Деснянская районная государственная администрация
Деснянская районная государственная администрация находится на проспекте Маяковского и проводит прием граждан с понедельника по пятницу в рабочие часы. Главной задачей этой администрации является облагораживание деснянского района и решение его проблем и других текущих вопросов.
Державні установи
ГПУ – Главные преступники Украины. Часть 3 - Відгуки про Деснянская районная государственная администрация
Прежде чем сделать свой окончательный и аргументированный вывод, внимательно прочитайте это независимое расследование до конца, а затем на основании всех неопровержимых и шокирующих многочисленных фактов делайте свой личный и аргументированный вывод. Также огромная просьба ко всем честным людям, копируйте, рассылайте приведённые материалы о перечисленных преступлениях так называемых правоохранителей на как можно большем количестве сайтов в интернете, распечатывайте и раздавайте эти материалы всем честным людям, всё это вы будете делать ради своего будущего, будущего ваших детей и внуков.
Следующие вступительные абзацы (около двух страниц текста) этого независимого расследования будут цитироваться в начале каждой новой части этих независимых расследований. Сделано это для информационного ознакомления читателей, которые по каким – либо причинам не читали предыдущие части этого независимого расследования.
Большинство обывателей Киева вообще даже не знают что самый большой район Киева - Троещина приютила на своей территории - Главную преступную группировку Украины, которой на протяжении многих лет управляют преступники из Деснянской районной администрации, милиции Деснянского района Киева, прокуратуры Деснянского района Киева, прокуратуры Киева, прокуратуры Киевской области, Генеральной прокуратуры Украины. А начинал создание этой преступной группировки много лет назад Мокроусов - который тогда был главой Ватутинской районной администрации Киева (сегодня Деснянская районная администрация Киева) и по совместительству он тогда был смотрящим на Троещине и в Киеве от бандитов из России, от так называемой “солнцевской” преступной группировки из Москвы. Это именно этот преступник Мокроусов (который позднее пересел в кресло депутата Верховной Рады Украины) способствовал созданию в Деснянском районе Киева самой большой в Киеве преступной группировки Прыща (глава бандитов по фамилии Прыщик), в которую входило более 200 бандитов, из них более 100 бандитов было из милиции Деснянского района Киева, и не просто рядовых мусоров (так их называет украинский народ), а входили преступники - полковники милиции - которые были руководителями милиции Деснянского района Киева. Ранее Деснянский район Киева назывался Ватутинским районом Киева. Материалы всех многочисленных независимых расследований охватывают период в Украине с 1993 года и по 2019 год – то есть уже на протяжении 26 лет. И как свидетельствуют многочисленные факты, смена названия милиции на полицию, ни капли не поменяла всей преступной сути этих так называемых правоохранителей, которых народ Украины и 26 лет тому назад и сегодня одинаково называет преступниками оборотнями и называет ёмким, однозначным и справедливым названием - мусор, мусора. В 1 и 2 частях независимого расследования - “ГПУ - главные преступники Украины” были опубликованы многочисленные факты о коррупции и о многочисленных уголовных преступлениях милиции, прокуратуры, администрации Деснянского района Киева, прокуратуры Киева, прокуратуры Киевской области, генеральной прокуратуры Украины, которые кроме всего служили и крышей для самой бандитской группировки в Украине, которую возглавлял бандит Прыщ, были опубликованы факты о многочисленных фактах коррупции среди судей Деснянского района Киева, судей других районов Киева, судей Киевского городского суда и их близких родственников.
Сегодня на территории Деснянского района также действуют преступная организация - "Киевводоканал" - который незаконно возглавляет вор и мошенник Новицкий, на которого заведено за мошенничества и воровство около десятка уголовных дел, но благодаря его покрывательству со стороны Андриевского и других его воров пособников из Киевсовета и Верховной Рады Украины никак вора и мошенника Новицкого не могут посадить за тюремную решётку.
Сегодня на территории Деснянского района также действуют преступная организация - “Киевэнерго” - которая систематически и массово обворовывает жителей Троещины, Деснянского района Киева, при помощи фальсификации платёжек на электроэнергию и которая с потрохами принадлежит вору, мошеннику, предателю, убийце Ахметову, который обворовал не только жителей Троещины и Деснянского района Киева, а и обворовал весь народ Украины на сумму более 16 миллиардов американских долларов, и вор, мошенник, предатель, убийца Ахметов финансово поддерживает сепаратистов на Донбассе, которые убивают граждан Украины.
