Национальный Институт Рака отзывы с оценкой «Ужасно» / страница 4
Київ, вулиця Михайла Ломоносова, 33/43
Отзывы врачей и пациентов
Отзывы врачей и пациентов
Национальный Институт Рака
Національний інститут раку України (НІР) – це клінічний та дослідницький міжнародно-акредитований онкологічний центр, що є невід’ємною частиною спеціалізованої, висококваліфікованої медичної допомоги в Україні. НІР охоплює всі аспекти контролю за онкологічними захворюваннями: профілактика, скринінг, лікування та наукові дослідження. НІР проводить дослідження на базовому, трансляційному та клінічному рівнях, що в кінцевому підсумку,... подробнее
Рейтинг 3.6 из 5 на основании 260 отзывов
Клиники
Вопросы и ответы
- Хороший лікар онколог мамолог
- Як записатися на консультацію до Лялькіна Сергія Анатолійовича
- Как в НИРе записаться на приём к Лукашенко А.В.?
- Срочно контакт Остапенко Юрия
- Контакты Стаховского Эдуарда Александровича?
- Добрый день! Подскажите пожалуйста как попасть на консультацию к Борисюк Б.О
- Нужно на консультацию лучевого терапевта
- добрый день.При раке молочной железы 1 стадии можно не удолять яичники?
- потрібно задати питання ЗайцевуС,Л
- потрібен номер телефону лікаря
о работе кононенко
Катеринич Александр Александрович
Безпридел и страшная корупція!!!!!
Гребуть гроші з пацієнтів лопатою!
Люди, не будьте дурнями! Ліпше заплатіть білоруським або польським лікарям - обійдеться лікування в ту саму суму, а результат буде кращим.
Бабак- некваліфікований лікар!!!
Проскурня Людмила Анатоліївна
1. Якщо Ви ше не на операційному столі, то швидше ноги в руки і знайдіть іншого лікаря!!!!!!!
2. Для Проскурні головне гроші, які ви повинні заплатити за операцію і аби ніхто «не піймав на гарячому»! А тому не дай Боже, у Вас виникнуть ускладнення, Вона зробить все аби умити... Читать отзыв Хочу залишити відгук про лікарку Проскурню Людмилу Анаталіївну яка оперувала маму!
1. Якщо Ви ше не на операційному столі, то швидше ноги в руки і знайдіть іншого лікаря!!!!!!!
2. Для Проскурні головне гроші, які ви повинні заплатити за операцію і аби ніхто «не піймав на гарячому»! А тому не дай Боже, у Вас виникнуть ускладнення, Вона зробить все аби умити руки і обставити все так, наче вона не при справах! Шкода, що нас про це ніхто не попередив! Шкода, що ми повірили і не шкодуючи жодної копійки довірилися цій лицемірній людині! Саме через неї ми втратили близьку людину і вже нічого не повернеш!
Сьогодні вже пройшло 5 місяців після смерті мами!
По суті: мамі потрібна була операція по видаленню кісти. А оскільки вона вже в віці і менопаузі, то лікарка запропонувала провести Пангістеректомію (видалити і матку і придатки)
Вона говорила про те, як буде погано, коли цього не зробити, і як буде добре після того, коли все прибрати (цитую: “І жити собі спокійно!”). Звикли ми так – в більшості довіряти людям в білих халатах.
Були моменти, які сигналізували зупинитися:
1) Проскурня геть погано бачить. Коли читала заключення, то просто жмурилася і вдивлялался в слова. А в голові крутилося: “як же вона оперуватиме?”
2) Вона призначала дослідження, а коли ми поверталися з результатими, вона просто не памятала, що ми повинні були зробити... , а потім одне й те саме перепитувала. Але ми розуміємо, що в Інституті тисячі пацієнтів і просто спокійно нагадували і пояснювали.
