У школі 233 міста Києва присутній булінг зі сторони вчителів як психологічний так і фізичний по відношенню до моєї дочки тепер вже колишньої учениці 7-б класу цієї школи № 233 м.Києва. 15.03.2024 року співробітником цієї школи Олещенко Оленою Володимирівною було здійснено як фїзичне насилля по відношенню до моєї доньки так і психологічне насилля, простіше кажучи булінг. Замість того щоб... Читать отзыв У школі 233 міста Києва присутній булінг зі сторони вчителів як психологічний так і фізичний по відношенню до моєї дочки тепер вже колишньої учениці 7-б класу цієї школи № 233 м.Києва. 15.03.2024 року співробітником цієї школи Олещенко Оленою Володимирівною було здійснено як фїзичне насилля по відношенню до моєї доньки так і психологічне насилля, простіше кажучи булінг. Замість того щоб зупинитися після цієї ганебної ситуації і заспокоїтися, Олещенко Олена Володимирівна і колишня вчителька моєї доньки Шадура Наталія Олександрівна, почали розповсюджувати плітки відносно моєї доньки, що буцім то це вона на неї напала та її ображала серед інших вчителів цієї щколи, тим самим на мою думку намагаючись їх настроїти проти нашої доньки. Хочу зауважити що Шадура Наталій Олександрівна фізично не була свідком і присутнею у тій ситуації. і коли донька прийшла у цей день до неї забрати до дому свого братика Максима учня 3-а класу вона перша завела розмову про те що сталося у присутності і її подруги однокласниці і навіть слухати відмовилася про те що сталося коли дівчата запропонували їй послухати що сталося а тільки підкреслила їй щоб вона запамятала що у школі є учителя і учні донька має про це памятати... Так от, на прийомі у директора школи № 233, пан директор Скрицький Володимир Аркадійович, замість того щоби справедливо і спокійно розібратися у цій ситуації зі своєю адміністрацією почав у моїй присутності психологічно тиснути на мою дитину, на мої зауваження не робити тиску на дитину він не реагував, мотивуючи що це його кабінет і навчальна установа, і йому вирішувати що і як він має робити за потреби, при цьому категорично заборонив робити будь який відео чи аудіо запис розмови. Як сказала потім моя донька, що директор школи маніпулював її свідомістю і намагався у присутності інших співробітників цієї школи вибити з неї зізнання,у тому що її ніхто не чіпав та не ображав. Навіть коли моя донька при цій розмові з директором і педколективом почала плакати, ніхто, повторююсь ніхто доньку не заспокоїв, а директор школи № 233 Скрицький Володимир Аркадійович не зупинився і продовжував вибивати з неї потрібні йому слова. Зрозумівши що нічого йому не вдасться вибити з моєї дочки у моїй присутності звісно, і присутності моєї доньки, він прямо особисто заявив що нас ніхто не тримає у цій школі, і що би ми уходили з неї. Моя донька почала боятися і відмовлятися йти на навчання до цієї школи, звісно18.03.2024 у секретаріати школи № 233 мною була написана і завірена заява, що ми відмовляємося відпускати наших дітей до цієї школи, аргументуючи вищенаписаним. Також, коли забирали документи до іншої школи, у заяві була вказана причина переводу наших дітей. За декілька днів до весняних канікул і посеред навчального року для нас і наших дітей перевод у іншу школу був великим стресом. Шановні деякі учителі і пан директор Скрицький Володимир Аркадійович, скажіть будь ласка як після цього усього, пояснити дітям що вчителя треба слухатися, що вчитель навчає тільки кращому, щоб не брехати, чемно себе поводитися, а тим паче не розпускати руки і не ображати меньших і молодших за себе До речі, хочу зазначити що у цій школі № 233 вже була подібна ситуація коли один з вчителів 20.09.2021 року при усьому класі насміхався та глузував над моєю донькою, тим самим принижуючи її перед іншими учнями усього класу. Тоді правда усе закінчилося вибаченнями у кабінеті цього директора. Шадура Наталія Олександрівна, ми привели у школу до вас, у ваш клас другу нашу дитину Максима, тим самим довірили вам і школі, а ви так себе повели, до речі окремо вам дякую що тоді постійно заставляли їсти у їдальні під примусом мою доньку і інших дітей несмачну їжу,мотивуючи тим що ви їх не випустите з їдальні поки вони