Сериал Властелин колец: Кольца власти (2022)
Опубликовано 1 февраля, 2022 год
Сериал "Властелин колец: Кольца власти" будет основан на известных произведениях английского писателя Джона Рональда Руэла Толкина. Основное внимание в сериале будет уделено событиям Второй эпохи легендариума Толкина и покажет все основные события периода.
Сериал
Это превосходно, невзирая на все косяки!!!
Писать буду много и долго.
Начнём с недостатков.
Эльфы.
Эльфы не должны быть с короткой стрижкой, эльфы не должны быть ростом "174 на цыпочках" (Элронд), эльфы не должны выглядеть старше... Читать отзыв Только сейчас дошли руки посмотреть, потому что на момент выхода я был занят кое-какими другими понятными в наши тяжёлые времена вещами и было как-то не до того.
Писать буду много и долго.
Начнём с недостатков.
Эльфы.
Эльфы не должны быть с короткой стрижкой, эльфы не должны быть ростом "174 на цыпочках" (Элронд), эльфы не должны выглядеть старше "человеческих" 37-40 а тем более на предпенсионный возраст (Келебримбор и Кирдан), эльфы не должны быть комплекции "солидный упитанный мущино с лёгким намёком на мутон" (Гил-Галад), эльфы не должны быть с неправильными "неклассическими" чертами лица (опять же в первую очередь Элронд, а если из массовки так каждый второй). Что касается всевозможных неевропеоидных типажей, то это отступление от первоисточника стоит терпеть хотя бы ради того чтобы посмеяться над тем как исходят на пену и пузыри мамкины "белые рассовые господины" с хацапетовской кухни. Хотя с другой стороны негроидные эльфы это не в кассу, если уже нужны были какие-то "неарийцы", то гораздо лучше были бы какие-то латиносы полуиндейского типа или японцы.
Галадриэль. Актриса на голову ниже чем нужно, в её лице нет ничего эльфийски-сверхчеловеческого, вдобавок актриса судя по всему плохо понимала кого она играет, поэтому у неё получился не эльф а "человек, слишком человек" со странной формой ушей.
Постановка файтинг-хореографии. По этому вопросу не хочу в подробности, скажу кратко: претенциозная дешёвка.
Батальные сцены, вернее одна масштабная, атака орков на Эрегион - такое впечатление что специалист по батальным сценам ушёл в долгий глухой запой и всё снималось "само собой как пойдёт", а 80% выделенного на съёмку этой сцены бюджета просто украли.
Перейдём к достоинствам.
Декорации, костюмы, мейкап, эстетика и атмосфера - ДА, ДА, ДА, оно, вот просто "в яблочко", а местами уже даже не "в яблочко" а "в миллиметр". Это поймут только те кто действительно хорошо и всерьёз знает Мифы Арды, те кто читал не только "кирпич", а как минимум ещё и Сильм, а как максимум ещё и Детей Хурина и все приложения-истории-хроники-предания-письма. Тем кто читал только роман, или тем кто вообще только смотрел фильмы нехорошего человека и редиски П. Джексона, этого не понять. Это действительно "забытые эпохи Земли", "воспоминания о незапамятной додревней древности которой не было", где очень ощущаются вайбы атлантид-лемурий-гиперборей, которыми весьма сильно вдохновлялся Профессор.
Хоббиты похожие на цы... ромов — это просто прекрасно. Гномы, похожие на смесь евреев, переднеазиатов и кавказцев — это опять же просто прекрасно. Что касается гномов, опять же невероятно интересно показаны их быт и культура. Оно живо, реально, ощущаемо, "достоверно". Намёки на технологичность гномов в виде лифтов, коленвалов и прочего — это также очень хорошо, если кто-то не умеет читать между строк и не понимает что гномы не выжили бы без каких-то технологий в многокилометровых подземных системах, то ему здесь это показывают наглядно.
Нуменор представший "Атлантидой с византийским и местами немножко египетским флёром" — это чудо, чудо, чудо.
Это всё несравнимо ближе к подлинному духу Толкина, чем унылое псевдоевропейское псевдосредневековье показанное в фильмах.
Земли за морем Рун, тот самый загадочный, почти не описанный Профессором, оставленный им по его обыкновению "на волю фантазии читателя" Восток Арды так же великолепен с т.з. архитектуры, декораций, костюмов и общей "призрачно-тревожной" атмосферы.