Сегодня на территории Деснянского района Киева также действуют преступная организация - Центральная поликлиника Деснянского района Киева и другие государственные медицинские учреждения, которые по преступному и незаконно обирают жителей Троещины, Деснянского района Киева, и незаконно вымогают с жителей плату за медицинские услуги, которые согласно Основного Закона Украины - Конституции Украины - эти воры и мошенники - так называемые медики должны оказывать бесплатно.
Сегодня на территории Деснянского района Киева также действуют другие преступные организации, о которых вы также сможете прочитать из будущих публикаций.
Учитывая что мне от независимого общественного Всеукраинского комитета по борьбе с коррупцией и организованной преступностью и от других независимых организаций, передан очень большой массив неопровержимых фактов, документов, расследований (очень много из которых по преступникам из милиции - полиции, прокуратуры, судов и по чиновникам из Деснянского района Киева и связанными с ними преступниками более высшего масштаба из власти Киева и Украины), вскрывающих преступления всех выше перечисленных преступников и других преступников, я буду публиковать по очереди небольшие выдержки их этих расследований и материалов.
Это фактически сегодня единственный действенный метод публичного вскрытия преступлений так называемых правоохранительных органов, которые уже на протяжении десятилетий являются в Украине Главными преступниками Украины. В странах с действительной демократией и с действительными правоохранительными органами (но не в Украине), после публикации таких многочисленных, неопровержимых фактов по преступлениям - все эти преступники из милиции – полиции, прокуратуры, судов, преступники чиновники, были бы уволены со своих должностей и были бы отправлены в тюрьмы, и счастье для этих преступников что эти преступники не живут в Китае, иначе бы их там власть публично расстреляла бы за совершённые ими многочисленные преступления.
А вот и продолжение независимого расследования, цитирую материалы независимого расследования :
“…Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.”
(частина 2 статті 3 Основного Закону України - Конституції України).
“ В Україні, щоб почувати себе людиною, а не рабом, кожна людина змушена постійно протягом усього свого життя боротися з свавіллям корумпованих чиновників і змушена сама захищати свою честь, життя, і свої права від злочинних зазіхань тих же корумпованих державних чиновників. ”
О.Суворов
Розділ I.
Конституційні права і свободи людини в Україні – декларовані і дійсні.
“ …в Україні всі розмови про Конституцію, про законність і про права людини - не більш, ніж порожній звук…У так називаній “незалежній” Україні правоохоронні органи є найбільше криміналізованною частиною суспільства. Злочини, зчинені тими, хто з обов'язку служби зобов'язаний захищати закон, не йдуть ні в яке порівняння зі злочинами тих, кого прийнято називати кримінальними елементами…”
А.Кудин український правозахисник, письменник, книга “Як вижити у в'язниці”
“ Варто зібрати всі факти і докази, варто їх вишикувати в хронологічній послідовності, варто їх систематизувати, проаналізувати, синтезувати й об'єднати їх в одна ціле - як виникає істинне обличчя людини, групи людей, усієї системи або держави. ”
Психологічна формула “метод мозаїки”- вичерпно розкриває всі мотиви поводження і всі мотиви вчинків людини, групи людей і системи.
“… Мы живём в бандитской стране в которой свои законы и свои правила… Если каждый будет вести себя как страус, пряча голову в песок, то рано или поздно нас всех просто перестреляют… Намного рациональнее всё-таки бороться…”
Ч.Абдуллаев, доктор юридических наук,
писатель, книга “Зеркало вампиров”.
Заслужений юрист України, професор, доктор юридичних наук А.Михайленко у своєму аналітичному виданні “Розслідування злочинів: законність і забезпечення прав громадян” (Київ, “Юрінком”, 1999р.), для викладачів, науковців, співробітників правоохоронних органів; з рекомендацією до застосування - рецензією Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, заслуженого юриста України, кандидата юридичних наук Н.Карпачової) приводить наступні безпрецедентні факти сваволі і злочинів “правоохоронних” органів, цитуємо :
“ … У засобах масової інформації чимало уваги приділяється порушенням і недолікам у роботі правоохоронних органів. Зокрема, такі, як несумлінне виконання службових обов'язків працівниками правоохоронних органів, бездіяльність, формалізм, тяганина, приховання злочинів від обліку, приховування кримінальних справ, необґрунтовані відмовлення в порушенні кримінальних справ, незаконне порушення кримінальних справ, суб'єктивізм в оцінці доказів, однобічність і обвинувальний ухил, фальсифікація слідчих документів, незаконні затримки громадян і їхні арешти, незаконні обшуки, ...методи допитів, притягнення громадян до кримінальної відповідальності без достатніх на те підстав, необґрунтоване припинення і призупинення кримінальних справ, повернення справ на дослідування, ігнорування вимог закону про встановлення причин і умов, що сприяють правопорушенням і т.д.
