Мустафа Найем
Мустафа Найем украинский журналист. С 2006 года сотрудничает с изданием «Украинская правда». В 2007—2011 годах сотрудничал с продакшн-компанией «Савик Шустер Студия». Несмотря на то, что известный журналист родился в Кабуле, вся сознательная жизнь и биография Мустафы Найема связана с Украиной. В июне, а точнее 28 числа, 2011 г. популярный корреспондент... подробнее
Рейтинг 3.4 из 5 на основании 21 отзыва
Журналисты
Вопросы и ответы
- Что дороже стоит: килограмм конфет или килограмм мяса?
- Правильно ли назначать заоблачные оклады прокурорам и судьям?
- Нам сказали: "Ставьте счетчики и экономьте на воде". Мы так и сделали, но пришел Яценюк и забрал большеч, чем мы сэкономили. Нам сказали "Покупайте экономные лампы". Мы так и сделали.Но прл мы сэкономили......Сейчас говорят: "Утепляйте дома, но прийдет очередной Яце"+
- Мустафа! Как Вы считаете, повышение зарплаты депутатам это политический подкуп на будущее (коррупция) или глупость?
Не мужик
Украинское позрище
Ну да, Донбас может побастовать, погулять с детьми ... до следующего отопительного сезона. Уголь - не нитроглицерин, не горилка, не сало, не миндаль, не ципрофлоксацин. Ну, правда, весенне-осенняя добыча чуть дешевле зимней и летней.
суду м. Києва
Судді Савченко А.І.
вул. Командарма Каменєва, 8
корп.1, м. Київ, 01601
особа, яка подає
письмові заперечення
на заперечення (позивач): Шпагін Сергій Дмитрович
вул. Академіка Вільямса, б.75
кв.17, м. Одеса, 65122,
м.т. 066-761-68-95, д.т. 048-749-43-00
інші особи, які приймають участь у справі
відповідач: Адміністрація Президента України
вул. Банкова, 11, м.... Читать отзыв До окружного адміністративного
суду м. Києва
Судді Савченко А.І.
вул. Командарма Каменєва, 8
корп.1, м. Київ, 01601
особа, яка подає
письмові заперечення
на заперечення (позивач): Шпагін Сергій Дмитрович
вул. Академіка Вільямса, б.75
кв.17, м. Одеса, 65122,
м.т. 066-761-68-95, д.т. 048-749-43-00
інші особи, які приймають участь у справі
відповідач: Адміністрація Президента України
вул. Банкова, 11, м. Київ-220, 01220
відповідач: Міністерство соціальної політики України
вул. Еспланадна, 8/10, м.Київ-001, 01001
по справі № 2а-1995/12/2670
Заперечення на заперечення
представника Адміністрації Президента України
Мишковець О.В., Міністерства соціальної політики України Надразі В.І.,
про зобов`язання Адміністрації Президента України, Міністерства
соціальної політики України щодо розгляду колективного звернення
інвалідів України про їх правовий та соціальний захист відповідне вимог Конституції України та Закону України "Про звернення громадян".
На мою, Шпагіна С.Д., адресу засобом поштового зв’язку Поважним судом направлено заперечення представника Адміністрації Президента України Мишковець О.В., Міністерства соціальної політики України Надразі В.І. по справі № 2а-1995/12/2670.
Згідно вимог п. 4 ч. 3 ст. 49, ст.139 КАС України, особи, які приймають участь у справі можуть надавати письмові пояснення, доводи та заперечення, які мають бути досліджені судом.
Про дату та час наступного судового засідання по цій справі мене не повідомлено судом, що унеможливлює дізнатися про строк для надання цих заперечень на заперечення відповідачів, які я надсилаю засобом поштового зв’язку.
Із вищевказаними запереченнями відповідачів по цій справі я не погоджуюсь, вважаю їх доводи необґрунтованими, надуманими, такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України.
Так, 12.09.2011, мною, інвалідом 1А групи Шпагіним С.Д., було направлено колективне звернення інвалідів України щодо їх правового та соціального захисту відповідно вимог Конституції України та Закону України "Про звернення громадян" на ім`я Президента України Януковича В.Ф. та на адресу Верховної Ради України.
З відповіді головного консультанта відділу з питань звернень громадян Апарату Верховної Ради України Бересневої Т.С. за № 09-0772.15.07/22-09.11 від 26.09.2011р. вбачається, що вказане звернення відповідно вимог ст.7 Закону України "Про звернення громадян" надіслано на розгляд Секретаріату Кабінету Міністрів України, Генеральній прокуратурі України.
