НТУУ "КПИ" (Киевский политехнический институт)

31 серпня 1898 року відбулися урочистості у зв'язку з відкриттям Київського політехнічного інституту, де директор Департаменту торгівлі та мануфактури проголосив Високий наказ із цього приводу.

Тоді у КПІ було чотири відділення:

  механічне (109 студентів)
  інженерне(101 студент)
  сільського господарства (87 студентів)
  хімічне (63 студенти)
Ідея створення технічного навчального закладу виникла ще 18 лютого 1880 року. Цукрозаводчики Південно-Західного краю, "бажаючи відзначити 25-річчя перебування на престолі Царя-Визволителя Олександра II, вирішили зібрати необхідний капітал для створення технічного закладу". Для створення інституту були зібрані благодійні внески на загальну суму 1 000 374 руб. 53 коп. вартості будівництва та обладнання інституту 2 650 000 рублів.

Серед організацій та людей, які внесли кошти були: Київська міська Дума – 300 000 руб., Терещенко з синами – 150 000 руб., Київський земельний банк – 15 000 руб., Товариство Красилівського цукрового заводу – 2 000 руб., О. Брадзкий – 5 руб.; лише 139 товариств, банків, заводів, відомств, окремих громадян внесли свої внески на зазначену суму.

“Загальний обсяг усіх будівель Київського політехнічного інституту імператора Олександра II, не включаючи низки дерев'яних будівель та споруд другого дослідного поля (станція для випробувань сільськогосподарських пристроїв та машин), становить досить значне число – 26 560 куб. сажею. Цей обсяг між окремими будинками розподіляється таким чином: головний корпус - 14114 куб. сажею, хімічний павільйон – 5 557 куб. сажею, механічна майстерня (2 будівлі) – 2 643 куб. сажею, скотарня - 296 куб. сажею та кам'яні службові споруди – 27 куб. сажею”

25 листопада 1896 року у будівлі П.І. Бродського, “громадянина м.Києва та у минулому гласного думи”, під керівництвом С.М.Сольського (київський міський голова) відбулося засідання представників міського Правління, Біржового комітету, навчального, технічного та фінансового миру м.Києва, на якому було прийнято Протокол , "...який складає власне перший фактичний документ в історії вищого технічного навчального закладу у м. Києві". У цьому документі зазначалося, що “…найприйнятнішим типом нового навчального закладу визначити тип Політехнічного інституту, що з кількох відділів різних спеціальностей, за прикладом політехнікумів у Цюріху, Карлсруе, Мюнхені, Відні, Ганновері, Аахені, Дрездені, Ризі та інших. ”.

Науково-методичну допомогу під час заснування та становлення інституту надали корифеї української науки Д.І. Менделєєв, М.Є. Жуковський, К.А.Тімірязєв та інші.

Першим головою Державної екзаменаційної комісії КПІ у 1903 році був Д.І.Менделєєв.

У конкурсі проектів будівель Політехнічного інституту взяли участь відомі архітектори: Бенуа, Гоген, Кітнер, Кобелєв, Померанцев, Цендер та Шретер. Найкращим було визнано проект професора І.С. Кітнера, за яким і збудовано корпуси Київського політехнічного інституту.

Першим директором Політехнічного інституту 30 січня 1898 р. був призначений професор Віктор Львович Кирпічов.

Активно розвиваючись, Київський політехнічний інститут став базою розширення та зміцнення мережі ВНЗ України загалом.

Так, у 1923-1933 роках та в наступні роки на базі факультетів та окремих спеціальностей КПІ були створені:

Дніпропетровський інститут залізничного транспорту;
Одеський інститут інженерів морського флоту;
Харківський текстильний інститут (та деякі галузеві інститути);
Київський інженерно-будівельний інститут;
Київський інститут інженерів цивільної авіації;
Українська сільськогосподарська академія;
Київський автошляховий інститут;
Київський технологічний інститут легкої промисловості;
Вінницький політехнічний інститут;
Черкаський інженерно-технологічний інститут;
Чернігівський технологічний інститут.
На початку Великої Вітчизняної війни КПІ був евакуйований до Ташкента, де функціонував у складі Середньоазіатського індустріального інституту.

Сьогодні Київський політехнічний інститут – найбільший вищий навчальний заклад України.

Враховуючи величезну організаторську роль Київського політехнічного інституту у підготовці інженерних та наукових кадрів, Указом Президента України №289/95 від 8 квітня 1995 року “Про Київський політехнічний інститут” йому було надано статус Національного технічного університету України.