Росіський фільм "Спутник" 2020 року став досить успішним і отримав визнання за кордоном. Тому я і обрала його для перегляду у вечір пятниці. Враження непевне. Хочеться відмітити, що гра Бондарчука і Оксани Акіньшиної дійсно хороша. Музика трохи голосна, але пасує до настрою фільму. Жанр - фантастика. У тіло космонавта проникає інопланетне створіння агресивне і противне. Радянські військові хочуть вивчити... Читати відгук Росіський фільм "Спутник" 2020 року став досить успішним і отримав визнання за кордоном. Тому я і обрала його для перегляду у вечір пятниці. Враження непевне. Хочеться відмітити, що гра Бондарчука і Оксани Акіньшиної дійсно хороша. Музика трохи голосна, але пасує до настрою фільму. Жанр - фантастика. У тіло космонавта проникає інопланетне створіння агресивне і противне. Радянські військові хочуть вивчити його і зробити з нього зброю (а як же!). Чесна як піонер лікарка, яких в житті не буває, бореться відразу з усією радянською армією, хоче спасти космонавта і розділити його і паразита-інопланетянина. Мало того, якщо ви сподіваєтеся хоча б на хеппі-енд, обломайтеся, його не буде. Чи рекомендувала б я цей фільм? Таким глядачам як я - все таки ні. Хоча я додивилася це кіно до кінця, а це вже щось означає. І все ж... Чи то я балувана хорошим мистецтвом, чи відвикла від бідних інтер'єрів радянського кіно... Сюжет фільму не можна назвати оригінальним чи закрученим, він якийсь простувати як на наш час. Для 90-х було б нормально. Тобто фільм виглядає старомодним, відсталим від часу. Взагалі я доброзичливо настроєна до авторів і акторів. Проте істина - це суть відгуків, інакше в них нема сенсу. Тому продовжу без лукавства. Фільм може сподобатися любителям фантастики. Якщо ви готові годину дивитися на сумних людей у сірих радянських бункерах часів Андропова. І все ж не дуже розумію міжнародний успіх саме цього фільму. Все якось примітивненько. Сюжет примітивний, заїзжений, простий і якийсь наче для підлітків. Тут вам і борець з системою, і моралізаторство, і перемога правдолюба - все це цілком нереально, ходульно, надумано. Сценарій не ахті. Візуально фільм гнітючий - сірий бетон, чоловіки в ділових костюмах, довгі паузи, сумні і глибокодумні фізіономії, осінь, бідність 80-х, зона.Фільм наче запізнився років на 30, для 80-х це було б саме те, навіть темп повільний, зараз кіно спішить, як і ми. Одним словом, задоволення я не отримала. Але і роздратування тупизною фільм не викликав. Це посередній фільм як на мене. Ні те, ні се. Є багато кращих фільмів у росіян. І набагато кращих. Тому такий успіх саме цього фільму дивує. Ну що ж, все одно рада за Бондарчука. Фільм раджу підліткам, які люблять похмуру фантастику, іншим - ні.
Переваги:
Якісна гра акторів, цікава музика
Недоліки:
візуальна бідність і похмурість, примітивний нецікавий сюжет,
Очень мрачное кино
Враження непевне. Хочеться відмітити, що гра Бондарчука і Оксани Акіньшиної дійсно хороша. Музика трохи голосна, але пасує до настрою фільму. Жанр - фантастика.
У тіло космонавта проникає інопланетне створіння агресивне і противне. Радянські військові хочуть вивчити... Читати відгук Росіський фільм "Спутник" 2020 року став досить успішним і отримав визнання за кордоном. Тому я і обрала його для перегляду у вечір пятниці.
Враження непевне. Хочеться відмітити, що гра Бондарчука і Оксани Акіньшиної дійсно хороша. Музика трохи голосна, але пасує до настрою фільму. Жанр - фантастика.
У тіло космонавта проникає інопланетне створіння агресивне і противне. Радянські військові хочуть вивчити його і зробити з нього зброю (а як же!). Чесна як піонер лікарка, яких в житті не буває, бореться відразу з усією радянською армією, хоче спасти космонавта і розділити його і паразита-інопланетянина. Мало того, якщо ви сподіваєтеся хоча б на хеппі-енд, обломайтеся, його не буде.
Чи рекомендувала б я цей фільм? Таким глядачам як я - все таки ні. Хоча я додивилася це кіно до кінця, а це вже щось означає.
І все ж... Чи то я балувана хорошим мистецтвом, чи відвикла від бідних інтер'єрів радянського кіно...
Сюжет фільму не можна назвати оригінальним чи закрученим, він якийсь простувати як на наш час. Для 90-х було б нормально.
Тобто фільм виглядає старомодним, відсталим від часу.
Взагалі я доброзичливо настроєна до авторів і акторів. Проте істина - це суть відгуків, інакше в них нема сенсу. Тому продовжу без лукавства.
Фільм може сподобатися любителям фантастики. Якщо ви готові годину дивитися на сумних людей у сірих радянських бункерах часів Андропова.
І все ж не дуже розумію міжнародний успіх саме цього фільму. Все якось примітивненько.
Сюжет примітивний, заїзжений, простий і якийсь наче для підлітків.
Тут вам і борець з системою, і моралізаторство, і перемога правдолюба - все це цілком нереально, ходульно, надумано. Сценарій не ахті.
Візуально фільм гнітючий - сірий бетон, чоловіки в ділових костюмах, довгі паузи, сумні і глибокодумні фізіономії, осінь, бідність 80-х, зона.Фільм наче запізнився років на 30, для 80-х це було б саме те, навіть темп повільний, зараз кіно спішить, як і ми.
Одним словом, задоволення я не отримала. Але і роздратування тупизною фільм не викликав. Це посередній фільм як на мене. Ні те, ні се.
Є багато кращих фільмів у росіян. І набагато кращих.
Тому такий успіх саме цього фільму дивує. Ну що ж, все одно рада за Бондарчука.
Фільм раджу підліткам, які люблять похмуру фантастику, іншим - ні.