Черная комедия "Я работаю на кладбище" про мужчину средних лет по имени Александр, который работает на кладбище. Мужчина занимается изготовлением надгробий и эта робота его абсолютно не радует, но все же ему намного легче находится на кладбище, чем в обществе живых людей. Проблем у главного героя немало, да еще и дочка подросток не дает отцу расслабляться.
Я не очікувала цього, але фільм залишив приємний слід у серці. Часом відгукується стан Саші, коли все дратує: гарна погода, хороші фільми, спорт. Його задовбали люди. Така собі алюзія на на «Intermezzo» Коцюбинського. Та і на життя кожного другого українця під час війни. Кінострічка мала б бути депресивною, але її врятував гумор. Попри весь трагізм, жарти працівників цвинтаря і... Читать отзыв Я не очікувала цього, але фільм залишив приємний слід у серці. Часом відгукується стан Саші, коли все дратує: гарна погода, хороші фільми, спорт. Його задовбали люди. Така собі алюзія на на «Intermezzo» Коцюбинського. Та і на життя кожного другого українця під час війни.
Кінострічка мала б бути депресивною, але її врятував гумор. Попри весь трагізм, жарти працівників цвинтаря і іронія над життєвими ситуаціями, знижують градус напруги для глядачів.
Фільм ставить низку важливих питань: як ми справляємося з втратою? Що означає пам’ять про тих, кого більше немає? І як примиритися із собою у світі, який часто здається холодним і байдужим? «Я працюю на цвинтарі» вражає своєю щирістю та нагадує про цінність людських історій.
Після перегляду кінострічки «Кіборги» я зрозуміла, що найкраще біль лікується болем. Сьогодні «Я працюю на цвинтарі» підтвердив цю думку. Це наче дістати занозу з пальця. Найстрашніше минуло, але біль ще не вгас.
Фільм не лише розважає, а й змушує задуматися про життя, смерть і зв'язок між ними. Життя продовжується. І воно не закінчується смертю, якщо знайти правильні відповіді на свої питання під час перебування на Землі.
Що б там не було, але «…я біжу друге коло, а Аліса навчилась кататись на двох колесах. Ти знаєш, де я працюю».
Іноді можна і комедію подивитися, тим більше якщо це комедія українського виробництва "Я працюю на кладовищі". Виявляється, робота на цвинтарі не така вже й одноманітна) В основу фільму було покладено однойменну книжку Павла Бєлянського, де зібрані короткі оповідання. Як такого головного героя Олександра творці картини вигадали, щоб об'єднати ці всі розповіді в одну історію про сумного працівника кладовища. Тут... Читать отзыв Іноді можна і комедію подивитися, тим більше якщо це комедія українського виробництва "Я працюю на кладовищі". Виявляється, робота на цвинтарі не така вже й одноманітна) В основу фільму було покладено однойменну книжку Павла Бєлянського, де зібрані короткі оповідання. Як такого головного героя Олександра творці картини вигадали, щоб об'єднати ці всі розповіді в одну історію про сумного працівника кладовища. Тут вам будуть і сімейні драми, і розбірки бандитів, і фінансові махінації, а ось головний герой повинен з честю вийти з усіх цих колотнеч, щоб і далі займатися своєю такою дивною роботою.
байдуже наскільки різними будуть люди, бо в кінцевому результаті всіх об’єднає смерть.
Кінострічка мала б бути депресивною, але її врятував гумор. Попри весь трагізм, жарти працівників цвинтаря і... Читать отзыв Я не очікувала цього, але фільм залишив приємний слід у серці. Часом відгукується стан Саші, коли все дратує: гарна погода, хороші фільми, спорт. Його задовбали люди. Така собі алюзія на на «Intermezzo» Коцюбинського. Та і на життя кожного другого українця під час війни.
Кінострічка мала б бути депресивною, але її врятував гумор. Попри весь трагізм, жарти працівників цвинтаря і іронія над життєвими ситуаціями, знижують градус напруги для глядачів.
Фільм ставить низку важливих питань: як ми справляємося з втратою? Що означає пам’ять про тих, кого більше немає? І як примиритися із собою у світі, який часто здається холодним і байдужим? «Я працюю на цвинтарі» вражає своєю щирістю та нагадує про цінність людських історій.
Після перегляду кінострічки «Кіборги» я зрозуміла, що найкраще біль лікується болем. Сьогодні «Я працюю на цвинтарі» підтвердив цю думку. Це наче дістати занозу з пальця. Найстрашніше минуло, але біль ще не вгас.
Фільм не лише розважає, а й змушує задуматися про життя, смерть і зв'язок між ними. Життя продовжується. І воно не закінчується смертю, якщо знайти правильні відповіді на свої питання під час перебування на Землі.
Що б там не було, але «…я біжу друге коло, а Аліса навчилась кататись на двох колесах. Ти знаєш, де я працюю».
Коли робота приносить задоволення)
Тут... Читать отзыв Іноді можна і комедію подивитися, тим більше якщо це комедія українського виробництва "Я працюю на кладовищі". Виявляється, робота на цвинтарі не така вже й одноманітна) В основу фільму було покладено однойменну книжку Павла Бєлянського, де зібрані короткі оповідання. Як такого головного героя Олександра творці картини вигадали, щоб об'єднати ці всі розповіді в одну історію про сумного працівника кладовища.
Тут вам будуть і сімейні драми, і розбірки бандитів, і фінансові махінації, а ось головний герой повинен з честю вийти з усіх цих колотнеч, щоб і далі займатися своєю такою дивною роботою.