3) В очі говорила про те, яка буде складна операція, а потім, коли при нас телефонувала анастезіологу і домовлялася про те, що він буде з нею на операції, то казала приблизно таке: “Там все просто і типово без шуму і зайвих рук обійдемося!” Насторожувало, але знову ж таки, не зупинило!
4) Сума, яку нам озвучили – 50 000- 60 000 грн шокувала, бо онкології ні по маркерах ні по КТ не було. Ті хто бувають в коридорах Інституту знають, що хворі часто обговорюють між собою “що і по чому”. От ми під дверима в очікувані запитували в тих, хто чекав. У всіх різні діагнози, хтось до операціїї, хтось після, але всі називали орієнтовно таку саму суму "за роботу лікарки". А одна жінка в коридорі шокувала, коли казала, що вона після операції (коштувала опреація онкохворій 50 000 грн) приїхала вже на другу хімію і чекає Проскурню аби заплатити їй за препарат 18 000 грн.
Дивувало, іноді шокувало, але не зупинило, бо були налякані, що якщо не зробитицю операцію, то буде гірше.
Як відбувається оплата? Мене попросили до операції занести в кабінет 10 000 грн, а потім після операції ще рівно 36 000 грн. Це вийшло меньше ніж назвала попередньо лікарка. Звичайно, ці кошти передані без будь-яких чеків і т.п.. І звичайно, що окрім цієї суми обстеження перед операцією обійшлося біля 6 000 грн, доопераційний список препаратів, які треба було, само собою, купити обійшовся біля 5 000 грн, після операції окремо 100 доларів анастезіологу та 600 грн медсестрам, і післяопераційний - одразу орієнтовно так само біля 5 000, а потім просто потік… . Не в грошах справа, а втому, що вони сплачуються не офіційно. І ми самі по своїй волі віддаємо, бо хочемо аби наші рідні жили і сперечатися ніхто не буде, якщо лікар говорить 50 000 чи 100 000… . Ти їх знайдеш і віддаси!
Зі слів лікарки операція пройшла успішно, і на 3-й день маму виписують із лікарні. Проскурня дає рекомендації, говорить про те, що можна їй телефонувати, якщо будуть питання. Одразу в той же день після лікарні маму починає нудити і ми телефонуємо, лікарка говорить, що таке буває, все пройде. На наступний день стає гірше (рвота і мама жаліється, що зовсім не мочиться і гази не відходять). Ми знову телефонуємо і просимося аби лікарка оглянула, ми настояли і поїхали в Інститут – вона навіть не оглянула маму, ніякого обстеження додаткового ,…нічого, а лише проговорила, що такое буває в післяопераційний період, все пройде. Ще через день починається рвота і мамі стає гірше і гірше! Це вихідний! Проскурня в телефонному режимі говорить, які купити препарати, знайти медсестру і прокапати, ми їдемо на крапельницю і відкапуємо назначене. Так ще продовжуєтьяс декілька днів. Я починаю благати забрати маму в лікарню і оглянути, але лікарка говорить, що в цьому не має сенсу і вона відправить свою медсестру із Інституту, яка поставить вдома крапельницю і подивиться, що там з кішечником, бо та має велиезний досвід і т.п.. Після приїзду медсестри Проскурня телефонує і говорить про те, що їй медсестра передала, що все нормально і мама просто привертає до себе увагу.
На наступний день нас везла вже швидка, бо мамі стрімко стало гіршати, нудодата не зупинялася, і мама просто не могла піднятися самостійно з ліжка. Ще через 2-3 години (все вже, як в фільмі жахів) у мами носом пішли фекалії, і черговий хірург терміново готував операцію. По швидкій повезли вже не в Інститут, а повезли по прописці. Я зателефонувала Проскурні, але вже і не варто було! Вона почала говорити, що все буде добре і т.п.. Не треба було мені взагалі їй вже телефонувати.
Що сталося?