Перейдём к тому, от чего у среднего по палате толкинутого может случиться истерика с переходом в приступ эпилепсии, если его в это как следует ткнуть носом.
Здесь присутствуют сложные характеры. Особенно сложные отрицательные характеры, что немаловажно. Слишком многие люди воспринимают толкиниану как манямирок с борьбой доброго-доброго Бобра со злым-злым Козлом, без сложностей, без полутонов, без причинно-следственных связей - бенефис вечного детства в их головах. Их опять же не мешало бы ознакомить с двумя высказываниями Профессора конкретно по данному вопросу: 1) "Нет никакого абсолютного зла. Единственное абсолютное зло - Ноль" (это не для средних умов, кому дано тот поймёт), 2) "Я не писал пособие для эскапизма". На самом деле Бобро и Козло в книгах ДРРТ вполне себе чётко разделены, но они не абсолютны и они обусловлены. "Добро пожаловать во взрослую жизнь".
Саурон. Наконец-то всерьёз и по-взрослому объясняется кто он и что он и как он дошёл до жизни такой, в то время как в фильмах показана какая-то шипатая бабайка которая "плохая потому что она плохая потому что у нас тут сказки и детский сад штаны на лямках". Он не "Йа чоррное-чоррное ззззло йа сотона потому что зло это круто воруй убивай биби гусей ешь младенцев", а талантливый заблудший созидатель и искатель, который в результате своих амбиций, своей гордыни, своих обид, своего нарциссизма и своих глубоко ошибочных сверхидей о том как сделать чтобы "всё было хорошо и не было ничего плохого" превратился в маньяка, мегаломана и деспота. И совместная работа актёра, режиссёра и всей съёмочной группы создали невероятно глубокий, убедительный и харизматичный образ.
Крайне интересен несуществующий в книгах персонаж Лорд-Отец, он же Адар. Жертва самых первых экспериментов Мелькора по созданию орков. Да, очень нехорошее создание которое должно было быть уничтожено ради блага всего прогрессивного человечества, а так же эльфства, гномства и хоббитства. Но с другой стороны показано что изначально он всё-таки жертва ужасных экспериментов, объектом которых он стал недобровольно. И он действительно любит орков и считает их своими детьми, уродливыми, безобразными, исковерканными, мерзкими, но какими есть, и он просто считает что орки тоже имеют право на жизнь и жизненное пространство - с чем нормальные расы Средиземья по понятным причинам разумеется несогласны. Кстати, причина конфликта между Адаром и Сауроном в том что если первый действительно любил орков, то второй, мечтавший о "идеальном орднунге и процветании" для нормальных рас Средиземья и своей власти над ними, попросту собирался использовать орков как расходник. Вряд ли в сауроновском "светлом будущем", в которое должны были зашагать эльфы, люди, гномы и все остальные во главе с ним, таким прекрасным и очешуительным, было место для этих убогих созданий.
История Саурона и Келебримбора преподнесена как поистине фаустовская трагедия искателя знаний, мастерства и мудрости, который ради того чтобы узнать неведомое и сотворить великое связался со злом и закончил катастрофой. Кстати, по в общих чертах тем же причинам Саурон (вернее тогда ещё Майрон) в своё время ушел от Аулэ к Мелькору.
Что касается остальных характеров, то к примеру две девушки-хоббиты, одна худенькая-глазастенькая, другая толстенькая-щекастенькая, хотя и являются неприкрытой отсылкой к Фродо и Сэму, преподнесены так хорошо что эта неприкрытая отсылка не оставляет впечатления скучной вторичности.
Гэндальф. Поиск себя, созидание себя, путь к себе, завершение которого и осознание себя является не концом, а всего лишь началом более великого пути к себе длиной в вечность. Шедеврально.
Бомбадил — что называется "то что доктор прописал", этакая простоватая с виду вселенская бездна Сущего и Бытия в одном флаконе. Тоже "11 по 10-балльной".