Прошу звернути увагу Поважного суду, що у порушення вимог Закону України "Про прокуратуру", прокурор управління розгляду звернень та прийому громадян ГПУ України Ярошенко Ю., не доповідаючи керівництву, самостійно вирішує та направляє колективне звернення за № 19-р від 07.10.2011р. на адресу Секретаріату Кабінету Міністрів України, хоча у зверненні, до ГПУ України поставленні питання щодо перевірок додержання законності порушених прав інвалідів України.
03.12.2010 року у всесвітній день інвалідів, Президент України Янукович В.Ф. по телебаченню (5 канал) звернувся до всіх громадян України з пропозицією про те, що всі проблеми інвалідів, питання, що стосуються цієї сфери, Він буде брати під особистий контроль.
Відповідно вимог ст. 104 Конституції України, Президент України складає таку присягу: "Я, (ім'я та прізвище), волею народу обраний Президентом
України, заступаючи на цей високий пост, урочисто присягаю на
вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми справами боронити
суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і
добробут Українського народу, обстоювати права і свободи громадян,
додержуватися Конституції України і законів України, виконувати
свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників, підносити
авторитет України у світі". Ст. 28 Закону України "Про звернення громадян" контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян у межах своїх повноважень здійснює Президент України.
З вказаних причин інваліди України звернулися до Шановного Президента України Януковича В.Ф. з надією вирішення наболілих проблем.
Без сумніву ми стверджуємо, якщо б наше звернення було б у полі зору Президента України Януковича В.Ф., багато проблем інвалідів було б вирішено, якщо б Він надав вказівки Прем`єр - Міністру України Азарову М.Я. та Генеральному прокурору України Пшонці В.П.
Відповідно вимог ст. 102 Конституції України - Президент України є главою держави і виступає від її імені. Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.
Однак, працівники Адміністрації Президента України вирішили інакше, не доповідати Президенту України про наше звернення, а направити його для розгляду до Секретаріату Кабінету Міністрів України (до речі, дотепер не прийнято заходів щодо перевірки доводів інвалідів України у колективному зверненні, Міністерство соціальної політики України перевірки не здійснила) та у порушення вимог Закону України "Про звернення громадян" не направили його також до Генерального прокурора України, де поставлені питання щодо проведення ГПУ перевірок додержання законності про соціальний захист інвалідів України. Начальник управління Адміністрації Президента України Ханюк В. за № 22/110014-15 від 22.09.11 року вирішив самостійно скерувати звернення до Секретаріату Кабінету Міністрів України (аналогічно "відпрацювали" звернення працівники ГПУ України, скерувавши його до КМУ).
Заявами від 13.10.2011, 27.10.2011, 13.12.2011 на ім`я Президента України Януковича В.Ф. ми оскаржили відповіді Конюхова С. та просили його притягти до відповідальності.
Так, ч.4 ст.7 вказаного Закону, забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються. Всупереч зазначених норм Закону, знову саме Конюхов С. (ні його керівник Ханюк В.) повертав нам скарги та надав відповідь за №22/147083-15 від 29.12.2011. Така самостійна позиція начальника управління Ханюка В., завідувача відділом Конюхова С. підтвердила ту обставину, що ні Генеральна прокуратура України, ні Міністерство соціальної політики України перевірки додержання законності та доводів, вказаних у колективному зверненні, не здійснили та інвалідні питання залишилися не вирішеними. А посадовці Ханюк В., Конюхов С. не притягнуті до відповідальності.
Нажаль, представник Адміністрації Президента України Мишковець О.В. не побачила чи не захотіла побачити позовні вимоги інвалідів України. Хоча у своєму висновку указує, що передача звернення позивачем на розгляд Адміністрації Президента України відбулась в силу встановленого законодавством механізму розгляду звернень до Президента України.
З вказаних причин ми наполягаємо на зобов`язанні Адміністрації Президента України щодо розгляду колективного звернення інвалідів України про їх правовий та соціальний захист відповідно вимог Конституції України та Закону України "Про звернення громадян".
Щодо заперечень на позовні вимоги інвалідів України відповідача - Міністерства соціальної політики України, то просимо звернути увагу Поважного суду на цілий перечень доручень Віце-прем`єр-міністра України Тігіпка С.Л., посадовців з Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, листа з Генеральної прокуратури України щодо розгляду та проведення перевірок доводів інвалідів у колективному зверненні.