На кожному шві, який був зроблений Проскурньою Л.А. була спайка. Офіцийна назва діагнозу: спайкова хвороба і гостра кишкова непрохідність. 4 години операція, 3 дні в реанімації. Організм вже відмовляйвся повератится до норми. Згодом ставало трохи краще, але через певний час знову гірше, знову операція, реанімація. Вже просто навіть шви не хотіли загоюватися, а мама була обезсилена. Так 1,5 місяці страждань і в мами відмовили нирки і зупинилося серце!
Халатність і втрачений час через Проскурню Л.А. забрали в нас рідну людину!
Я просто благаю тих, хто наляканий і шукає контакти і можливості врятувати життя собі чи рідним, обходьте стороною Проскурню Людмилу Анатоліївну! Це людина, якій важливо взяти гроші і прикрити своє «мяке місце» аби ніхто не сказав їй, що вона у чомусь не права! Підкреслюю, що коли мамі стало погано, ми благали аби взяли на обстеження в Інститут, там де оперували, але вона просто на відріз цього не хотіла. Відчуття, що зробила операцію, випхала із лікарні і їй абсолютно все одно, що з вами буде після, і ніякої відповідальності!
Не рекомендую Семко Софію Леонідівну
Через неї наша сім'я витратила купу нервів та грошей, вона асистувала на лапароскопічній операції і допустила технічну помилку, мій чоловік після цього мав проблеми з лівою ниркою, ледве його відкачали реаніматологи, довелося звертатися до іншого приватного закладу та знайти вже нормального лікаря, щоб виправити... Читать отзыв Не рекомендую Семко Софію Леонідівну - лікаря – уролога відділення пластичної та реконструктивної онкоурології Інституту Раку
Через неї наша сім'я витратила купу нервів та грошей, вона асистувала на лапароскопічній операції і допустила технічну помилку, мій чоловік після цього мав проблеми з лівою ниркою, ледве його відкачали реаніматологи, довелося звертатися до іншого приватного закладу та знайти вже нормального лікаря, щоб виправити наслідки її "лікування". Потім вже з'ясувалося, що стаж цієї недолікарки-недоасистентки 2-3 роки... Оминайте її стороною....
Кукушкина М.Н.
Договорились, что отправит мне на вайбер и почту контакты. В срок ничего не переслала.
На приеме видно было, что ей нужно поскорее закончить и убежать домой.
Придется ехать на консультацию в другую страну.
Очень не рекомендую обращаться к Кукушкиной... только деньги зря потратила!
Высоцкий Аркадий Григорьевич
Проскурня вообще не врач !!!
Так вот , она вообще не квалифицированный врач , заканчивала курсы, и была каким-то интерном ... не понятно как попала в Институт Рака ???? будьте очень осторожны ! Это псевдо врач который ведёт бизнесс в Институте Рака ! И делает людей инвалидами
Рак носоглотки
гребут, как в последний день
Некомпетентные врачи убивают людей!!!!
Врачи курят в кабинете !!
Нужен онколог-уролог
У відділенні онкоурології Інституту Раку працюють дійсно високопрофесійні фахівці. За посиланням можете ознайомитися більш дітально з лікарями відділення http://unci.org.ua/naukovo-doslidne-viddilennya-plastychnoji-ta-rekonstruktyvnoji-onkourologiji/ Показать 1 ответ
Передозування препаратами
Все почалося в далекому 2012 році, коли у моєї кровиночки на шиї з’явилися опухлі лімфовузли. Лікарі довго не могли визначити точний діагноз. Після численних аналізів і спостережень все ж дійшли висновку, що це «Лімфогранулематоз». Лікували в Полтавському онкологічному диспансері хіміотерапією. І коли хвороба відступила – ми були на сьомому небі від щастя. Але не так сталося як гадалося: Через 2 роки хвороба повернулася, але вже назва їй «Лімфома». Знову лікарня, знову аналізи, хіміотерапія. Кілька місяців лікування і стан здоров’я мого Сергійка пішов на поправку. Але і це було не останнє випробування у його житті. Через деякий час хвороба знову розцвіла з новою силою, але вже цього разу – це була «Хвороба Кастлемана». І знову все спочатку… (тільки я не можу зрозуміти, чому три діагнози і всі різні. Як же лікуватися? можливо онко й не було?). Але вже цього разу нас відправили на консультацію в Київський Національний інститут раку.