Темный Маг (Киарана Хайндса очень тяжело узнать в таком образе), один из двух Истари ушедших на восток Арды, или Алатар или Палландо, опять же является открытой отсылкой к Саруману, но также преподнесён хорошо, и он опять же не столько характер сколько сюжетная функция, один из компонентов атмосферы загадочных восточных земель Арды. А три его культистки это вообще бомба. Кстати, актриса игравшая культистку с короткой стрижкой, в другом гриме, другой одежде и с длинными волосами могла бы быть гораздо лучшей Галадриэль чем исполнительница её роли (хотя конечно же гораздо хуже чем Кейт Бланшетт).
Большинство человеческих характеров очень смазанные и представляют собой не столько личности сколько сюжетные функции, и тут уже никаких восторженных оценок, но по крайней мере эти сюжетные функции поданы крепко и добротно и не дают повода для серьёзной критики. Хотя конечно же мальчик Тео почти так же раздражает как и эльф Арандир, который явно и прописывался сценаристами и прорабатывался режиссёрами по принципу "чего-то хотим а чего сами не знаем, поэтому кто в лес кто по дрова".
Хочу ещё вот о чём сказать. Сериал в целом более "взрослый" чем фильмы. Здесь разные бабайки, монстрики и крокозябрики по-настоящему страшненькие, здесь никто не боится кровищи, оторванных конечностей и прочего. Потому что фильмы делались для т.н. прости меня Илуватор "семейного просмотра", и поэтому там была куча ограничений чтобы не перепугать деточек. А тут всё для взрослой аудитории. И правильно, потому что профессорские книжки, кроме Хоббита, писались вообще-то для взрослых, и детишечки идут вальсом в свою комнатку спатки.
Извините если долго. Спасибо если прочитали. Написал бы больше, но нужно знать меру.
Жалко что всего пять звёзд, было бы больше поставил бы больше, несмотря на все недостатки.
Жду третьего сезона.
П"Персні Влади" Другий сезон. Розбір плюсів та мінусів.
В тексті є спойлери.
Найкоротший відгук до другого сезону приблизно такий: другий збив лобом планку, яку встановив перший сезон. Будуть різні оцінки, але факт залишається очевидним — другий сезон не виправдав очікувань глядачів. Проте він заслуговує на увагу, тому варто... Читать отзыв Маленький дисклеймер: цей відгук написаний до того, як автор ознайомилася з іншими рецензіями. Будь-які збіги з іншими оцінками є випадковими.
В тексті є спойлери.
Найкоротший відгук до другого сезону приблизно такий: другий збив лобом планку, яку встановив перший сезон. Будуть різні оцінки, але факт залишається очевидним — другий сезон не виправдав очікувань глядачів. Проте він заслуговує на увагу, тому варто розібратися в його недоліках та перевагах.
Спочатку варто поцікавитися, хто саме писав сценарій, адже, забігаючи наперед, можна сказати, що сюжетна лінія зазнала провалу. Це сценарій-Франкенштейн, якого змушені були оживляти актори та дизайнери.
Як відомо над другим сезоном працювали режисери: Шарлотта Брендстрем (1, 2, 3, 7, 8 епізоди) Луїз Хупер (2, 3, 4, 5 епізоди), Сана Хамрі (4, 5, 6 епізоди). Два останні режисери не брали участь у зйомках першого сезону. Тобто Луїз Хупер та Сана Хамрі є творцями середини другого сезону без досвіду роботи над першим сезоном. В цілому сценарій для 2 сезону готувала команда з 11 сценаристів, і що цікаво сценарії до 3 та 4 епізодів писали Хелен Шан та Гленіз Маллінз, які раніше не працювали над Перснями, а до сценарію 5 та 6 епізодів – Ніколас Адамс та Джастін Добл, які мають незначний внесок у перший сезон. Гленіз Маллінз та Ніколас Адамс не мали навіть мінімального досвіду роботи над високобюджетними проектами. Недостатня компетентність сценаристів була очевидним ризиком і, як наслідок середина сезону стала найгіршою з усього, що нам показали. Взагалі, до творчої команди "Перснів влади" є багато запитань, і аналіз її складу міг би дати відповіді на деякі з них.
Світ Толкіна не примітивний і не шаблонний, використання банальних прийомів тут не працює. Першоджерело ставить дуже високу планку, та й досягти рівня трилогії Пітера Джексона вкрай складно. Це інтелектуально насичений, складний і глибокий твір. Чи справді сценаристи та режисери усвідомлювали, за що вони беруться?
