Людмила Відгук додано 29 червня, 2020 год88 переглядів
Ще один негативний досвід подорожей, на цей раз, як не дивно, з компанією, що має доволі непогані відгуки - деінде. Цього разу поїхали у тур на рафтинг - Rafting weekend у Мигії, хоча одразу пропоную компанії перейменувати тур в 'Очікування у таборі та Родонове озеро у Мигії'. Нажаль, фак-апи були як з боку хлопців-супроводжуючих від деінде, так і від приймаючої компанії. Звичайно, хороше, також було, все таки ми провели півтора дні на свіжому повітрі, ввечері послухали неймовірну групу та наспівались біля вогнища. Але нажаль, погані моменти переважають, тому загальні враження - надзвичайно, негативне. По-перше, це організація - постійні зміни у графіку та зміни на сайті, що стались після обговорення проблем із супроводжуючими(навіть, не знаю чи це співпадіння, чи в них так добре налагоджене приховування 'косяків'). По-друге - повна відсутність попереджень про зміни - у програмі, час збору і т.д., хоча у нас був телеграм-чат, де з легкістю можна було повідомляти, про всі зміни чи проблеми. Але у супроводжуючих не було на це часу, тому що вони приїхали зі своєю компанією (друзями) і непогано так розважались, ігноруючи багато проблем, які стались у інших учасників. Взагалі, у мене і моїх друзів, було стійке враження, наче хлопці-супроводжуючі і їхня компанія зібрались потусити, а ми вчепились до них, як реп’яшки, і тільки чимось постійно незадоволені. При чому пояснення, що ми заплатили гроші і просто очікуємо на якісно надані послуги, зустрічалось затиканням роту і погрозами з боку певних осіб (не супроводжуючих). Звичайно, з боку хлопців були певні, хоч не дуже активні і не завжди успішні, намагання покращити ситуацію (хоча б за це скажу дякую), тому що, зрозумівши, що ми не не будемо мовчати, як нажаль, це робили інші, хоча дуже велика кількість людей були незадоволені, але ж як завжди, більшість тихенько собі сиділи і обговорювали це між собою. Хоча, так само, заплатили за подорож і мали повне право вимагати те, за що заплатили. Наступне, це, звичайно, перебіг самого туру, програма якого постійно змінювалась, і не в кращий бік, звичайно, організація намагається зняти з себе відповідальність, вносячи пункт на сайті про можливі зміни в програмі, але зміни в моєму розумінні, можуть бути: невеликі запізнення, перенесення чи перестановка активностей, а не цілковита зміна перебігу туру, який передбачав рафтинг. Але від рафтингу там було, лише невеличка частинка - в перший день з 17:20 до 19:30, з включно 40 хв на Родоновому озері для покупатись і пострибати зі скелі (спеціально засікали, так як нам прямо клялись, що буде 3 години рафтингу). І другий день, аж 1 година рафтингу - близько 16:30 - 17:40 (хоча ми були найнещаснішим рафтом, деяким пощастило набагато більше - ми їх чекали ще 2 години - і вгадайте чий це був рафт :))))) і 2 годинами на Родоновому озері. Тобто, підрахувавши все це, можна зрозуміти, скільки ми провели часу, просто очікуючи у таборі (так, в перший день, ще був настрій розважатись, тому пограли трохи у волейбол, поспівали пісень біля вогнища, послухали гурт). По четверте, здається, і що мабуть зв”язано з минулим пунктом, про тривалість рафтингу і приймаючою стороною, а також, абсолютною відсутністю переймання за групу - з боку хлопців-супроводжуючих. В перший день, на рафтинг ми мали вийти в 15:30, але ми сиділи і чекали, поки звільняться рафти, потім ще чекали, поки повернуться люди, бо не було достатньо шоломів і весел для нашої групи, тобто ми ждуни і Хатіки… Другого дня, ми заздрісно дивились на людей, що катають на рафтах, а ми що - а ми знову ждуни, поїдемо на Родонове озеро.
Далі, хоча це можна вважати продовженням, ми проходили одну і ту ж трасу (хоча це може бути вина приймаючої сторони). Та все ж момент, на прямі запитання про трасу (мала бути різна для 2 днів) до супроводжуючих, були відмовки у телеграм-чаті, що траси різні, а потім після підтвердження з трьох рафтів, що траси однакові, визнання супроводжуючими, що це так, і це тільки от в обід, щойно, змінилось, лишень не попередили, але навіщо? і так схавають). Звичайно, деяким більше пощастило, але ми виявились у найбільш образливому становищі - нас зняли з 8-місного рафта, і пересадили у “більший” - 8-місний рафт, з доклеїними і відірваними лямками для ніг, бо ще трьом людям не вистачило місця. Як так вийшло, не знає ніхто, навіть супроводжуючі, адже вони вже весело попливли кататись. Хоча нормальні рафти ще лишались і був вільний ще один інструктор (не берусь гарантувати це, але його нудьгуючий вигляд, на лавці біля рафтів, дають змогу, зрозуміти це саме так).