Має місце недостатній прокурорський нагляд, нерідко прокурори дають органам розслідування неправильні вказівки … є факти безпринципності. . . Деяка частина працівників правоохоронних органів некомпетентна, недостатньо професійна, має низьку правову культуру, неправильно реагує на критику, не бажає належним чином аналізувати свої недоліки й усувати їх. ”.
Єдине що не відповідає істині у висловленнях А.Р.Михайленко, так це його визначення про роботу “правоохоронних” органів. Те що він кваліфікує як, цитуємо : “ порушення і недоліки в роботі правоохоронних органів” - Кримінальний кодекс України чітко кваліфікує в главі 7 “Посадові злочини” і в главі 8 “Злочини проти правосуддя”, як кримінальні злочини, а не як порушення і недоліки.
Ці злочини кваліфікуються статтями :
Ст.165 “Зловживання владою або посадовим становищем”;
ст.166 “Перевищення влади або посадових повноважень”;
ст.167 “Халатність”;
ст.172 “Посадовий підлог”;
ст.173 “Завідомо незаконний арешт, затримка або привід”;
ст.174 “Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності”;
ст.175 “ Примус до дачі показань”;
ст.177 “Завідомо неправдивий донос”;
ст.178 “Завідомо неправдиве показання”;
ст.186 “Приховування злочинів”.
Приведене юридичне-аналітичне дослідження починалося тоді, коли діяли статті Кримінального кодексу України, який діяв до 01.09.2001р. З 01.09.2001р. вступив в дію новий Кримінальний кодекс України. В ньому вводиться кримінальна відповідальність співробітників і посадових осіб міліції, прокуратури, суду за порушення права на захист (стаття 374 “Порушення права на захист” нового Кримінального кодексу України) і вводиться за застосування тортур стаття 127 “Катування” нового Кримінального кодексу України.
Приведені, в матеріалах незалежного розслідування, статті з Кримінального кодексу України (діючого до 01.09.2001р.) у новому Кримінальному кодексі України зберігаються повністю, але з незначними змінами у назвах і з іншою нумерацією статтей.
З нового Кримінального кодексу України виключені стаття 125 “Наклеп” і стаття 126 “Образа” за допомогою яких міліцією і прокуратурою, а також чиновниками інших відомств сиситематично здійснювались політичні переслідування журналістів і громадян, які публікували у пресі викривальні матеріали про корупцію і злочини співробітників і посадових осіб міліції, прокуратури і чиновників інших державних відомств.
Прийняті нові доповнення до Кримінально-процесуального кодексу України, прийнятий Закон України “Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України“, який вступив в дію з 29 червня 2001 р. В цьому незалежному розслідуванні також приводяться і досліджуються статті з цього Закону України.
Усе, що перераховано А. Михайленко стосовно так званих “правоохоронних” органів в Україні, вичерпно викрито в цих матеріалах незалежного розслідування.
У матеріалах нехалежного розслідування вичерпно розкриті численні виверти (так звані “штампи”) які застосовуються міліцією і прокуратурою по умисному затягуванню слідства, фальсифікації слідчих документів, розкриті інші злочинні провокаційні методи прокуратури – яка умисно покриває співробітників міліції, які сфальсифікували кримінальні справи з метою помсти чи з інших корупційних приводів.
Також розкриті і показані численні маніпуляції з документами (кримінальні злочини – посадові підлоги) – які застосовує міліція Деснянського району Києва, міліція Києва, міліція Київської області і Міністерство внутрішніх справ України, і прокуратура - прокуратура Деснянського району Києва, прокуратура Києва, прокуратура Києвської області і генпрокуратура України, які вони застосовують систематично і масово для прикриття своїх численних, незаконних і злочинних рішень і дій, і виведення своїх співробітників з під кримінальної відповідальності за скоєні тяжкі і особливо тяжкі (умисні вбивства) кримінальні злочини. Приведено інші безпрецедентні, численні факти сваволі, беззаконня і тяжких і особливо тяжких (в тому числі і умисних вбивств) кримінальних злочинів умисно скоєних співробітниками і посадовими особами міліції і прокуратури.
