Я вже давно люблю дивитися «Супермаму», але 10-й сезон особливо зачепив мене з перших хвилин. Ювілейність відчувається — не просто збільшення числа сезонів, а якісніша подача, більш різноманітні історії мам, справжні приклади виховання, які можуть надихнути або змусити задуматись. Перший випуск із Льолею — мама хокеїста — був сильним. Стало цікаво, чи дійсно син хоче той шлях, який ставить мама,... Читать отзыв Я вже давно люблю дивитися «Супермаму», але 10-й сезон особливо зачепив мене з перших хвилин. Ювілейність відчувається — не просто збільшення числа сезонів, а якісніша подача, більш різноманітні історії мам, справжні приклади виховання, які можуть надихнути або змусити задуматись. Перший випуск із Льолею — мама хокеїста — був сильним. Стало цікаво, чи дійсно син хоче той шлях, який ставить мама, чи це її мрія? Це викликає співпереживання і навіть сумнів: а чи не стискаємо ми дітей схожими амбіціями? У другому випуску з Анею — інший тип історії, і він теж зачепив: самореалізація, навчання дітей бути самостійними — це важливо. Здалося, що шоу не просто судить, а допомагає глядачеві задуматись над власним стилем виховання. Загалом я отримую від «Супермами 10» приємні емоції: інколи напруга, інколи суперечки між мамами, але переважно — тепло, емпатія і моменти, які точно добряче тримають увагу. Це одне з тих шоу, яке можу дивитися з сім’єю, обговорювати, інколи згоджуватись, інколи ні — але завжди цікаво.