Книга "Два капітана" одна з моїх найулюбленіших! Читала давно, але враження залишилися найкращі. В книзі розповідається про німого юнака-сироту, який з честю проходить всі випробування війни, щоб завоювати прихильність коханої дівчини. Саня Григорьєв головний герой твору рано залишився сиротою: батька заарештували несправедливо, мати померла, його забрали до інтернату, де він вперше побачив племінницю Миколи Антоновича директора інтернату Катю... Читати відгук Книга "Два капітана" одна з моїх найулюбленіших! Читала давно, але враження залишилися найкращі. В книзі розповідається про німого юнака-сироту, який з честю проходить всі випробування війни, щоб завоювати прихильність коханої дівчини. Саня Григорьєв головний герой твору рано залишився сиротою: батька заарештували несправедливо, мати померла, його забрали до інтернату, де він вперше побачив племінницю Миколи Антоновича директора інтернату Катю і закохався в неї. Багато років потому, досліджуючи дані полярної експедиції, Саша зрозумів, що саме Микола Антонович, дядько Каті винен у гибелі Катіного батька, капітана Татаринова, який очолював експедицію, що відкрила Північний Землю. Під час війни Саша служив в повітряних військах, одного разу він знайшов тіло капітна разом з його звітами, записами. Це дозволяє по-новому подивитися на ситуацію і роз'яснити всі моменти. Завдяки цьому Саша по новому постає в очах Каті і згодом вона стає його дружиною. Книга досить повчальна, показує нам, що здаватися і розчаровуватися не потрібно ніколи, завжди є вихід із ситуації. Не даремно ж епіграфом до твору є слова “Бороться и искать, найти и не сдаваться”!
Іра 9 серпня, 2013 год 