Перед від’їздом, в Полтавському онкодиспансері нас попередили, що по Кастлемана будуть лікувати Сергійка дороговартісним препаратом «Ритуксімаб».
Переступивши поріг цього інституту, я мала величезну надію, адже заклад надзвичайно авторитетний. 1 раз у 21 день ми прибували на лікування. Але лікували його не тільки «Ритуксімабом». До нього лікарі додали ще й хіміотерапію, що і стало для Сергійка фатальним. Сину просто передозували ліки під час чергового курсу хіміотерапії. Звичайно, у мене немає доказів, бо корпоративна етика не дозволила патологоанатому написати правду у своєму висновку. Та я на власні очі бачила який вигляд мали серце і легені моєї дитини (спортсмена, до речі !). Це було суцільним місивом, а експерт зізнався, що такий вигляд можуть мати органи лише 90-річної людини, і що у Сергійка сильна хімічна інтоксикація(отруєння хімічними препаратами). Призначені хіміопрепарати просто спалили серце, не кажучи вже про легені та печінку. Всього півтора місяці пройшло після шести курсів хіміотерапії. Сєрьожа побув дома всього 1,5 місяці. Потім його стан погіршився і ми звернулися у Полтавський онкологічний диспансер, в якому лікарі боролися за його життя до останньої хвилини, лікуючи не онко хворобу, а вже хімічну інтоксикацію. Під час першого огляду лікарі повідомили мені, що у мого сина серце збільшене в 3 рази за норму і працює лише на 30%, а легені вже почали розкладатися. Лікування не допомагало, все його тіло почало отікати. За дев’ять днів дитини не стало. Його сердечко просто не витримало таких навантажень.
Тому я, як мати, закликаю усіх: не зачаровуйтеся гарною вивіскою Київського Національного інституту раку. Перевіряйте що, коли, з якої тари крапають вам чи вашим рідним. По можливості – купуйте препарати самостійно, слідкуйте чи саме їх вводять у систему. Розпитуйте лікарів постійно, адже від їхніх помилок хтось може втратити життя! Вимагайте, щоб усе було задокументовано, зберігайте всі довідки та виписки і на вимогу віддавайте лише копії. Обов’язково прочитайте в інструкції до лікарських засобів про їхню побічну дію, поєднання з іншими ліками і скажіть медперсоналу, якщо раптом чогось не зрозуміли чи у чомусь засумнівалися.
Сподіваюсь мій відгук допоможе комусь під час лікування. Бажаю всім перемогти свої недуги.
Коли думали що це ДНО
Сьогоднi прийшли в полiклiнiку на чергову хiмiю- та зову сидит Шепiль! Ще й посмiхаеться. В мене слiв нема. Такий скандал, НАБУ, СБУ - зловили на гарячому а вiн й далi працюе. Сьогоднi прийняв безкоштовно, мабуть боiться (мiсяць тому заплатили 16 тыс грн за лiки).
Важно!!!советую ознакомится с текстом.
Операцию по словам хирурга,он же и заведует о делом брюшной области,Васильев,операция длилась около 12часов, и так же с его слов,операция прошла хорошо,была удалена опухаль и почищенны лимфоузлы. Сказал приехать на обследование через 3 месяца.
Через 2 недели с хорошей выпиской нас выписали домой,но в последний день нашего нахождения в больнице,онколог Сикачев Сергей Сергеевич отправил нас на повторное МРТ и КТ,результат нам не отдали и сказали все хорошо.
Через 3 дня у мамы начало покрываться тело шишками и мучить ужасные боли.