Головна проблема не в тому, що серіал відхиляється від канону. Це не дивно, адже не було дозволу правовласників на екранізацію. Більшість глядачів не читала "Сильмариліон" і їм байдуже, чи була у Еленділа дочка, або чи існував ельф Арондір у Легендаріумі Толкіна. Важливіше, чому Еарієн зрадила свого батька, з яким були близькі та теплі стосунки у першому сезоні. Її мотивація повинна бути обґрунтованою, бо раптова ненависть до батька через буцім-то загибель брата виглядає натягнуто. Арондір же з’являється у багатьох епізодах абсолютно раптово, як сніг серед літа, особливо після битви при Ерегіоні. Як можна сприймати такі рандомні сцени в сюжеті?
Нажаль другий сезон Перснів демонструє відсутність логіки та послідовності у сюжетних лініях. Між подіями немає гармонії, дії персонажів часто виглядають недоречними. Це можна помітити на багатьох прикладах, про що ще неодноразово згадуватимуть у рецензіях та відгуках.
Особливо знижують якість серіалу малозмістовні діалоги між ключовими персонажами. Іноді розмови між верховними ельфами нагадують сварки родичів на кухні. Галадріель, яку й без того мучить почуття провини, постійно дорікають за зв’язок із Сауроном, наче вона була його добровільною союзницею, а не жертвою обману. Верховному королю Гіль-Галаду не має більше нічого сказати наймогутнішій ельфійці Середзем'я, окрім докорів та претензій, які на п’ятому повторі вже відверто дратують.
Морвед Кларк не дали змоги повноцінно розкрити свій персонаж. Її роль обмежили до грішниці, що постійно виправдовується та кається, та відчайдушно намагається змити свою ганьбу. Це принизливо для такого масштабного персонажу. Актриса працювала над образом та пробувала доводити цінність Галадріель, але це було більше схоже на затиснутий, пульсуючий нерв, ніж на гарну акторську гру.
Роберт Арамайо отримав більше простору для розкриття свого персонажу, і це безперечно зіграло йому на користь. Елронд пройшов цікавий шлях розвитку, перетворюючись з легковажного, усміхненого молодика на відважного полководця. На початку він противився існуванню ельфійських перснів і постійно вагався через недовіру, та ближче до фіналу ми побачили справжнього героя, що перемагає ворогів та власні страхи. Елронд із перстнем у руці відкриває завісу на майбутнє створення Рівенделлу, де ймовірно і була фінальна сцена другого сезону.
Другими у рейтингу симпатій глядачів після очевидного лідера, про якого пізніше, стануть певно гноми. Дурін IV та його дружина Діса надають серіалу ту саму енергію та атмосферу, яка підтримує його протягом усього сезону. Їхній дует вийшов дуже вдалим — теплі, подекуди зворушливі, іноді сварливі, але завжди цікаві герої з підземного королівства не залишають байдужими глядачів.
Впадаючи у божевілля під владою перстня король Дурін lll підвищував напругу у Кхазад-думі аж до фінального стрибка у прірву Балрога, якого розкопали старанні гноми у пошуках мітриллу. Тепер усе в Кхазад-думі ляже на плечі Дуріна IV, який піднявся від копача, якого штовхають усі кому не ліньки, до лідера здатного полум'яною промовою зібрати військо. Однак сильне применшення фігури Дуріна IV стусанами і кепкуванням були зайвими, адже він принц, тобто майбутній король - нащадок Дуріна Безсмертного одного із легендарних прабатьків гномів. І на кінець, якщо Дурін підняв військо на бій, то й мав би його очолити, але, скорботний син біля порожнього трону батька творцям сезону видався кращим варіантом.
Один із притаманних другому сезону прийомів - це використання несподіваних сюжетних поворотів, що заставляють дивуватися та емоційно реагувати. Такі моменти сприяють виникненню гарячих дискусій серед фанів, хоч і не завжди приводять до схвальних відгуків. Проте сам факт, що розриви шаблонів сприяють активному обговоренню в соціальних мережах, свідчить про ефективність такого підходу.
Перше здивування чекало на глядачів на початку сезону, коли таємничий незнайомець, який назвав себе Сауроном, гине під мечами орків. Це, безумовно, викликало резонанс, який підсилила подальша історія Темного Володаря, що була до подій в 1 сезоні.