Вищі посадові особи із зазначених прокуратур умисно покривають незаконні і злочинні дії співробітників і посадових осіб міліції і прокуратури, посадовими особами прокуратури, прокурорами (включаючи прокурора Києва і його заступників, прокурора Київської області і його заступників, генерального прокурора України і його заступників). Зазначені злочинні дії співробітників і посадових осіб міліції і прокуратури не є поодинокими чи випадковими, вони стали злочинною корпоративною системою зведення рахунків з людьми, незаконним, злочинним шляхом фальсифікації і незаконного порушення сфабрикованих кримінальних справ.
Безпрецедентно, систематично і масово умисно порушуючи Конституцію України, Кримінально-процесуальний кодекс України, Кримінальний кодекс України, закони України, на всі факти беспрецедентних порушень конституційних прав і свобод громадян України “правоохоронні” органи (у тому числі і Генеральна прокуратура України) взагалі протизаконно не звертають уваги і умисно їх ігнорують.
У кожній дійсно демократичній країні за подібні порушення прав і свобод людини, і здійснення таких тяжких кримінальних злочинів співробітники таких “правоохоронних” органів не тільки б позбавилися своєї роботи, але і опинилися б за гратами на довгий термін, в Україні ж вони продовжують залишатися при владі і продовжують скоювати беззаконня, свавілля і тяжкі кримінальні злочини.
От чому сьогодні в Україні об'єктом подібного беззаконня і свавілля є дуже багато громадян, більш того у подібній ситуації беззаконня і свавілля може опинитися щодня будь – яка людина.
ЄДИНЕ, ЩО МОЖЕ ВРЯТУВАТИ УСІХ НАС - ЦЕ ТІЛЬКИ ОБ'ЄДНАННЯ ВСІХ ЗУСИЛЬ ЧЕСНИХ І СМІЛИВИХ ЛЮДЕЙ, ЯКИХ НЕМОЖЛИВО ЗАЛЯКАТИ І ЯКІ В БУДЬ - ЯКІЙ СИТУАЦІЇ БУДУТЬ ВІДСТОЮВАТИ НАШІ ЗАГАЛЬНІ КОНСТИТУЦІЙНІ ПРАВА І СВОБОДИ ЛЮДИНИ.
Розділ II.
Провокатори, кати і садисти з міліції Ватутінського району м. Києва і їх співучасники під “дахом” прокурора Ватутінського району м. Києва Ю. Сватка і під “дахом” “правоохоронців” з прокуратури м. Києва, Генеральної прокуратури України.
“… вы увидите, что это настоящая правда, по тому, как вся нечистая сила будет от этой правды корежиться и шарахаться, как черт от ладана. И тогда вы увидите, что имя им - легион. Аминь...”
Г.Клімов – один з видатних психоаналітиків світу, професор, доктор вищої соціології, документальне психологічне дослідження - книга “Имя моё легион”, з часу першого видання у 1981р. у Нью-Йорку (США), витримала багато перевидань практично у всіх країнах світу.
Передмова.
“… Не часто приходится услышать такие откровения человека, который служит в органах…. Потому что система обязывает его почаще держать язык за зубами… В общем когда в редакцию “Daily-экспресс” пришел офицер, сотрудник органов внутренних дел, командир взвода спецназначения, и попросил дать ему возможность высказаться со страниц газеты, … мы не только согласились, но и сами предложили ему подлинное имя, фамилию, звание и название подразделения, где он служит, не разглашать. На вопрос : Что держит в милиции ? Офицер милиции ответил :
“ В последнее время я часто сам себя спрашиваю : что же тебя идиота, там держит, уходи, плюнь на все - на диплом, на форму, беги, пока еще не все “крутые” места твоими же коллегами заняты.
Я знаю, что меня держит - возможность почуствовать себя Богом. В решающий момент, когда кончики пальцев на спусковом крючке, и стоит дать ему свободный ход…Три с половиной миллиметра и усилие, равное 650 граммам… И всё. Был человек - и нет человека… ты сам можешь … отнять у него жизнь. Это непередаваемое чувство. Один раз стоит испытать - и никуда больше от него не денешься ... ”
(всеукраїнська газета “Daily-экспресс” від 31.10.1995р., стаття “Милиция, считайте, незаконна…”).