Наступне, але не найменш дратуюче - відсутність нормальної їжі (а хто мене знає голодну - розуміє, яка я була зла))))). Їжа звичайно, була, але уявіть, ви встали вранці у +-5 годині ранку, приїхали вдень у табір, в надії поїсти смачної похідної їжі (як було обіцяно), а вам приносять невелику тарілочку плаваючої в олії жареної картоплі (добре, що взяли мезим-панкреатин) і кілька шматочків м”яса, дві ложки незаправленого салатику, і компот (компот був супер). Звичайно, було б не так погано, якби це не був острів, і був би вибір десь піти поїсти, але поїсти ми могли тільки там, де нам це готували, тобто все було б мега-жирненьке, і передавало б привіт підшлунковій). Тепер буду більше уваги приділяти пункту - про вимогу до їжі, бо я думала, що їм майже все. На вечерю дали, уху і шашлик, хоч уха була ніяка, але хоча б не жирна, тому я злопала із задоволенням, шашлик був теж наче смачним, компота не було - взагалі пити нічого не було. Сніданок - три запливші жирком млинці із сиром (ммммм, панкреатинчік) і чайок, маю надію, що всі наїлись, особливо чоловіча частина)))). Обід - щось середнє між супом харчо і борщем, але мені сподобалось (це мабуть, як з котом і триденною гречкою))) хоча він мені дійсно сподобався), і плов - багато хто ( і я в тому числі) виїв тільки м”яско і моркву, але хоча б рис не плавав в олії, хоча все одно її не пожалкували. Цікаво, що з такими залишками їжі, які лишались на тарілках (доречі, погулявши табором, і так, негарно, але позаглядала, як інші це їдять, виявилось - так само як і ми), жіночки, що готують, не зрозуміли, що щось не так. Мабуть думають, що люди просто не голодні, тому перший обід мав такі “величезні” порції і тому стільки продуктів залишається. Взагалі, жінок-дівчат на кухні було явно мало, для тієї кількості людей, що проживали на острові, тому у нас і були постійні затримки з їжею, чистим посудом (недомитим, навіть задались питанням, чи не з річки береться вода для миття, острів все ж), хлібом, що нам доносили, коли ми вже все поїли.
Хотіли рафтингу, а отримали незабутні враження постійного очікування - Відгуки про Deinde
Цього разу поїхали у тур на рафтинг - Rafting weekend у Мигії, хоча одразу пропоную компанії перейменувати тур в 'Очікування у таборі та Родонове озеро у Мигії'.
Нажаль, фак-апи були як з боку хлопців-супроводжуючих від деінде, так і від приймаючої компанії. Звичайно, хороше, також було, все таки ми провели півтора дні на свіжому повітрі, ввечері послухали неймовірну групу та наспівались біля вогнища. Але нажаль, погані моменти переважають, тому загальні враження - надзвичайно, негативне.
По-перше, це організація - постійні зміни у графіку та зміни на сайті, що стались після обговорення проблем із супроводжуючими(навіть, не знаю чи це співпадіння, чи в них так добре налагоджене приховування 'косяків').
По-друге - повна відсутність попереджень про зміни - у програмі, час збору і т.д., хоча у нас був телеграм-чат, де з легкістю можна було повідомляти, про всі зміни чи проблеми. Але у супроводжуючих не було на це часу, тому що вони приїхали зі своєю компанією (друзями) і непогано так розважались, ігноруючи багато проблем, які стались у інших учасників.
Взагалі, у мене і моїх друзів, було стійке враження, наче хлопці-супроводжуючі і їхня компанія зібрались потусити, а ми вчепились до них, як реп’яшки, і тільки чимось постійно незадоволені. При чому пояснення, що ми заплатили гроші і просто очікуємо на якісно надані послуги, зустрічалось затиканням роту і погрозами з боку певних осіб (не супроводжуючих). Звичайно, з боку хлопців були певні, хоч не дуже активні і не завжди успішні, намагання покращити ситуацію (хоча б за це скажу дякую), тому що, зрозумівши, що ми не не будемо мовчати, як нажаль, це робили інші, хоча дуже велика кількість людей були незадоволені, але ж як завжди, більшість тихенько собі сиділи і обговорювали це між собою. Хоча, так само, заплатили за подорож і мали повне право вимагати те, за що заплатили.