усе не поїдять, коли вона не хотіла їсти, і її потім неодноразово нудило у туалеті і вона там, рвала дякуємо що тримали її постійно на задній парті, а коли вона у сльозах просила якщо не пересадити, то хоча б до неї когось підсадити, ви пересаджували її одну од вікна до стіни у глибину класу, від стіни до вікна на задній парті, дякую що коли неодноразово ви казали нашій дочці переробити домашнє завдання, та коли вона вам на слідуючий день приносила перероблене домашнє завдання ви навіть його не дивилися, і казали їй що вже воно не потрібно, і вам не цікаво його дивитися і перевіряти, тим самим мотивуючи нашу доньку до навчання і викликаючи у неї багато запитань. Хочу зазначити що наші діти дуже спокійні чемні і виховані. Донька не один рік співала у шкільному хорі. Після термінового переводу у іншу школу № 211 у моїх дітей певний час було одне запитання - чому ми їх давно не перевели у цю школу?!?!?! Шановні батьки на нашому місці може опинитися будь хто з вас, і повірте, буде те саме, навіть більше, з вас ще будуть робити як не вихованих, психованих, з матюками батьків, як з мене намагалася зробити шановна заступник директора з НВР Тамара Валентинівна Мартинюк. Туалет у бомбосховищі школи № 233 на момент переводу наших дітей не працює і не працював, дітям пропонують сходити у туалет під час повітрянної тривоги а тільки потім у бомбосховище. Їжа у їдальні школи часто холодна або напівхолодна. Усе таки деяким учителям цієї школи велика подяка і шана за вашу працю і людське ставлення до дітей але їх там не так і багато. Сьогодні 28.04.2024 року прийшов офіційний лист з відповіддю стосовно цієї ситуації від пана директора школи № 233 і замість того щоб вибачитися, цей лист у кожному пункті відповіді брехня!!! Скрицький Володимир Аркадійович ви зі своїми деякими колегами підопічними "герої" по відношенню до дітей один на один без свідків, у вас немає порядності, справедливості чесності і відповідальності за свої слова і дії !!! Так що шановні батьки, робіть висновки, якщо є вибір віддати дитину до іншої школи, віддавайте, на мою думку тут не цінять і не шанують дітей а цінять і шанують тільки самих себе.
Школа №233 Фізичне і психологічне насилля по відношенню до дитини.
15.03.2024 року співробітником цієї школи Олещенко Оленою Володимирівною було здійснено як фїзичне насилля по відношенню до моєї доньки так і психологічне насилля, простіше кажучи булінг.
Замість того щоб... Читать отзыв У школі 233 міста Києва присутній булінг зі сторони вчителів як психологічний так і фізичний по відношенню до моєї дочки тепер вже колишньої учениці 7-б класу цієї школи № 233 м.Києва.
15.03.2024 року співробітником цієї школи Олещенко Оленою Володимирівною було здійснено як фїзичне насилля по відношенню до моєї доньки так і психологічне насилля, простіше кажучи булінг.
Замість того щоб зупинитися після цієї ганебної ситуації і заспокоїтися, Олещенко Олена Володимирівна і колишня вчителька моєї доньки Шадура Наталія Олександрівна, почали розповсюджувати плітки відносно моєї доньки, що буцім то це вона на неї напала та її ображала серед інших вчителів цієї щколи, тим самим на мою думку намагаючись їх настроїти проти нашої доньки.
Хочу зауважити що Шадура Наталій Олександрівна фізично не була свідком і присутнею у тій ситуації. і коли донька прийшла у цей день до неї забрати до дому свого братика Максима учня 3-а класу вона перша завела розмову про те що сталося у присутності і її подруги однокласниці і навіть слухати відмовилася про те що сталося коли дівчата запропонували їй послухати що сталося а тільки підкреслила їй щоб вона запамятала що у школі є учителя і учні донька має про це памятати...
Так от, на прийомі у директора школи № 233, пан директор Скрицький Володимир Аркадійович, замість того щоби справедливо і спокійно розібратися у цій ситуації зі своєю адміністрацією почав у моїй присутності психологічно тиснути на мою дитину, на мої зауваження не робити тиску на дитину він не реагував, мотивуючи що це його кабінет і навчальна установа, і йому вирішувати що і як він має робити за потреби, при цьому категорично заборонив робити будь який відео чи аудіо запис розмови.