Але, як вбачається із заперечень першого заступника Міністра соціальної політики України Надразі В.І., він перевірок доводів інвалідів не організував, з інвалідами, вказаними у колективному зверненні ніхто не зустрічався, їх проблеми не зафіксовані та не вирішені, розгляд питань ним проводився, як він пише: "без особливих процедур перевірки". Тобто для чого перевірки, йому й так все зрозуміло? Тому перший заступник Міністра Надрага В.І. та його підлеглі "розглядали звернення інвалідів", сидячі у кабінеті, у термін не більше одного місяця.
У порушення вимог Закону України "Про звернення громадян" він не надав до суду матеріалів перевірок за їх відсутністю. Це не є належним розглядом звернень, проте є значним порушенням норм вказаного Закону.
Більш того, відповідно вимог ст. 20 вказаного Закону, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення (без особливих процедур перевірки), - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Передбачаючи такі "дії посадовців від вказаного Міністерства", з вказаних причин ми зверталися до Президента України Януковича В.Ф. щодо доручення Генеральному прокурору України Пшонці В.П. про проведення перевірок додержання законності у діяльності Міністерства соціальної політики України щодо соціального захисту прав інвалідів України. З відповіді головного консультанта відділу з питань звернень громадян Апарату Верховної Ради України Бересневої Т.С. за № 09-0772.15.07/22-09.11 від 26.09.2011р. вбачається, що вона правильно діяла та вказане звернення відповідно вимог ст.7 Закону України "Про звернення громадян" надіслала на розгляд Секретаріату Кабінету Міністрів України та Генеральної прокуратури України, яка здійснює вищий нагляд за додержанням законності у державі (Закон України "Про прокуратуру"). Для чого? Щоб посадовці вказаних відомств перевірок не проводили, а сиділи у кабінетах та "розглядали звернення"?
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого Указом Президента України 6 квітня 2011 року №389/2011, Мінсоцполітики є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення.
Одним із основних завдань Мінсоцполітики України є формування та реалізація державної політики у сфері соціального захисту ветеранів, інвалідів, людей похилого віку, громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, тощо (ст. 3 Положення).
Отже, питання удосконалення нормативно-правових актів з питань соціального захисту осіб з обмеженими фізичними можливостями відноситься до компетенції вищезгаданого міністерства. Вказане зазначає заступник Міністра Фінансів України Рибак С.О. у відповіді Шпагіну С.Д. про розгляд листа за № 31-07330-01/23-7082/5890 від 20.10.2011р. (у матеріалах справи).
Перший заступник Міністра Надрага В.І. чомусь у своїх запереченнях приходить до висновку - Мінсоцполітики не є єдиним органом державної влади, що повинен обійматися питаннями забезпечення прав інвалідів та їх соціальною захищеністю. Але є головним органом. Нажаль, що такі посадовці високого рангу не хочуть вивчати та виконувати вимоги Законів України.
З цього приводу щодо забезпечення інвалідів лікарськими засобами, памперсами, катеторами, простирадлами та інше, він посилається на цілий ряд постанов КМУ, які не вирішують проблем інвалідів. Про те він вказує, що ці питання відносяться до компетенції Міністерства охорони здоров`я України. Перший заступник Міністра Надрага В.І. підготував та направив завдання до МОЗ України щодо перевірок з цих питань? Мабуть ні. Тому що, розгляд питань ним проводився без особливих процедур перевірки.
Практично на всі доводи інвалідів України, він посилається на фінансову кризу, недостатність фінансування державного бюджету України. Тому у запереченнях він інформує, що реалізація всіх пропозицій, порушених у колективному зверненні інвалідів України, потребує видатків із державного бюджету та Фондів державного страхування, яких не вистачає. Він повідомляє, що Урядом здійснюються заходи щодо недопущення дефіциту державного бюджету з метою запобігання негативних наслідків від світової фінансової кризи для економіки та фінансової системи України. Програмою економічних реформ в Україні на 2010-2014 р.р. "Заможне суспільство конкурентноспроможна економіка, ефективна держава" передбачено встановлення мораторію (на 5 років) на запровадження нових видів соціальної підтримки населення на розширення наявних видів підтримки на нові категорії населення. Тобто не забезпечив соціальний захист незахищених верств населення (у тому числі інвалідів), Уряд встановив мораторій для нових категорій населення. Не зрозуміло, що має на увазі у запереченнях перший заступник Міністра Надрага В.І. посилаючись на мораторій - це відстрочка на забезпечення інвалідів памперсами, простирадлами, катеторами, ліками, технічними засобами реабілітації, бензином для спецавтотранспорту та інше, які необхідні інвалідам за станом їх здоров`я?
Таке ж саме колишній Уряд запровадив аналогічний мораторій на 2008-2011 роки.