Думаємо докладні коментарі тут не потрібні. Нормальна людина так не скаже. Як говорять медики - це рецидив маніяка, шизофреніка. І ще більш моторошно, що подібні “індивідууми” у міліції далеко не виняток, на це вказують численні факти з різних офіційних органів і публікацій преси. Необмежена влада над людьми, що одержують ці “правоохоронці”, приходячи в міліцію і прокуратуру, служить їм допінгом, заради якого вони не звертають уваги ні на маленьку свою зарплату, ні на ненависть і негативне відношення до них з боку громадськості. У них одна ціль - повна і неконтрольована влада над людьми. І вони прекрасно знають, що ця повна і неконтрольована влада цілком їм компенсує зазначені недоліки (маленьку зарплату і т.д.). Більш того, вони прекрасно знають, що за свої незаконні і злочинні дії вони не будуть притягнуті до відповідальності своїми начальниками, що приймуть усі міри, щоб вивести з-під відповідальності своїх підлеглих (і це неодноразово офіційно викрито документальними фактами і публікаціями преси).
Для прикладу наведемо красномовні приклади.
Доктор юридичних наук Чингиз Абдуллаев, книга “Стиль подлеца”, цитуємо стор.123-124 :
“… - Задержанный ? – спросил подполковник.
- Пока нет, - ответил Лысаков, - мы ещё не оформили всё как положено…
- Сукин сын, лениво сказал подполковник, и чего вы с ним церемонитесь ? Бросьте его в третью камеру, там как раз ребята подобрались подходящие. Они его так обработают, мать родная не узнает. Всю жизнь будет кровью мочится.
- Сделаем - пообещал Лысаков, и Дронго понял, что теперь его может спасти только чудо.
- Он с горечью подумал, что не сумел просчитать всех своих шагов. Отвык в своих “заграницах” от стиля работы родной милиции. А она, в сущности, осталась всё такой же - костоломы, как и раньше. Ничего в бывшем Союзе не изменилось. Просто в каждой республике наплодилось больше начальников и больше подлецов, берущих взятки и закрывающих глаза на разного рода преступления. Исчез прежний страх перед Москвой, перед всесильной партией, державшей на себе общий каркас правоохранительных органов единой империи. Теперь же бывшие милиционеры, переименованные в ряде стран в полицейских, ещё ретивее берут взятки, бьют арестованных, убивают строптивых и калечат невиновных…”.
Цитуємо, М.Зайцев книга “Фирма “Синяя борода” (стор.218-219) :
“… Это только в кино простые мусора, работающие на “земле”, - честные и душевные парни. На самом деле всё наоборот. Чем ниже чин мусорка, тем он коррумпирование ... сшибает бабки мелкий ментёнок у бабашек, от безысходки торгующих сигаретами около метро, наживается на старушках, ибо претит вчерашнему двоечнику - школьнику ручками землю копать или рельсы класть. Нравится бездарю власть, торчит оболтус от погон на плечах … Мусора приспосабливаются …”.
Коротко проаналізуємо приведених два приклада :
В першому випадку дуже добре видно психологічну суть міліцейського злочинного садизму, який упивається неконтрольованою владою над життям людини. В другому випадку дуже точно викрита нахабна, мерзотна суть міліцейських виродків, які обирають навіть стареньких бабусь (і не даремно народ називає цих міліцейських виродків мусором, яке влучне і точне визначення). У них немає нічого святого, для них існує єдина мета - нажива, вони вклоняються дияволу і вони є його легіоном. Цих виродків не одиниці, їх багато, їх дуже багато. Щоб в цьому переконатись треба побувати в Україні на любій так званій “точці” прямо на вулиці, де старенькі бабусі, щоб вижити, щось продають і наяву ви побачите ту картину яку описує М.Зайцев. Якщо раніше на місцях в республіках якось можна було стримати беззаконня міліції і прокуратури, завдяки контролю з центру, то сьогодні це неможливо. Сьогодні силові органи фактично не контролюються ніким, а прямо підпорядковані президенту України і фактично немає тої вертікалі і горизоталі контролю за міліцією і прокуратурою, який був раніше. Україна знаходиться у світі на 1-му місці з корупції – корупцією масово вражені більше всього чиновники, які мають реальну владу, а хто в Україні має більшу владу ніж прокуратура і міліція? А якщо до цієї влади та ще додати корпоративність, клановість і безкарність співробітників і посадових осіб міліції і прокуратури та ще помножити на їх так званий “імунітет” (прикриття незаконних і злочинних дій міліції і прокуратури на всіх рівнях - від дільничого міліціонера і до чиновників з вищих органів влади включно) то можна зрозуміти - який мерзенний монстр сформувався в Україні. Цей “правоохоронний” монстр вдячно служить не закону (об який він витирає свої брудні ноги і руки), а вдячно і вірно служить тільки своїм хазяям і інтересам своїх корумпованих кланів, захищає свої корпоративні інтереси. Наглядний приклад : справа вбитого незалежного журналіста Георгія Гонгадзе, якою умисно маніпулюють і міліція і генпрокуратура, маніпулюють з очевидною метою - покривання вбивць Георгія Гонгадзе.
