Кучма Леонид Данилович. Второй Президент Украины (1994-2004 гг.)
Дата рождения: 09.08.1938
Место рождения, образование. Родился в селе Чайкино Черниговской области. Отец - Данила Прокопьевич, погиб на фронте в 1944 году. Мать - Параска Трофимовна, колхозница.
В 1960 году Леонид Кучма окончил Днепропетровский государственный университет (физико-технический факультет по специальности "инженер-механик в...
подробнее
Отзывы о Кучма Леонид Данилович
неповних 72 роки
ВІДВЕРТА РОЗМОВА
Уродженець містечка Решетилівка Полтавської області.
Голова Полтавської обласної ради профспілок / за сумісництвом – завідувач Будинку пристарілих профспілок області/
Незмінний голова Правління Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. / Артем Леонідович Вернигора – директор Виконавчої дирекції вищезазначеного фонду, за сумісництвом – синок поважного голови. Закон України «Про засади запобігання та протидії корупції» - в дії /. Окрім того, сповнений великого педагогічного таланту зумів таки всі свої найкращі якості передати своєму неперевершеному нащадку.
Депутат Верховної Ради України 2-го та 4-го скликань.
Державні нагороди: орден «Знак пошани» /1981 р./, орден Трудового Червоного Прапора /1986 р./, медалі.
Заслужений працівник культури України, лауреат Міжнародної премії Григорія Сковороди.
Член спілки письменників України з 1979 року.
Поет, прозаїк, публіцист.
Автор збірок «Гарячий серпень» - 1978 р., «Теплий дощ у дорогу» - 1981 р., повісті «А жито половіє» - 1983 р., роману «Вічне поле», публіцистичних збірок «Відверта розмова» та «Що з нами? Куди йдемо?».
Гімнист міста Полтави: автор «Гімну міста Полтави» затвердженого рішенням Полтавської міської ради від 12.09.96 р.
Творча біографія, час від часу, поповнюється новими сторінками.
Прозовим, поетичним і публіцистичним творам притаманні своєрідність образної мови, м’який гумор, дотепність, чітка тематична, глибока філософська та етична спрямованість – як, де, й коли баб… приймать, школу пропускать, мізкам потіти не давать, зажать «оте» в лещата і т.п.
САМ СОБІ НА СВОЇ «63»
Якщо мої і «6» і «3»
Перевернуть зворотно,
То буде рік Вернигори,
Народження, природно.
А вже коли такий от збіг,
Нехай прощать нащадки,
Я розпочну тепер забіг
По-новому, спочатку.
І вже не ждіть лукавих слів –
«Так проживу я знову!»
Бо в «6» і «3», мать, віслюків
Не відшукать і в ловах.
Отож – молочного ні в рот,
І дитсадок похерю.
А розмовлять? А, ну ти … в рот
Налий мені і кері.
І в піонери не піду.
Який з мене Морозов?
Хоч без штанців, та я піду
Відразу до Мороза.
До баб піду не в двадцять п’ять,
Те козаку не гоже!
Почну в колисці їх … приймать,
Додай же сили боже.
А як почнуть мене довбать
Від імені народу,
Скажу, що хочеться до баб,
То требує природа.
І школу буду пропускать.
Мої ниверситети – це ті,
Хто бога душу, й мать
Римують, як поета.
І в інженери не піду
Мізкам щоб не потіти.
Піду відразу в Помпіду.
Якщо він був політик.
Кажу ж, тепер я розпочну
Все навпаки, зпочатку
Із кимсь ладком, комусь нагну,
Злітала щоб крильчатка.
От, що змінить не зможу я,
Хоч все почну зпочатку –
Кучмі не дати житія,
Бо той вже був зачатий…
Отой цапло сучатий,
Сумчастий – потерчатий,
На задниці прищатий,
На голову торчатий,
Гадає, що повчати –
Гітарою бринчати.
І можна б вже мовчати,
Та хочеться кричати:
Не будемо прощати!
Хто старший – стань на чатах,
Зажміть «оте» в лещата,
Аби не дать зачати!
Щоб не зривать Хрещатик –
Потужним гаслом «Геть»!
Геть Кучму з трону геть!
Геть Кучму з трону геть!
Геть Кучму з трону геть!
Так і хочеться запитати: «І все ж таки - Що з нами? Куди йдемо?».
2 не согласны
Комментарии к отзыву