Не тільки тих, хто потребує допомоги, але й тих, хто самотужки вирішує допомогти. Чи це справді реальна, ефективна система підтримки, чи лише тимчасові ініціативи? Чи може благодійність в Україні бути не просто актом милосердя, а частиною національної культури, яка виходить за межі окремих кампаній і благодійних вечорів? І якими саме є механізми, що дозволяють отримати допомогу? Хто, на вашу думку, найбільше потребує підтримки, і чи справді Україна готова до великих змін у системі благодійності? Чи існує інституційна підтримка цих ініціатив?
Ответы на вопрос