Як сказала потім моя донька, що директор школи маніпулював її свідомістю і намагався у присутності інших співробітників цієї школи вибити з неї зізнання,у тому що її ніхто не чіпав та не ображав.
Навіть коли моя донька при цій розмові з директором і педколективом почала плакати, ніхто, повторююсь ніхто доньку не заспокоїв, а директор школи № 233 Скрицький Володимир Аркадійович не зупинився і продовжував вибивати з неї потрібні йому слова.
Зрозумівши що нічого йому не вдасться вибити з моєї дочки у моїй присутності звісно, і присутності моєї доньки, він прямо особисто заявив що нас ніхто не тримає у цій школі, і що би ми уходили з неї.
Моя донька почала боятися і відмовлятися йти на навчання до цієї школи, звісно18.03.2024 у секретаріати школи № 233 мною була написана і завірена заява, що ми відмовляємося відпускати наших дітей до цієї школи, аргументуючи вищенаписаним.
Також, коли забирали документи до іншої школи, у заяві була вказана причина переводу наших дітей.
За декілька днів до весняних канікул і посеред навчального року для нас і наших дітей перевод у іншу школу був великим стресом.
Шановні деякі учителі і пан директор Скрицький Володимир Аркадійович, скажіть будь ласка як після цього усього, пояснити дітям що вчителя треба слухатися, що вчитель навчає тільки кращому, щоб не брехати, чемно себе поводитися, а тим паче не розпускати руки і не ображати меньших і молодших за себе
До речі, хочу зазначити що у цій школі № 233 вже була подібна ситуація коли один з вчителів 20.09.2021 року при усьому класі насміхався та глузував над моєю донькою, тим самим принижуючи її перед іншими учнями усього класу.
Тоді правда усе закінчилося вибаченнями у кабінеті цього директора.
Шадура Наталія Олександрівна, ми привели у школу до вас, у ваш клас другу нашу дитину Максима, тим самим довірили вам і школі, а ви так себе повели, до речі окремо вам дякую що тоді постійно заставляли їсти у їдальні під примусом мою доньку і інших дітей несмачну їжу,мотивуючи тим що ви їх не випустите з їдальні поки вони усе не поїдять, коли вона не хотіла їсти, і її потім неодноразово нудило у туалеті і вона там, рвала дякуємо що тримали її постійно на задній парті, а коли вона у сльозах просила якщо не пересадити, то хоча б до неї когось підсадити, ви пересаджували її одну од вікна до стіни у глибину класу, від стіни до вікна на задній парті, дякую що коли неодноразово ви казали нашій дочці переробити домашнє завдання, та коли вона вам на слідуючий день приносила перероблене домашнє завдання ви навіть його не дивилися, і казали їй що вже воно не потрібно, і вам не цікаво його дивитися і перевіряти, тим самим мотивуючи нашу доньку до навчання і викликаючи у неї багато запитань.
Хочу зазначити що наші діти дуже спокійні чемні і виховані. Донька не один рік співала у шкільному хорі.
Після термінового переводу у іншу школу № 211 у моїх дітей певний час було одне запитання - чому ми їх давно не перевели у цю школу?!?!?!
Шановні батьки на нашому місці може опинитися будь хто з вас, і повірте, буде те саме, навіть більше, з вас ще будуть робити як не вихованих, психованих, з матюками батьків, як з мене намагалася зробити шановна заступник директора з НВР Тамара Валентинівна Мартинюк.
Туалет у бомбосховищі школи № 233 на момент переводу наших дітей не працює і не працював, дітям пропонують сходити у туалет під час повітрянної тривоги а тільки потім у бомбосховище.
Їжа у їдальні школи часто холодна або напівхолодна.
Усе таки деяким учителям цієї школи велика подяка і шана за вашу працю і людське ставлення до дітей але їх там не так і багато.
Сьогодні 28.04.2024 року прийшов офіційний лист з відповіддю стосовно цієї ситуації від пана директора школи № 233 і замість того щоб вибачитися, цей лист у кожному пункті відповіді брехня!!!
Скрицький Володимир Аркадійович ви зі своїми деякими колегами підопічними "герої" по відношенню до дітей один на один без свідків, у вас немає порядності, справедливості чесності і відповідальності за свої слова і дії !!!
Так що шановні батьки, робіть висновки, якщо є вибір віддати дитину до іншої школи, віддавайте, на мою думку тут не цінять і не шанують дітей а цінять і шанують тільки самих себе.