Несподіваним моментом став також поцілунок Елронда та Галадріель, який не вийшов, а вилетів за межі канонів Толкіна і залишив шанувальникам купу питань. Всі, хто знайомий з творами Толкіна, знають, що між ними не може бути любовної історії, тож навіщо цей епізод? Можливо, це було зроблено для того, щоб відволікти увагу під час передачі відмички, але таке рішення виглядає дивним та штучним. Пабліки тріщали від обговорень.
Неабияк здівувала глядачів сцена з оркською родиною — батьком, матір'ю і дитиною. Це однозначно демонструє, що навіть жорстокі монстри здатні на людські почуття. Орк-батько, якому зовсім не хочеться воювати і вмирати за амбіції Адара, неодноразово просить його припинити битву і повернутися додому. “Ти ж казав, що ти нас любиш” – з дитячою наївністю каже він – на цьому місці особливо емпатичні глядачі мали б розплакатися. В серіалі з’явилася тенденція наділяти злі сили здатністю до почуттів притаманних людям. Які сюрпризи на цьому ґрунті далі покажуть творці серіалу поки невідомо, але точно вони будуть.
Заміна актора на роль Адара викликала занепокоєння глядачів після першого сезону. Джозеф Моул по-гамлетівськи відіграв роль в першому сезоні і були побоювання в успішності розвитку персонажу. Проте Сем Хезелдайн впорався зі своєю роллю і показав нового Адара, що в цілому заслуговує на схвальні відгуки.
Події в Нуменорі йшли окремою сюжетною лінією і мало чим запам’яталися. Ар-Фаразон поступово розгортає свої амбіційні плани, готуючи ґрунт для третього сезону. Еленділь опиняється у немилості не лише нового правителя, але й сценаристів — його роль у подіях виглядає другорядною. Здається його присутність у серіалі зводиться лише до того, щоб наприкінці забрати меч Нарсіл в Нуменорі і в подальшому переправити його в Середзем'я, хоча наразі для цього доступний тільки кінь.
Цікавим епізодом у Нуменорі був суд над Еленділем, під час якого Міріель бере випробування на себе. Залишилося загадкою, що це за морське чудовисько, що вершить правосуддя? Ймовірно, це один із Майар посланий Валар. Гасло з першого сезону "Море завжди праве" з'явилося не на рівному місці. Що це було здогадуйтесь самі, дорогі глядачі.
Чи з’явиться в серіалі другий син Еленділя, адже його роль у подіях Другої доби має бути ключовою. Чи це місце остаточно віддали Еарієн? Здається вона вже зрозуміла свою помилку та в 3 сезоні має спокутувати провину. В цілому персонаж виглядає нецікавим, важко уявити, як з неї зроблять легендарного правителя Гондору.
Натомість Ільсідур порадував глядачів цікавими та численними пригодами з романтичною історією, що певно має своє продовження. Актор чудово вжився у свою роль і сміливо йде на зустріч новим викликам. Ймовірно, Тео, який став близьким до Ісільдура, відіграє важливу роль у його подальшій долі. А чи не той самий це зброєносець, який виконає останню волю свого короля? У будь-якому разі чекаємо Еленділя з дітьми з великими очікуваннями, бо їм доведеться вирішувати найскладніші завдання для всіх майбутніх поколінь у Середзем'ї.
Та коли вже нарешті ми побачимо того самого Гендельфа! - в очікуванні вигукують фани. Повільний розвиток персонажа це не погано, погано – нудний. Повторювані сцени з Незнайомцем і хоббітами залишають відчуття застою. По суті, у другому сезоні повторилися ті ж історії, що й у першому з різницею в деталях. Ті ж небезпечні переслідувачі, невміле чаклунство, діалоги хоббітів про доцільність дружби з Незнайомцем, нове плем'я мохноногих замість старого. Топтання на місці із зміною декорацій.
З'явилися ще два чарівники Том Бомбаділ і Темний чарівник, теж Істарі, які вже мають свій бекграунд. Перший відомий фанам Том Бомбаділ, що прийшов у Середзем'я на зорі часів. Він стає ментором новоприбулому і можна очікувати, що з його появою сюжет отримає новий поштовх.