Ось чому і сьогодні в “незалежній” Україні в міліції і прокуратурі не приживаються нормальні, чесні люди, їх звільняють, їм роблять провокації, інші не витримують самі звільняються. Виникає закономірне питання – чому ? Відповідь дуже проста – тими “правоохоронцями” у яких немає ніяких життєвих принципів, які нічим не виділяється серед міліцейських і прокурорських перевертнів легко маніпулювати. Вони не задають ніяких питань, вони просто виконують накази, які частіше всього є злочинними. Вони не тільки виконують ці злочинні накази, а і самі перетворюються на рекетирів, вбивць і злочинців, яких покриває їх керівництво. Запитаємо чому покриває ? Покриває тому, що і керівництво є також корупціонерами, вбивцями і злочинцями (у цьому незалежному розслідуванні приведені конкретні численні факти і докази), але їх інтерес і їх апетит не задовольняється тільки поборами з бабусь які продають цигарки, їх інтереси і апетит в багато разів більше. І чим вище сидить так званий “правоохоронець” – тим більші у нього інтереси і апетит. Вичерпних численних фактів і доказів в незалежній пресі більш ніж достатьньо - вони приводяться і в цьому незалежному розслідуванні.
Другий фактор так званої міліцейської і прокурорської “єдності” – це корпоративність. І в міліції і прокуратурі на всіх рівнях (від районної міліції і прокуратури до МВС і Генеральної прокуратури України) прикривають і не тільки витягують від кримінальної відповідальності злочинців в міліцейських і прокурорських мундирах, а ще ганебніше, їх підвищують у посадах і званнях (в матеріалах незалежного розслідування наведені численні конкретні, документальні факти і докази), ось чому дуже багато мерзотників, садистів які служать в міліції і прокуратурі. Спитаємо – чому ? Відповідь проста : вона виражається у психоаналітичній формулі :
“Погані люди, якщо вони навіть ненавидять один одного, вони все одно тримаються разом – і в цьому їх сила.
Хороші люди завжди окремо, врозбрід – і в цьому їх слабкість.”
Крім того, приведемо негласне висловлювання одного з так званих “правоохоронців” з прокуратури, який по цьому приводу зазначив, цитуємо :
“ Да у нас вовсю действует массовая корупция и корпоративная круговая порука. А где её сейчас в Украине нет ? Она везде. Просто она у нас самая сильная. Если кто-то из прокуратуры или ментуры облажался и влип, его будут вытягивать до последней возможности. Почему ? В основном это из-за двух причин.
Первая : ради спасения мундира. Нельзя давать почву для разговоров и статтей в прессе, которая в последнее время очень обнаглела и сама вскрывает весь беспредел в органах. А это ведет к нашей дискредитации, к недоверию и ненависти к нам со стороны народа.
Вторая причина : и в прокуратуре и милиции существуют очень сильные внутренние и межведомственные корпоративные связи, которые так переплелись на всех уровнях от участкового милиционера и районного прокурора и до управленца МВД и до высших лиц Генеральной прокуратуры Украины, что стоит сдать какого-нибудь козла, который попался на взятке или влип в историю посерьёзнее, как сразу цепляются через него другие связи и этот козёл, который попался, заложит своего начальника – личные поручения которого он выполнял или с которым он в доле или которому ежемесячно носит дополнительный заработок со своего участка - так называемая “заначка” (а проще взятка), а начальник этого козла (который попался) сдаст своего начальника - которому сам платит - и так по цепочке всё выше и выше.
И эта цепочка корупции если её зацепить очень сильно, как клубок ниток так начнёт раскручиваться, что даже страшно представить кого она затронет на самых высоких уровнях власти. И этого в первую очередь само начальство никогда не допустит.“.
Те про що розповів співробітник прокуратури - не є новиною. Щоб про це довідатись, достаньо прочитати незалежну пресу, в якій дуже часто викриваються не тільки масові звірства і психологічні і фізичні катування, а і вбивства невинних людей бандитами з міліції і прокуратури, в ній дуже часто публікуються репортажі де чітко показано як катів з міліції і прокуратури і їх співучасників приховують від відповідальності на самих вищих поверхах МВС України, Генеральної прокуратури України і корумпованої влади України.
