Нещодавно відвідала з друзями музей іграшок, що знаходиться в столиці, неподалік від метро Кловська. Емоції зашкалюють, вражень ще на цілий місяць буде. Я хоч вже в достатньо зрілому віці, проте бачачи іграшки розтікаюсь в посмішці. Не повірите, але я досі зберігаю всі свої дитячі іграшки, мені шкода їх викидати та і віддавати комусь також не хочеться. Це як пам'ять дитинству... Читать отзыв Нещодавно відвідала з друзями музей іграшок, що знаходиться в столиці, неподалік від метро Кловська. Емоції зашкалюють, вражень ще на цілий місяць буде. Я хоч вже в достатньо зрілому віці, проте бачачи іграшки розтікаюсь в посмішці. Не повірите, але я досі зберігаю всі свої дитячі іграшки, мені шкода їх викидати та і віддавати комусь також не хочеться. Це як пам'ять дитинству чи щось типу того. Коли ми потрапили до музею я не могла зосередити свою увагу, від різноманіття іграшок розбігалися очі. Музей невеличкий, всього три кімнати, але скільки там експонатів (хоча екскурсовод сказав, що це тільки 10-а частина) - починаючи з 30-х років ХІХ століття і до нашого часу. Сучасні іграшки не такі цікаві були для мене, адже їх щодня бачиш в магазинах. А от іграшки, якими бавилися наші батьки справді зацікавили. Неваляшки у вигляді кукурудзи, пупси з лицем малого Леніна, плюшеві ведмеді, перші конструктори, роботи, дерев'яні будиночки та меблі для ляльок. Особливо мені сподобалися ляльки з усіх регіонів України в національних костюмах. Раджу обов'язково сходити в цей музей, і скористатися послугами екскурсовода - ви дізнаєтеся стільки цікавого, про що навіть подумати не могли.