По звонку Сикачев не говорил причину появления таких симптомов, сказал перезвонить завтра. На следующий день он сказал что у мамы уже 4 стадия меланомы и метастазы были уже везде и химию делать отказался.
Так что хочу сказать огромное спасибо этим гнидам за то,что сломали человеческую жизнь,и оплатили мы более 150 тысяч. Советую туда не обращаться.
Гинеколог не дай Бог
Тебе народила жінка,а не вовчиця Хоча вовки на таке не здатні
Лікар Яценко Л. Д.
ПОБОРЫ И ХАМСТВО!!!
Всі інші Ваші зауваження розглядаються виключно після офіційного звернення з вказанням особистих даних.
Брехлива iнформацiя на офiцiйному сайтi
Цифри/відсотки щорік обробляються Національним канцер-реєстром (як і дані регіональних онкоцентрів) та включаються у звіт директора.
На жаль, системи контролю стану та подальшого життя пацієнтів, пролікованих від раку, в країні немає. Показать 1 ответ
Конвейер смерти
Лечение рака молочной железы
Подскажите, кто знает хорошего врача к которому можно обратиться?
В институт больше не пойдём
Лише негатив.
КУЩЕВОЙ Е. В. СВОЛОЧЬ а не доктор
Лимфома хочкина 2 стадия. Первое мы пришли уже с диагнозом он не захотел не чего смотреть, даже не открыл карточку и историю, а начал лить в уши какой я хваленый доктор.
Второе ему не интересно было за нас, ему интересно было за... Читать отзыв Попали к "доктору" Кущевому Евгений Викторович - это моральный урод, а не доктор. Иначе его назвать не могу.
Лимфома хочкина 2 стадия. Первое мы пришли уже с диагнозом он не захотел не чего смотреть, даже не открыл карточку и историю, а начал лить в уши какой я хваленый доктор.
Второе ему не интересно было за нас, ему интересно было за деньги, сколько у нас денег и сколько мы можем заплатить.
Третье Отправил нас ждать ещё пару месяцев. Мол не может взять без ПЭТ К-Т которое мы должны сделать только в Феофании.
После начала рассказывать, что это лечится но очень сложно, все что написано в интернете это мусор, и что у моей жены больше не будет детей, а в итоге "вы же должны понимать, лечение будет дорогим, и что бы не было рецидива нужно колоть Биокоп, но это все равно не даёт не какой гарантии"
"Ваша жена не сможет иметь детей, если бы она была мужчиной, она могла бы сдать сперму, а так она женщина и ей уже 30"
И главное за деньги, его услуга стояла нам 800 грн. - это гос, больница и это не приемное отд. Это стационар!!!!!
Мои услуги будут стоять вам 200$ за каждую капельницу. Это моё сопровождение.
Потом химия будет стоять от 20 до 80 тыс. Купить можно у меня.
"нет что вы, вы не подумайте я всех лечу одинаково, просто это сопровождение нужно что бы вы не где не бегали. Я сам буду за все договариваться"
Вопрс за что он будет договариваться, дальше лил полную чушь.
Мы не стали лечится у него, мы поехали в Чернигов.
Где наше лечение началось немедленно, начали мы лечится в сентябре 2018, сейчас март моя жена полностью здорова.
Нам не кололи биокоп, нам кололи Абвд, когда мы рассказали нашему доктору о той ереси что лил в уши этот Урод, доктор была в шоке, мягко сказано.
Хочкина на 2 стадии не рецидивирует вообще на 4 может но очень редко.
Дети у нас будут.
Не советую лечится у этого "доктора"
Если хотите жить!!!!!
ГАНЬБА відділення печінки лікар Дорожинський
Не советую обращаться за помощью к Кущевому Е. В.
Химиотерапию сын решил проводить в Национальном институте рака (Киев). Причём импортными препаратами. Врач- Кущевой Е.В.