Більш 20 років у державі існує капіталізм. З року у рік зростає число мільйонерів і мільярдерів та збільшується їх капітал, прибуток. Це повинне бути одним з основних джерел наповнення бюджету України для справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами держави. Якщо ні, чому обкладається податками заробітна плата громадян України? Ст. 95 Конституції України передбачає, що бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Ці обставини є основною причиною того, що законом про Державний бюджет України не визначаються необхідні видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків на соціальний захист інвалідів.
Відповідне вимог ст. 116 Конституції України, Кабінет Міністрів України:
1) забезпечує державний суверенітет і економічну
самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої
політики держави, виконання Конституції і законів України, актів
Президента України;
2) вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і
громадянина;
3) забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної
та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості
населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони
природи, екологічної безпеки і природокористування.
У позовних вимогах, ми скаржимося на бездіяльність Мінсоцполітики щодо запровадження для інвалідів 1А групи (лежачих інвалідів) безоплатного пересилання поштою рекомендованих листів (звернень громадян до органів влади, правоохоронних та судових органів з питань захисту їх прав). У запереченнях посадовець Надрага В.І. не хоче це зрозуміти, та додатково зазначає, що законодавством України не встановлено плати за розгляд звернень громадян. Не про те мова ведеться. Чомусь голова Комітету ВРУ Сушкевич В. з розумінням ставиться щодо запровадження для інвалідів 1А групи з важкими патологіями безкоштовного пересилання поштою рекомендованих листів та вносить з цього приводу відповідне подання до Кабінету Міністрів України (у матеріалах справи посилка на копію відповіді голови ВРУ Сушкевича В. за № 04/26/13-1584 від 22.07.2011). Перший заступник Міністра Надрага В.І. не бажає це зрозуміти.
Аналогічне, він зазначає відносне ветеранів Великої Вітчизняної війни, які стали інвалідами за станом здоров`я та позбавленні права безоплатного отримання ліків, засобів догляду, технічних засобів реабілітації. Діючим законодавством це не передбачено.
Теж саме він зазначає про те, що інвалідів не забезпечують одночасно спецавтомобілем та інвалідним кріслом з електроприводом за станом їх здоров`я. Інвалід має на це право чи ні? Надрага В.І. роз`яснює, що будь яких обмежень щодо одночасного придбання автомобілю та інвалідного крісла з електроприводом за власні кошти не існує. Він вперто не хоче розуміти позовні вимоги інвалідів України.
Мінсоцполітики у запереченнях правильно посилається на вимоги ст. 38 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо забезпечення інвалідів технічними засобами реабілітації. Але Порядком забезпечення окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації і формування відповідного державного замовлення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.06 № 1652 (зі змінами) у порушення прав інвалідів не передбачено забезпечення інваліда за висновком МСЕК полегшеною коляскою до 8 кг вагою, ортопедичним матрацем, спортивною кушеткою, велотренажером, станком-вертикалізатором, памперсами, ліками імпортного виробництва та інше. Тому Надрага В.І. приходить до висновку, що видатків, передбачених Мінсоцполітики в державному бюджеті на ці цілі, недостатньо навіть для здійснення протезування окремих категорій населення. Однак, відсутній його висновок про те, мають чи ні інваліди України право на забезпечення вказаних засобів реабілітації?
Аналогічне положення щодо забезпечення путівкою без лікування супроводжуючої особи інваліда 1А групи з наслідками травм, захворюваннями хребта та спинного мозку, якщо потребу визначено МСЕК.
