31 серпня 1898 року відбулися урочистості у зв'язку з відкриттям Київського політехнічного інституту, де директор Департаменту торгівлі та мануфактури проголосив Високий наказ із цього приводу.
Тоді у КПІ було чотири відділення:
механічне (109 студентів)
інженерне(101 студент)
сільського господарства (87 студентів)
хімічне (63 студенти)
Ідея створення технічного навчального закладу виникла ще 18 лютого 1880 року. Цукрозаводчики Південно-Західного краю, "бажаючи відзначити 25-річчя перебування на престолі Царя-Визволителя Олександра II, вирішили зібрати необхідний капітал для створення технічного закладу". Для створення інституту були зібрані благодійні внески на загальну суму 1 000 374 руб. 53 коп. вартості будівництва та обладнання інституту 2 650 000 рублів.
Серед організацій та людей, які внесли кошти були: Київська міська Дума – 300 000 руб., Терещенко з синами – 150 000 руб., Київський земельний банк – 15 000 руб., Товариство Красилівського цукрового заводу – 2 000 руб., О. Брадзкий – 5 руб.; лише 139 товариств, банків, заводів, відомств, окремих громадян внесли свої внески на зазначену суму.
“Загальний обсяг усіх будівель Київського політехнічного інституту імператора Олександра II, не включаючи низки дерев'яних будівель та споруд другого дослідного поля (станція для випробувань сільськогосподарських пристроїв та машин), становить досить значне число – 26 560 куб. сажею. Цей обсяг між окремими будинками розподіляється таким чином: головний корпус - 14114 куб. сажею, хімічний павільйон – 5 557 куб. сажею, механічна майстерня (2 будівлі) – 2 643 куб. сажею, скотарня - 296 куб. сажею та кам'яні службові споруди – 27 куб. сажею”
25 листопада 1896 року у будівлі П.І. Бродського, “громадянина м.Києва та у минулому гласного думи”, під керівництвом С.М.Сольського (київський міський голова) відбулося засідання представників міського Правління, Біржового комітету, навчального, технічного та фінансового миру м.Києва, на якому було прийнято Протокол , "...який складає власне перший фактичний документ в історії вищого технічного навчального закладу у м. Києві". У цьому документі зазначалося, що “…найприйнятнішим типом нового навчального закладу визначити тип Політехнічного інституту, що з кількох відділів різних спеціальностей, за прикладом політехнікумів у Цюріху, Карлсруе, Мюнхені, Відні, Ганновері, Аахені, Дрездені, Ризі та інших. ”.
Науково-методичну допомогу під час заснування та становлення інституту надали корифеї української науки Д.І. Менделєєв, М.Є. Жуковський, К.А.Тімірязєв та інші.
Першим головою Державної екзаменаційної комісії КПІ у 1903 році був Д.І.Менделєєв.
У конкурсі проектів будівель Політехнічного інституту взяли участь відомі архітектори: Бенуа, Гоген, Кітнер, Кобелєв, Померанцев, Цендер та Шретер. Найкращим було визнано проект професора І.С. Кітнера, за яким і збудовано корпуси Київського політехнічного інституту.
Першим директором Політехнічного інституту 30 січня 1898 р. був призначений професор Віктор Львович Кирпічов.
Активно розвиваючись, Київський політехнічний інститут став базою розширення та зміцнення мережі ВНЗ України загалом.
Так, у 1923-1933 роках та в наступні роки на базі факультетів та окремих спеціальностей КПІ були створені:
Дніпропетровський інститут залізничного транспорту;
Одеський інститут інженерів морського флоту;
Харківський текстильний інститут (та деякі галузеві інститути);
Київський інженерно-будівельний інститут;
Київський інститут інженерів цивільної авіації;
Українська сільськогосподарська академія;
Київський автошляховий інститут;
Київський технологічний інститут легкої промисловості;
Вінницький політехнічний інститут;
Черкаський інженерно-технологічний інститут;
Чернігівський технологічний інститут.