Весь цей міліцейський злочинний “беспредел” набрав широкого розвитку з 1995 року і по 2001р., коли міністром внутрішніх справ України став Ю.Кравченко. І хоча сьогодні вже інший міністр внутрішніх справ України Ю. Смірнов, але підлегла йому міліція систематично умисно і безкарно скоює тяжкі і особливо тяжкі кримінальні злочини, катує і вбиває невинних людей, умисно фальсифікує і незаконно порушує кримінальні справи з метою помсти і по політичним мотивам. І хоча Ю Кравченко за допомогою протестів громадськості України, можна стверджувати - “виштовхнули” з міністерського крісла, його колишні підлеглі, продовжують “справу” Ю. Кравченко. В наданих численних матеріалах незалежного розслідування вичерпно викриті тяжкі і особливо тяжкі кримінальні злочини, так званих “орлів” Ю. Кравченко і “орлів” Ю. Смірнова. Згадаємо як все починалося (з 1995 року), коли до влади в Україні прийшов Ю.Кравченко. Президентом України Л. Кучмою у 1995 році Ю. Кравченко був призначений міністром внутрішніх справ.
Цитуємо з газети “Всеукраинские ведомости” від 27.09.1995р., стаття Ірини Десятникової “Что делать с милицией, если она совершает преступления? ” :
“…Гаи…- не единственная неблагополучная в МВД служба ... “Пальму первенства” делят с дорожными службами административная, паспортно-иммиграционная и служба по обслуживанию рынков… милиция становится более криминальной, нежели само общество… Ими совершено 14 умышленных убийств, 9 изнасилований, множество других преступлений, треть которых корыстные. За 8 месяцев 1995 года сотрудники милиции 27 раз незаконно применяли оружие, в результате чего 3 человека погибли и 12 были ранены. Это и не удивительно… результаты выборочных проверок сотрудников милиции показали : многие не знают правовых основ применения табельного оружия, некоторые даже не умеют его применять. А сколько оружия теряется по “пьянке”…Еще несколько цифр : 392 дорожно-транспортных происшествия совершили нетрезвые сотрудники МВД. По их вине погибло 77 человек и еще 478 были ранены. А недавний случай, о котором сообщали “Всеукраинские ведомости”, с наездом милиционера в иномарке на колонну военнослужащих (тогда пять человек погибли на месте, еще 29 были ранены) - чем не трагический исход халатности и бесконтрольности : за год этот человек поменял восемь иномарок, но этот факт не заставил его начальников заинтересоваться своим подчиненным…”.
Все що перераховано в статті (численні тяжкі і особливо тяжкі кримінальні злочини міліції) за роки “правління” Ю.Кравченко набрало ще більшого масового розвитку, і сьогодні міліцейсько-прокурорський терор в Україні ще більше посилився.
В численних матеріалах незалежного розслідування, які надаються, вичерпно викриті, систематизовані і кваліфіковані численні тяжкі і особливо тяжкі кримінальні злочини співробітників і посадових осіб міліції, прокуратури України (в тому числі вищих посадових осіб міліції і Генпрокуратури України, у тому числі Ю.Кравченка, Ю.Смірнова і колишнього Генпрокурора М.Потебенько), їх співучасників, які вони умисно скоювали на протязі років і умисно скоюють і сьогодні.
Проведені численні, довгострокові, незалежні і професійні юридичні і криміналістичні дослідження і розслідування вичерпно свідчать про зрощення міліції, прокуратури і корумпованої влади з організованою злочинністю, вичерпно свідчать про найгірший прояв злочинності, яка прикривається маскою так званих “правоохоронців”. Недаремно цих “правоохоронців” і називають перевертнями. Всі численні факти, докази, речові докази, офіційні свідчення численних свідків, офіційні документи (які наведені в матеріалах незалежного розслідування) вичерпно і неспростовно про це свідчять.
Як встановлено матеріалами незалежного розслідування вищі посадові особи міліції і Генеральної прокуратури України, щоб вивести з під кримінальної відповідальності своїх підлеглих (які умисно скоюють тяжкі кримінальні злочини) - переводять їх не тільки на інше місце роботи, а ще більш нахабно і цинічно - підвищують їх по службовій сходинці. Це вичерпно свідчить про масову корупцію, взаємозв'язок і кругову поруку у скоєних тяжких кримінальних злочинах.