У позовних вимогах звертається увага на те, що в порушення вимог Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" (м.Київ) на протязі багатьох років не вклала ні копійки грошей для модернізації роботи Сакського спинального санаторія ім. М.М. Бурденка. Аналогічне становище відзначається в попередні роки. Наприклад, у 2010 році вказаний санаторій від своєї діяльності перерахував ЗАТ "Укрпрофоздоровниці" 5000000 грн. прибутку. Що зроблено для поліпшення лікування та перебування інвалідів у санаторії? Відповідаємо, нічого. Комфортність проживання у палатах не поліпшується. Фізкультурне-спортивне обладнання у залах ЛФК на рівні 70-80 років минулого століття, яке не удосконалюється. Над їдальнею, на третьому поверсі хтозна-скільки років пустує величезний зал, де можна відкрити спортивну залу, але керівництво вказаного Закритого Товариства це не хвилює. Багато процедур у санаторії для лежачих інвалідів не доступне тому, що відсутні підйомники. В основному у санаторії використовується жіноча праця, жінки піднімають, пересаджують інвалідів більш 100 кг вагою, потім багато з них хворіють на захворювання хребта. Ніякими нормативними актами не передбачене це, як професійне захворювання та не є страховим випадком? Не удосконалюється діяльність санаторія по лікуванню інвалідів. Велика чисельність інвалідів прибувають зі шкірними захворюваннями, цукрового діабету, інсульту, інфаркту міокарду. Разом з тим, у санаторії відсутні фахівці щодо лікування цих хвороб. Методи лікування не удосконалюються, ліків не має. Мінсоцполітики України не перевірило доводи інвалідів та стверджує про забезпечення догляду за хворими на належному рівні без сторонньої допомоги. Більш того, Мінсоцполітіки, як головний орган у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення, не направив Міністерству охорони здоров`я України завдання щодо перевірки вказаних питань. Тому у запереченнях знову надається роз`яснення чинного законодавства, яке не вирішує вказаних проблем інвалідів. Про те є посилка, що це відноситься до компетенції МОЗ України. А якщо ні ЗАТ "Укрпрофоздороіниця", ні Сакський спинальний санаторій ім. Бурденка не підпорядковані Мінсоцполітіки, для цього є Генеральна прокуратура України, куди необхідно було б звернутися.
Чинним законодавством України погіршені права громадян України в частині не встановлення інвалідності внаслідок трудового каліцтва особам, які отримали травму по дорозі з роботи до місця проживання та зворотному напрямку як це було у 80 роках, на початку 90 років минулого століття, не усунення цього порушення у законодавстві Мінсоцполітики. У запереченнях, замість того, щоб роз`яснити які заходи приймаються з цього приводу (законодавча ініціатива), представник Мінсоцполітики Надрага В.І. не хоче бачити цих порушень та роз`яснює чинне законодавство, де мова йде вже не про виробничий характер нещасних випадків, а про розслідування та облік нещасних випадків невиробничого характеру. Хоча з заробітної плати цих працівників утримувалися страхові внески.
Не зрозуміло, чому у запереченнях перший заступник Міністра Надрага В.І. лише констатує про невиконання Комплексної програми розв`язання проблем інвалідності, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1992 р. № 31, зокрема п.3, згідно з яким необхідно було починаючи з 1992 року створити при поліклініках служби забезпечення інвалідів усіма видами медичної допомоги вдома (МОЗ України). Дотепер це питання залишається актуальним для інвалідів. Перевірок додержання законності у діяльності МОЗ України з цього приводу не здійснено, реагування ніякого.
З питань не впровадження інноваційних технологій у виробництво технічних засобів реабілітації, він скаржиться на те, що протягом 2009-2010 роках кошти на зазначені цілі до державного бюджету не виділялись. Що конкретно зроблено з цього приводу Мінсоцполітики, не зрозуміло.
У позовних вимогах інвалідів України йде мова про зберігання середньої заробітної плати та місця роботи за особою, яка здійснює постійний сторонній догляд за інвалідом 1 групи. Це повинне бути закріплено у Законі України. У запереченнях про це мова не іде.
Законодавчо не передбачено те, що працівники органів праці та соціального захисту населення зобов`язані виявляти інвалідів (з моменту надходження до лікарень) і брати їх на облік. У запереченнях не видно, де конкретно можна побачити цю ініціативу Мінсоцполітики, у яких реформах?
Згідно вимог ст. 159 КАС України судове рішення має бути законним та обґрунтованим, тобто ґрунтуватися виключно на вимогах чинного законодавства України, а не на неможливості сторони, в даній справі відповідачів, реалізувати ці приписи нормативно-правових актів.
Враховуючи вищевикладене, керуючись вимогами ст.ст. 49, 139,161, ч. 2 ст. 162 КАС України, -
ПРОШУ:
1. Долучити дані заперечення на заперечення до матеріалів справи №2а-1995/12/2670.
2. Задовольнити позов Шпагіна С.Д. до Адміністрації Президента України, Міністерства соціальної політики України про зобов`язання Адміністрації Президента України, Міністерства соціальної політики України щодо розгляду колективного звернення інвалідів України про їх правовий та соціальний захист відповідне вимог Конституції України та Закону України "Про звернення громадян" по справі №2а-1995/12/2670 у повному обсязі.
3. Розглядати справу за моєї відсутності, повідомляючи про всі процесуальні судові рішення
згідно вимог КАС України з метою належного дотримання прав позивача у справі.
17.05.2012р. С. Д. Шпагін
P.S. Жаль, что есть ,так называемые журналисты, которые позорят эту профессию.