Другий володарює в землях Рун і, ймовірно, хоче розширити свій вплив на все Середзем'я за допомогою вірних помічників, чиє походження також викликає питання. Особливо дивно виглядають персонажі, що нагадують назгулів з трилогії Пітера Джексона. Однак це не можуть бути назгули, бо вони з'явилися після того, як персні влади почали підкорювати уми та душі мешканців Середзем'я. Сутність цих темних істот із закритими обличчями залишається нерозкритою і викликає багато запитань.
Поява Істарі, яка не збігається з канонічною хронологією, також виглядає дещо натягнуто. Логічніше було б розпочати історію Гендальфа у другому сезоні, тоді б не довелося тягнути загадкового обірванця через два сезони. На жаль, шоуренери не врахували зниження інтересу глядачів до цієї сюжетної лінії. Тепер важко уявити, що саме має зробити Даніел Вейман, щоб підняти свого персонажа до рівня могутнього чарівника, навколо якого будуть розгортатися події в третій епосі. І ми ще не пройшли Другу епоху. Що робитиме Гендальф у третьому сезоні, навіть не хочеться уявляти.
Нове плем'я мохноногих, яке постраждало через відмову Гендальфа приєднатися до Темного чарівника, імовірно, започаткує історію Шира. Проте розвиток персонажів хоббітів настільки млявий, як і історія самого Гендальфа, тому щодо них є слабкі очікування в наступних сезонах. Це грандіозний провал сценаристів, які на ранньому етапі вбили інтерес до персонажів, що мали б стати ключовими у наступних подіях. Із ким вони планують йти на Мордор у четвертому сезоні? З Норі? Попі? Потрібно визнати, це epic fail.
А тепер до Саурона. У другому сезоні Чарлі Вікерс продовжує бути центральною фігурою і демонструє чудову акторську майстерність. Його Саурон — чарівний, спокусливий, легкий і глибокий водночас. Це зло настільки приваблює, що глядачі забувають про його істинне призначення.
Попри те, що Саурон є абсолютним злом, його показали амбівалентнім і неоднозначним. В трилогії Пітера Джексона Володаря Перснів ми бачимо в кінцевому варіанті себе, а в "Перснях влади" Саурон проходить свій довгий шлях трансформації. Він часто вагається перед тим, як зробити вибір. Іноді йому важко приймати власні вчинки – сльози на очах після вбивства Келебрімбора більш ніж красномовні.
Незрозуміло, де, на думку сценаристів, починаються і закінчуються здібності Саурона. Його здатність перевтілюватися в інші істоти відповідає канону, у "Сильмариліоні" Саурон перетворювався на вовка і кажана. Його маніпуляції та брехня — це частина його сутності, і Чарлі Вікерс чудово передає ці риси. Але ідея про те, що Саурон може змінювати реальність інших та примушувати їх вбивати один одного силою думки виглядає, як перебільшення. Якщо він може маніпулювати групою ельфів таким чином, чому б не використати це проти інших ворогів?
Ідея боротьби між Адаром і Сауроном за звання головного володаря в Мордорі виглядає вдалою, також вона забезпечила динаміку сюжету. Проте фінальної битви між ними ми не побачили, хоча це було б логічним завершенням сезону. Після першого епізоду їх шляхи більше не перетнулися. Сцени в полоні у Адара виглядали багатообіцяючими. Там були по-справжньому емоційно глибокі і драматичні моменти. Спогади Адара про болісну трансформацію під владою Мелькора, глибокі внутрішні переживання Саурона, проникливий діалог двох скалічених душ, голова Саурона біля ніг Адара — це все створило сильний поштовх для другого сезону, але логічної розв'язки протистояння не сталося. Чому орки, так кардинально змінили своє ставлення до Батька? Не зрозуміло.
Спільна робота Саурона з Келебрімбором над Перстнями влади була найкращим драматичним дуетом у серіалі. Чарльз Едвардс у ролі Келебрімбора - ельфійського коваля з роду Феанора, переконливо впорався зі своєю роллю. Ми бачимо наївного та доброго Келебрімбора, який викликає співчуття, коли хитрий і підступний Аннатар підкоряє його волю, перетворюючи на свою маріонетку. Сцена, де Аннатар катує та вбиває Келебрімбора, є емоційно важкою і показує Темного володаря, як жорстокого і безжалісного. "Я лише дав тобі те, що ти хотів. Це зробив ти, а не я," — це маніпуляція Саурона чи відмова визнати себе злом? Саурон вірить, що рятує Середзем'я, приносить мир. Десь глибоко всередині він все ще кається через завдані іншим страждання, але дороги назад немає.