На початку Великої Вітчизняної війни КПІ був евакуйований до Ташкента, де функціонував у складі Середньоазіатського індустріального інституту.
Сьогодні Київський політехнічний інститут – найбільший вищий навчальний заклад України.
Враховуючи величезну організаторську роль Київського політехнічного інституту у підготовці інженерних та наукових кадрів, Указом Президента України №289/95 від 8 квітня 1995 року “Про Київський політехнічний інститут” йому було надано статус Національного технічного університету України.
Грубияны в деканате ФИВТА
Оцінка навчання в НТУУ "КПІ"
Отсутствует техническая база
История началась с того, что в школе нам рассказывали, что это очень престижный вуз с современными лабораториями... И что учиться нужно ехать именно в Киев, в этот вуз.
Сейчас расспросила подругу (она работает в районном отделе образования) — оказывается, им был звонок из Киева с указанием разобраться, почему так мало выпускников школ... Читати відгук Сын поступил учиться... Говорит, техническая база полностью отсутствует.
История началась с того, что в школе нам рассказывали, что это очень престижный вуз с современными лабораториями... И что учиться нужно ехать именно в Киев, в этот вуз.
Сейчас расспросила подругу (она работает в районном отделе образования) — оказывается, им был звонок из Киева с указанием разобраться, почему так мало выпускников школ поступают в Киев. Не обязательно в КПИ, а вообще в Киев. Нужно было провести агитацию.
ФІОТ 2024, програмна інженерія - не витрачайте час і кошти
Прорисовка схем систем вентиляции
Не всі викладачі гідні викладати
Аспіранти алкоголіки
ФММ навчання
Чистий кпиинский вузман
Витриманий гост по всіх канонах.
Навіть є передові ноу хау в цій скійськості та манманстві.
Тотальне зросійщення студентів
факультет журналістики та піар
не ВУЗ а отстойник для быдла и сброда
Платна освіта в КПІ !
Є кафедри дилетанти
Короче кажучи дилетанти типу тпт на теф і тд.
Жах повний, але в Києві це круто
Куча "лівих" кафедр типу "НіпрощО".
Жах повний, але в Києві це круто
КПИ - худшее время в жизни
КПІ чи Європейський університет
Улюблений університет
Мінуси: гуртожиток і його адміністрація - окрема «держава» з правилами часів радянського союзу і повною монополією влади адміністрації, від стосунків з якою залежить те, як буде відбуватись твоє проживання там. Незрозумілі морально застарілі обов’язкові «відробітки» (за що відробляти?), самоврядування... Читати відгук Плюси: відсутність корупції, глибокі знання, цікаве навчання, гуртожитки близько до корпусів, гарне розташування університету, відчуття рівності, великі вибір спортивних занять.
Мінуси: гуртожиток і його адміністрація - окрема «держава» з правилами часів радянського союзу і повною монополією влади адміністрації, від стосунків з якою залежить те, як буде відбуватись твоє проживання там. Незрозумілі морально застарілі обов’язкові «відробітки» (за що відробляти?), самоврядування адміністрації , яка може залишити студентів без можливості банально приготувати їжу, бо вони вирішити закрити кухню, черги на кілька годин аби взяти якийсь папірець - це повний треш. Ще хотілось би сказати про Олену акімову, викладачку фсп - найбільш надмірна і неприємна людина на факультеті.
Одне розчарування
Зоопарк напротив зоопарка
Никогда не слушайте тех кто там говорит что знания на физтехе когда-то были важны
Обычно важны связи научрука, как говорится перед тем как поставить свою оценку смотрят что там поставила проф.Гомонай по физике) ведь это ж реально влияет на твои... Читати відгук Что можно сказать про вуз спустя 8 лет обучения на ФТИ? Образование посредственное. Очень любят травлю. Групповую(моббинг) в том числе
Никогда не слушайте тех кто там говорит что знания на физтехе когда-то были важны
Обычно важны связи научрука, как говорится перед тем как поставить свою оценку смотрят что там поставила проф.Гомонай по физике) ведь это ж реально влияет на твои знания по тестированию ПО🤡