Name: Интересный трейлер.
Item: Чорний ворон (фільм 2019)
Rating: 5
Author: Гость

› › ›

Гость Відгук додано 19 березня, 2020 год 167 переглядів

Помню когда учился в колледже история как четыре брата в разных противоборствующих друг другу сторонах. Вот знаю еще, что была революция во Франции. Народ там так сражался, что победил внутренние силы противостояния и внешнюю агрессию победил. Завоевал победу и конституцию, и что в результате этой победы многие получили высшую карьеру. Вот например маршалы Франции при Наполеоне кто по происхождению? А тогда происхождение уверен играло значительную роль. А вот где то по моему такую еще историю из всемирной истории. Две противоборствующие стороны. Сторона где в основном как понял народные силы (которые тоже умели сражаться ),а также среди них и военного искусства профессионалы. А противостоящая им сила - это в основном кадровые военные профессионалы. Как вопреки делам профессионалов военного дела, которые на своей стороне командование взял в руки человек, который вообще не служил в армии, но так это дело сгруппировал, что исправил дело, и победил силу высших кадровых военных профессионалов, которые им противостояли. Просто дело диктовало новую тактику и стратегию, и уже после победы по новому вообще военная наука наверное.

Коментарі до відгуку

Олександр 20 березня, 2020 год

А Махно винайшов таку тактику, яку використовував брав приклад з тактики Махна навiть такий полководець як Чингисхан

Відповісти

Гость 20 березня, 2020 год

Цитую iз вiкiпедii: "Під Пилявцями, на правому березі річки Іква (за іншими даними — Пилява) українське військо збудувало добре укріплений табір. Окремо, на лівому фланзі головних сил української армії, розташувалась кіннота Максима Кривоноса. Козацька піхота зайняла греблю, яка сполучала обидва береги річки, і збудувала на ній шанці. 9 (19) вересня 1648 р. надійшло королівське військо і стало табором на протилежному березі річки. Вирішальна битва розпочалась 11 (21) вересня 1648 р. запеклими боями за греблю через Ікву. Корогви Речі Посполитої під командуванням Януша Тишкевича, Йордана, Самуеля Осінського, Аксака[3] розпочали штурм українського табору і зуміли відкинути козацькі застави, які обороняли греблю. Коронні підрозділи відразу ж через неї почали переходити на правий берег і утворили плацдарм для подальшого наступу.

Протягом другого дня козацька піхота відбила свої позиції на греблі. У ніч на 13 (23) вересня 1648 у козацький табір прибув на допомогу 4-тисячний загін буджацьких татар, очолюваний Айтимир-мурзою та Адлаєт-мурзою (на думку деяких дослідників, татари прибули лише 15 (25) вересня 1648, а гучні вигуки і мушкетна стрілянина у козацькому таборі начебто на честь прибулих союзників мали, за задумом Б. Хмельницького, ввести в оману командування Речі Посполитої. Вранці 13 (23) вересня 1648 українська армія (лівим флангом командував Кривоніс, центром Іван Чорнота, правим — Карпо Півторакожух) вишикувалась у бойові лади на полі бою. Першими завдала удару шляхетська кіннота. Витримавши потужний натиск ворожих хоругов, українська піхота при підтримці артилерії розпочала контрнаступ. Козацькі полки швидко повністю оволоділи греблею, перейшли на лівий берег і почали шикуватись у бойові лади. Не витримавши натиску і піддавшись всезростаючій паніці, війська Речі Посполитої почали безладно відступати. Аби уникнути повного розгрому, командування Речі Посполитої відкликало з поля бою всі підрозділи і розпорядилось підготуватись до відходу табором. Під вечір у погоні за ворогом українська піхота на чолі з самим гетьманом Б. Хмельницьким дійшла аж до перших рядів табору Речі Посполитої. В ніч на 14 (24) вересня 1648 командування Речі Посполитої розпочало відступ, який незабаром перетворився у панічну втечу.

Українська армія захопила всю ворожу артилерію (92 гармати) та величезний обоз із матеріальними цінностями. Загальна вартість трофеїв перевищувала 7 млн злотих. Блискуча перемога козацької армії у Пилявецькій битві мала велике воєнно-політичне значення. В результаті Пилявецької битви армію Речі Посполитої було розгромлено, повністю звільнено Волинь і Поділля, створилися сприятливі умови для визволення всіх західноукраїнських земель. Після перемоги під Пилявцями шляхту Речі Посполитої в Україні ще довго глузливо називали «пилявчиками».

Відповісти

Гость 20 березня, 2020 год

Цитую з iсторичної книжки: "Кінний корпус генерала Барбовича зумів відтіснити дивізії червоних, розкидати їх кавдивизии, погрожуючи тилах їх військ. Однак кіннотники Барбовича натрапили на махновську кінну групу, яка, імітуючи свій відступ, розгорнула попереду наступаючих врангелевцев лінію тачанок в 250 кулеметів і покосила передові сили білої кінноти, змусивши її повернути назад Після цього кіннотники махновців ї Кінної армії почали рубати відступаючих."

Відповісти

Чорний ворон (фільм 2019)
Всі відгуки

5.0 5

5 відгуків / 1544 перегляда

Відмінно

Всі відгуки

Чорний ворон (фільм 2019)

Історичний фільм "Чорний ворон" від режисера Тараса Ткаченка про одне з численних кривавих подій в історії нашої країни. Протягом багатьох років українці боролися за право бути вільним, вільним народом, як і за часів Холодноярської республіки. Повстання спалахували повсюдно, то там то тут і бути в стороні не кожен міг. Молодий... детальніше

Драма Історичний

Історичний