Надаються докази :
Щоб вивести з-під кримінальної відповідальності (за систематичне грубе зловживання владою і посадовим становищем, за скоєння тяжких кримінальних і посадових злочинів по відношенню громадян України) прокурора Ватутінського району м. Києва Ю. Сватка тихо перевели (сховали) наприкінці грудня 1999 року з Ватутінської прокуратури м. Києва в інший район м.Києва (м.Київ, вул. Каунаська №3-В) на посаду природоохоронного прокурора (з приводу такого “придбання” можна тільки поспівчувати нашій багатостраждальній природі). З проведеного незалежного розслідування встановлено, що Ю. Сваток є учнем С. Винокурова - колишнього заступника Генерального прокурора України М. Потебенька (з липня 2002р. С.Винокуров 1-ший заступник нового Генерального прокурора України С.Піскуна), який протизаконно і ретельно виводить свого учня з під цілком заслуженої кримінальної відповідальності. Який вчитель, такий і учень.
Начальника Ватутінського РУВС м.Києва полковника міліції В.Тригубенко (який протягом більше року умисно покривав численні, безпрецедентні і злочинні дії своїх підлеглих і сам грубо зловживав посадовим становищем і владою по відношенню громадян України) не тільки виводять з під кримінальної відповідальності, а ще більше безпрецедентно - призначають (в січні 2000р.) 1-м заступником начальника головного управління МВС України в м.Києві (генеральська посада за штатним розкладом МВС), а 12.06.2000р. В.Тригубенко ще більше підвищують і призначають 1-м заступником начальника головного управління карного розшуку МВС України (генеральська посада за штатним розкладом МВС). Може тут мають роль ще й інші “особисті заслуги” В.Тригубенко, як начальника Ватутінського РУВС м.Києва, цитуємо з газети “Факти” від 12 вересня 1998 року, 1-а сторінка, стаття “Із приміщення міськвідділу міліції викрали 13 кримінальних справ” :
“ Суперзухвале пограбування здійснено минулою ночі в столиці : невідомий, зламавши ґрати на вікні приміщення 1-го міськвідділу міліції Ватутінського РУВС Києва, проникнув у середину і викрав 13 кримінальних справ, що зберігалися в металевій шухляді. Почато слідство… Начальник райуправління Василь Тригубенко від будь-яких коментарів по даній справі відмовився”.
Які тут можуть бути коментарі з боку В.Тригубенко коли в приміщенні 1-го міськвідділу міліції, що охороняється цілодобово озброєними міліціонерами, нібито зламують залізні грати на вікнах, нібито проникають крізь скло двох вікон, нібито зламують залізну шухляду і викрадають 13 кримінальних справ - і ніхто нічого не чує і не бачить? А де ж сигналізація, де озброєні міліціонери? І ніхто взагалі не був притягнутий до відповідальності за вищевказане : ні начальник Ватутінського РУВС м.Києва В.Тригубенко, ні начальник слідчої частини Ватутінського РУВС м. Києва В. Валіневич, ні заступник В. Валіневича В. Батрак, ні їх підлеглі. Робити дослідження тут не потрібно, висновок і так вичерпно ясний – корупція і злочинність, як іржа, вразила міліцію Ватутінського району м. Києва.
І якщо В.Тригубенко відмовився від коментарів, ми наведемо коментар, який вичерпно викриє злочинну суть не тільки перевертнів з міліції Ватутінського району м.Києва, а викриє злочинну суть перевертнів з міліції колишнього Радянського Союзу, а сьогодні Союзу Незалежних Держав, до якого входить і Україна. І якщо в Росії, масово виходять книги з незалежними рослідуваннями і викриттям злочинів міліції і прокуратури, то в Україні міліцейські і прокурорські “правоохоронці” навіть статті незалежних журналістів при допомозі цензури, залякування, переслідування (порушуються з метою помсти кримінальні справи) журналістів і редакторів газет намагаються навіть не допустити ці викривальні матеріали до читача. А ті незалежні журналісти які змогли опублікувати ці викривальні матеріали - після публікацій безслідно зникають, інших калічять, інших по звірячому вбивають, як вбили незалежних журналістів Георгія Гонгадзе і Ігоря Александрова.
Цитуємо, А.Максимов - документальна книга-дослідження “Российская преступность. Кто есть кто?” OCR Палек, 1998р. :
“ ОБОРОТНИ В ПОГОНАХ
…Сегодня многообразный милицейский бизнес поставлен на широкую ногу. Но не он вызывает у населения смешанное чувство озлобления и боязни. И даже не пресловутая беспомощность милиционеров перед мафией. А тот неопровержимый факт, что все больше правоохранителей сами вступают на путь откровенной уголовщины. Даже термин специальный
відгук
Коментарі до відгуку