Наступне, це, звичайно, перебіг самого туру, програма якого постійно змінювалась, і не в кращий бік, звичайно, організація намагається зняти з себе відповідальність, вносячи пункт на сайті про можливі зміни в програмі, але зміни в моєму розумінні, можуть бути: невеликі запізнення, перенесення чи перестановка активностей, а не цілковита зміна перебігу туру, який передбачав рафтинг. Але від рафтингу там було, лише невеличка частинка - в перший день з 17:20 до 19:30, з включно 40 хв на Родоновому озері для покупатись і пострибати зі скелі (спеціально засікали, так як нам прямо клялись, що буде 3 години рафтингу). І другий день, аж 1 година рафтингу - близько 16:30 - 17:40 (хоча ми були найнещаснішим рафтом, деяким пощастило набагато більше - ми їх чекали ще 2 години - і вгадайте чий це був рафт :))))) і 2 годинами на Родоновому озері. Тобто, підрахувавши все це, можна зрозуміти, скільки ми провели часу, просто очікуючи у таборі (так, в перший день, ще був настрій розважатись, тому пограли трохи у волейбол, поспівали пісень біля вогнища, послухали гурт).
По четверте, здається, і що мабуть зв”язано з минулим пунктом, про тривалість рафтингу і приймаючою стороною, а також, абсолютною відсутністю переймання за групу - з боку хлопців-супроводжуючих. В перший день, на рафтинг ми мали вийти в 15:30, але ми сиділи і чекали, поки звільняться рафти, потім ще чекали, поки повернуться люди, бо не було достатньо шоломів і весел для нашої групи, тобто ми ждуни і Хатіки… Другого дня, ми заздрісно дивились на людей, що катають на рафтах, а ми що - а ми знову ждуни, поїдемо на Родонове озеро.
Далі, хоча це можна вважати продовженням, ми проходили одну і ту ж трасу (хоча це може бути вина приймаючої сторони). Та все ж момент, на прямі запитання про трасу (мала бути різна для 2 днів) до супроводжуючих, були відмовки у телеграм-чаті, що траси різні, а потім після підтвердження з трьох рафтів, що траси однакові, визнання супроводжуючими, що це так, і це тільки от в обід, щойно, змінилось, лишень не попередили, але навіщо? і так схавають). Звичайно, деяким більше пощастило, але ми виявились у найбільш образливому становищі - нас зняли з 8-місного рафта, і пересадили у “більший” - 8-місний рафт, з доклеїними і відірваними лямками для ніг, бо ще трьом людям не вистачило місця. Як так вийшло, не знає ніхто, навіть супроводжуючі, адже вони вже весело попливли кататись. Хоча нормальні рафти ще лишались і був вільний ще один інструктор (не берусь гарантувати це, але його нудьгуючий вигляд, на лавці біля рафтів, дають змогу, зрозуміти це саме так).
Наступне, але не найменш дратуюче - відсутність нормальної їжі (а хто мене знає голодну - розуміє, яка я була зла))))). Їжа звичайно, була, але уявіть, ви встали вранці у +-5 годині ранку, приїхали вдень у табір, в надії поїсти смачної похідної їжі (як було обіцяно), а вам приносять невелику тарілочку плаваючої в олії жареної картоплі (добре, що взяли мезим-панкреатин) і кілька шматочків м”яса, дві ложки незаправленого салатику, і компот (компот був супер). Звичайно, було б не так погано, якби це не був острів, і був би вибір десь піти поїсти, але поїсти ми могли тільки там, де нам це готували, тобто все було б мега-жирненьке, і передавало б привіт підшлунковій). Тепер буду більше уваги приділяти пункту - про вимогу до їжі, бо я думала, що їм майже все. На вечерю дали, уху і шашлик, хоч уха була ніяка, але хоча б не жирна, тому я злопала із задоволенням, шашлик був теж наче смачним, компота не було - взагалі пити нічого не було. Сніданок - три запливші жирком млинці із сиром (ммммм, панкреатинчік) і чайок, маю надію, що всі наїлись, особливо чоловіча частина)))). Обід - щось середнє між супом харчо і борщем, але мені сподобалось (це мабуть, як з котом і триденною гречкою))) хоча він мені дійсно сподобався), і плов - багато хто ( і я в тому числі) виїв тільки м”яско і моркву, але хоча б рис не плавав в олії, хоча все одно її не пожалкували.
Цікаво, що з такими залишками їжі, які лишались на тарілках (доречі, погулявши табором, і так, негарно, але позаглядала, як інші це їдять, виявилось - так само як і ми), жіночки, що готують, не зрозуміли, що щось не так. Мабуть думають, що люди просто не голодні, тому перший обід мав такі “величезні” порції і тому стільки продуктів залишається.
Взагалі, жінок-дівчат на кухні було явно мало, для тієї кількості людей, що проживали на острові, тому у нас і були постійні затримки з їжею, чистим посудом (недомитим, навіть задались питанням, чи не з річки береться вода для миття, острів все ж), хлібом, що нам доносили, коли ми вже все поїли.
відгук
Коментарі до відгуку