Не знаю почему, но в институте решили , что первый курс будет интенсивным.
После каждого сеанса Саша какое то время (день-два) оставался в палате, а затем ехал домой в Одессу. Дома регулярно сдавал... Читать отзыв У моего сына Саши (33года) была диагностирована лимфома Ходжкина 2-й стадии.
Химиотерапию сын решил проводить в Национальном институте рака (Киев). Причём импортными препаратами. Врач- Кущевой Е.В.
Не знаю почему, но в институте решили , что первый курс будет интенсивным.
После каждого сеанса Саша какое то время (день-два) оставался в палате, а затем ехал домой в Одессу. Дома регулярно сдавал анализ крови и отправлял для контроля своему врачу в Киев.
После начала второго сеанса(20.12.2018г) его, как всегда, положили в палату.
В этой палате уже находились пациенты один из которых сильно кашлял. Через пару дней( 22 декабря ), уже дома, у Саши поднялась температура и появился кашель. По всей видимости именно от того пациента мой сын и подхватил какой то вирус. Как выяснилось позже, сам врач тоже заразился от этого пациента. Сын ежедневно описывал своё состояние лечащему врачу, писал, что скачет температура, что кашель с мокротой. На что тот порекомендовал ему принимать АСС и больше пить. Ещё Саша принимал Аугментин. Не знаю по чьей рекомендации и как долго. Думаю, Саша не понимал, что заболел чем то ещё и своё плохое самочувствие считал последствием химиотерапии.
27.12.2018г мой сын приехал в институт для прохождения 2-го сеанса 2-го курса химиотерапии. Я не знаю какие анализы берут перед каждым сеансом, и не понимаю почему врач, с его опытом работы, не уделил должного внимания (ведь он знал о температуре и кашле с выделением мокроты) , но воспалительный процесс в организме моего сына не был замечен. Отлежавшись после капельницы Саша уехал домой.
31.12 вечером Саша почувствовал, что стало затруднительно дышать и приехал с женой в частную клинику "Одрекс" для того, что бы сделать снимок. Снимок сделали, но Сашу положили в реанимацию. Причём (что странно) жене сказали, что состояние стабильное и волноваться нечего.
Утром,31.12.2018 в 9ч 30 мин мой сын умер в реанимации с диагнозом полисегментарная пневмония и сепсис.
До сих пор не могу прийти в себя и поверить в то, что случилось! Доверились профессионализму врачей, платили им немалые деньги, а они даже не могут определить, что их пациент с воспалением. Ведь если в реанимации 30.12 вечером уже диагностировали пневмонию то, следовательно на "последнем" сеансе химиотерапии 27.12 Саша был уже с воспалением.
Очень жалею, что находясь в шоковом состоянии после сообщения о смерти сына я отказался от вскрытия. Человек умер, а спросить не с кого. Теперешние врачи здорово устроились. Они ни за что не отвечают. Даже за смерть человека их практически нереально привлечь к ответу. Пациенты для них всего лишь источник доходов.
Я считаю что врач поступил крайне непрофессионально. Во-первых нарушил одно из правил для пациентов, принимающих химиотерапию-избегать контактов с людьми, имеющими явные признаки инфекционных заболеваний положив Сашу в палату с кашляющим пациентом. Во-вторых не провёл качественную диагностику перед очередным сеансом химиотерапии. Хотя в данной ситуации должен был. И в третьих он совершенно не настаивал на выполнении моим сыном правил для пациентов,
принимающих химиотерапию. Хотя , я считаю, ещё до начала всех процедур должен был сказать-"Не будешь выполнять мои требования-ищи другого врача. Я не буду брать грех на душу."
5 февраля Сашина жена родила девочку. Саша её очень ждал. А 10 февраля Саше бы исполнилось 34 года. Если бы не лечился,
то и дочку бы увидел и день рождения справил. И , возможно, не последний.
Біопсія
Люди-піддослідні кролики!!!