Стосунки Галадріель із Сауроном, в образі Халбранда були наповнені пристрастю, яка наприкінці першого сезону досягла кульмінації і розбила серця глядачів. Шоуранери ризикнули і далі протягнути цю ліричну лінію, але обережно, адже в каноні жодного натяку на романтику з участю Саурона немає. “Коли світло впало на твоє волосся, ти на мить, так стала схожа на неї. – це комплімент наївній Мірданії чи мрії про ту, що запала в душу, хай навіть найчорнішу із існуючих.
Галадріель переслідувала Саурона без зупину всі 8 серій, але наприкінці, вона вже втікала від нього, рятуючи персні. Така метушня персонажу не йде на користь і знову хочеться поспівчувати Морвед Кларк. Проте актори чудово впоралися з фінальною дуеллю, зробивши кінець другого сезону незабутнім. Саурон хоче зачарувати Галадріель собою, вона ж прагне його знищити. Одержимість один одним зростає, і важко передбачити куди заведе залежність та боротьба Світла і Тіні. І знову поаплодуємо Чарлі Вікерсу. Він прожив у кадрі багато складних почуттів та викликав хвилю емоцій в пабліках фанів.
Другий сезон, як і перший, також вразив візуальним оформленням та графікою, що робить атмосферу серіалу й радує око. Ерегіон, наповнений життям і світлом, демонструє чудові архітектурні рішення ельфійського міста. Дизайнери серіалу вдало використовують контрасти між світлом і темрявою, щоб посилити смислове навантаження. Вразили сцени битви при Ерегіоні, зміна картинок між реальністю та галюцинаціями Келебрімбора та багато інших. Художники відпрацювали бюджет бездоганно.
Перстні влади сяють акцентуючи увагу на своїй цінності для сюжету. Тепер вони повинні підкорити три народи: ельфів, гномів і людей. Не вистачає лише Єдиного Перстня, що буде правити усіма, та на чиє створення з нетерпінням чекають глядачі у третьому сезоні. Сподіваємося також побачити в наступному сезоні доленосні події в Нуменорі та Війну Останнього Союзу. В іншому випадку, відсутність динаміки та провали в сценаріях можуть призвести до втрати інтересу до серіалу.
Це шматок лайна
Тільки гноми якось вдалися.
Особдиво відмічу головну єльфійку: їй пряма дорога туди хвідкі вона вишла.
Ужас, разочарование
Бред полный
Восторг!!!
Какая хeрня!
инклюзивность и отвага
Но бабки влитые в CGI не выправляют историю. А персонажи словно восковые куклы - детали костюма и внешности важнее характеров.
1 сезон сериала Властелин колец
В сериале речь пойдет о не упоминавшихся ранее на экране жителях Средиземья, их... Читать отзыв Ура! Это неимоверно, но мое самое любимые произведение Толкина обретает вторую жизнь. Теперь права на экранизацию "Властелина колец" получила огромная компания Amazon Studios. Это будет неимоверно дорогой сериал, который расскажет зрителям о событиях, которые произошли задолго до создания «Братства кольца». Сериал будет про необычных жителей
В сериале речь пойдет о не упоминавшихся ранее на экране жителях Средиземья, их приключениях и путешествиях. Огласили премьеру на начало сентября!
Большие ожидания
Планируется, что первый сезон сериала будет состоять из восьми эпизодов и все серии снимались в Новой Зеландии, как и полнометражный первый фильм по книжке Толкиена.
посколько являюсь фанатом произведений этого автора и сами картины пересматривала по несколько раз, как... Читать отзыв Долгожданный сериал "Властелин колец: Кольца власти", за производство которого взялась компания Amazon аж в 2017 году, будет показан осенью этого года.
Планируется, что первый сезон сериала будет состоять из восьми эпизодов и все серии снимались в Новой Зеландии, как и полнометражный первый фильм по книжке Толкиена.
посколько являюсь фанатом произведений этого автора и сами картины пересматривала по несколько раз, как и сами книги читала) то точно не пропущу премьеру, тем более такой классный тизер уже вышел в сети! Всем смотреть!