямса, 75 кв. 17, м. Одеса
65122, д.т. 048-749-43-00,
м.т. 066-761-68-95
заява.
Відповідь за № 328/02/211-12 від 31.01.2012р. щодо розгляду колективного звернення інвалідів України я отримав.
Нажаль, що Ви виконували тільки доручення першого заступника Міністра соціальної політики України Надраги В., якого не хвилюють проблеми інвалідності та він не хоче звертати увагу на доводи інвалідів у колективному зверненні.
Міністерство соціальної політики України замість внесення змін та доповнень до чинного законодавства, роз`яснює нам застаріле законодавство, яке порушує права та інтереси інвалідів. Тому і не дивно, що Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо прав інвалідів" від 22.12.2011 року суттєво не захищає права інвалідів, а в основному це "набір" та "гра слів".
Правильну позицію щодо забезпечення інвалідів засобами реабілітації, які необхідні за станом здоров`я, але їх не має у Переліку технічних та інших засобів реабілітації, затверджених Кабінетом Міністрів України, зайняв Держнаглядпраці України у роз`ясненнях інваліду за № 013-Ш 1692/15-53 від 16.11.2010р. надав правильну правову оцінку та зробив висновок щодо необхідності удосконалення чинного законодавства або вирішення заяв про сприяння реалізації закріплених Конституцією України прав та інтересів. Мінсоцполітики України на це увагу також не звертає. Почитайте ці роз`яснення.
Я просив надати електронні адреси обласних громадських організацій інвалідів України. Не отримав.
З повагою,
07.02.2012р. С.Д. Шпагін
Нажаль Державна служба з питань інвалідів та ветеранів України на це не реагує.
Прошу усіх інвалідів України дати свої відгуки та коментарії.
14.03.2012р. С.Д. Шпагін
Никогда еще власть не бала так далека от народа!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
1. В связи с приближением краха, который формировался всеми президентами, политиками с 1991г. и который невозможно избежать надо срочно ОЯВИТЬ ЧРЕЗВЫЧАЙНОЕ ПОЛОЖЕНИЕ и быть спасителем народа. Этого не избежать. Лучше сейчас, до выборов. Для этого не стесняясь провести правдивый анализ падения и ошибок с 1991г, чтоб все поняли, что кризис власти формировался с 1991 по 2011г. Провести анализ действительных причин кризиса, найти действительных виновников, а не крайних, таких как ТИМОШЕНКО. Она тоже виновата. Надо привлечь общественность и раскрыть все коррупционные схемы олигархов и чиновников, договориться с ними или заставить спасать страну вернув их деньги из офшоров, Европейских банков и банков США в отечественные банки, а 50% в бюджет.
3. СКРЫТНО спланировать все действия на случай ЧП, чтоб аферисты не разбежались.
2. Приказать своей команде не ссылаться во всех начинаниях на вас.
3. Организовать во всех регионах, пока не поздно, партию с требованием введения "ЧП ЗА СПАСЕНИЕ УКРАИНЫ" и возглавить ее.
4 Ввести налоги на доходы и оборотные средства олигархов, политиков и депутатов, заставить олигархов восстановить купленные заводы, контролировать выполнение "ДОГОВОРОВ О ПРИВАТИЗАЦИИ", распределить управление купленных заводов между владельцем. трудовым коллективом и государством, заставить банки снизить кредитные ставки до 5%. А для желающих организовать бизнес - до 1 - 3%. Вернуть для молодежи
выкупленные спортзалы, водные спортивные станции, спортивное оборудование, Дворцы Культуры. Организовать в городах и селах БРИГАДЫ СОДЕЙСТВИЯ МИЛИЦИИ. Сделать медицинское обслуживание и образование бесплатным
И я первый, и все население вступит в эту партию, если вы ее сами организуете и возглавите. Тогда мы обеспечим вам ПРЕЗИДЕНТСКОЕ КРЕСЛО НАДОЛГО. С УВАЖЕНИЕМ,
БОРИС
1. В связи с приближением краха, который формировался всеми президентами, политиками с 1991г. и который невозможно избежать надо срочно ОЯВИТЬ ЧРЕЗВЫЧАЙНОЕ ПОЛОЖЕНИЕ и быть спасителем народа. Этого не избежать. Лучше сейчас, до выборов. Для этого не стесняясь провести правдивый анализ падения и ошибок с 1991г, чтоб все поняли, что кризис власти формировался с 1991 по 2011г. Провести анализ действительных причин кризиса, найти действительных виновников, а не крайних, таких как ТИМОШЕНКО. Она тоже виновата. Надо привлечь общественность и раскрыть все коррупционные схемы олигархов и чиновников, договориться с ними или заставить спасать страну вернув их деньги из офшоров, Европейских банков и банков США в отечественные банки, а 50% в бюджет.
3. СКРЫТНО спланировать все действия на случай ЧП, чтоб аферисты не разбежались.
2. Приказать своей команде не ссылаться во всех начинаниях на вас. Это противоестественно и опасно. Раз вы бог, все видите и знаете и делается все от вашего имени, то и отвечать вам прийдется.
3. Организовать во всех регионах, пока не поздно, партию с требованием введения "ЧП ЗА СПАСЕНИЕ УКРАИНЫ" и возглавить ее.
И я первый, и все население вступит в эту партию, если вы ее сами организуете и возглавите. Тогда мы обеспечим вам ПРЕЗИДЕНТСКОЕ КРЕСЛО НАДОЛГО. С УВАЖЕНИЕМ,
БОРИС