Пишемо обурливий відгук від імені педагогічного колективу. Так, ще один. Так, знову. Всі знають, які важкі часи спіткають нашу країну зараз. На сьогоднішній день у більшості будинків на лівому березі Києва, четверту добу підряд відсутнє світло, а у деяких - опалення. Біля школи працюють два пункти обігріву. Київська адміністрація пропонувала або продовжити канікули, або формат дистанційного навчання, або змішаний формат. При цьому, мер Києва рекомендує виїхати з міста до стабілізації ситуації. Наша школа обрала змішаний формат. Вчителі - то не люди. Директорка муштрує педагогічний колектив, щоб всі рівно о 8-00 були на робочих місцях, приймали дітей. Ті, хто прийшов на 5-10 хвилин пізніше- написали пояснювальну. Дітей по школі дуже мало. Завучі бігають і штурмують тих бідних вчителів, чому так мало присутніх на уроках. Тобто, вчитель, не маючи вдома світла і опалення, вимушений йти на роботу, проводити урок в очному форматі, паралельно планувати і підключати дистанційно, видзвонюючи батьків, і заставляючи їх приєднуватися до он-лайну. Батьки теж в шоці від таких вимог, яке може бути дистанційне при таких умовах? Разом з тим, у школі працює пункт незламності, посеред учбового процесу приходять люди, і вчителі вимушені паралельно йти на чергування до пункту незламності. Директорка ходить по школі вкрай зла та невдоволена, бо «її посіпаки» не хочуть підпорядковуватись і виконувати всі забаганки. Сьогодні надумала скликати термінову нараду, де буде вичитувати всіх за найменші погрішності. Нікому не треба йти додому, ніхто не поспішає, всі залюбки послухають черговий ушат бруду на свої голови. На вихідних люди були вимушені приїжджати до школи на роботу, після обстрілів, щоб перевірити, чи є опалення у класах. Директорка ніколи не стане на бік вчителя, про найменшу підтримку і розуміння немає і мови. Скарга в 15-51 буде подана, наступна- у департамент освіти. Як кажуть, «немає сечі терпіти ці пекельні борошна»…
Володарка угідь вийшла з канікул. Привіт, мобінг! - Відгуки про Школа 289 Київ
Київська адміністрація пропонувала або продовжити канікули, або формат дистанційного навчання, або змішаний формат. При цьому, мер Києва рекомендує виїхати з міста до стабілізації ситуації.
Наша школа обрала змішаний формат. Вчителі - то не люди. Директорка муштрує педагогічний колектив, щоб всі рівно о 8-00 були на робочих місцях, приймали дітей. Ті, хто прийшов на 5-10 хвилин пізніше- написали пояснювальну. Дітей по школі дуже мало. Завучі бігають і штурмують тих бідних вчителів, чому так мало присутніх на уроках.
Тобто, вчитель, не маючи вдома світла і опалення, вимушений йти на роботу, проводити урок в очному форматі, паралельно планувати і підключати дистанційно, видзвонюючи батьків, і заставляючи їх приєднуватися до он-лайну. Батьки теж в шоці від таких вимог, яке може бути дистанційне при таких умовах?
Разом з тим, у школі працює пункт незламності, посеред учбового процесу приходять люди, і вчителі вимушені паралельно йти на чергування до пункту незламності. Директорка ходить по школі вкрай зла та невдоволена, бо «її посіпаки» не хочуть підпорядковуватись і виконувати всі забаганки.
Сьогодні надумала скликати термінову нараду, де буде вичитувати всіх за найменші погрішності. Нікому не треба йти додому, ніхто не поспішає, всі залюбки послухають черговий ушат бруду на свої голови.
На вихідних люди були вимушені приїжджати до школи на роботу, після обстрілів, щоб перевірити, чи є опалення у класах.
Директорка ніколи не стане на бік вчителя, про найменшу підтримку і розуміння немає і мови. Скарга в 15-51 буде подана, наступна- у департамент освіти. Як кажуть, «немає сечі терпіти ці пекельні борошна»…
відгук
Коментарі до відгуку