Звернення до медперсоналу 2-ї неврологій КМКЛ №4 ковідне відділення
Чому я не можу заспокоїтися й спокійно спати та вимагаю покарання винних?
Тому що лікуючий лікар Обертюк М.О., з якою я спілкувалась за телефоном щодо стану хворої Датчук В.І., кожен, підкреслюю, кожен день та чергові лікарі відповідали, що стан стабільний та все добре.
На превеликий жаль, попасти в ковідне відділення неможливо, за що звинувачую себе особисто - треба було прорватися та побачити своїми очима, як "все добре".
Отже, заяву до поліції подано, маму не повернути...
Але хочу сказати, що всі причетні до нашого особистого горя з приводу смерті моєї мами, Датчук В.І., гірші проклятої всією Україною русні, тому що живуть в Україні, ходять по нашій землі, дихають нашим повітрям... Вони поруч з нами, а безпорадні хворі, на жаль, в їхніх руках та на їх совісті.
Питання залишились: - чому моя мама, Датчук В.І., після виписки 5 жовтня п.р. з неврологічного віддлення (лікар ОБЕРТЮК М.О.) НЕ МОГЛА ЇСТИ та КОВТАТИ???
Вона дуже страждала та поволі вмирала у мене на очах
- чому куприк та пролежні ЗАГНОЇЛИСЯ ?????
Вона прожила ще чотири дні і ми впорались із пролежнями. Рани знов були чисті та вона могла сидіти! Це в лікарні так обробляють пролежні ???
КМКЛ №4 м. Києва_Звернення до медперсоналу 2-ї неврологій КМКЛ №4 _ Щодо лікування Датчук В.І. - Отзывы о Городская клиническая больница 4
Звернення до медперсоналу 2-ї неврологій КМКЛ №4 ковідне відділення
Чому я не можу заспокоїтися й спокійно спати та вимагаю покарання винних?
Тому що лікуючий лікар Обертюк М.О., з якою я спілкувалась за телефоном щодо стану хворої Датчук В.І., кожен, підкреслюю, кожен день та чергові лікарі відповідали, що стан стабільний та все добре.
На превеликий жаль, попасти в ковідне відділення неможливо, за що звинувачую себе особисто - треба було прорватися та побачити своїми очима, як "все добре".
Отже, заяву до поліції подано, маму не повернути...
Але хочу сказати, що всі причетні до нашого особистого горя з приводу смерті моєї мами, Датчук В.І., гірші проклятої всією Україною русні, тому що живуть в Україні, ходять по нашій землі, дихають нашим повітрям...
Вони поруч з нами, а безпорадні хворі, на жаль, в їхніх руках та на їх совісті.
Питання залишились:
- чому моя мама, Датчук В.І., після виписки 5 жовтня п.р. з неврологічного віддлення (лікар ОБЕРТЮК М.О.) НЕ МОГЛА ЇСТИ та КОВТАТИ???
Вона дуже страждала та поволі вмирала у мене на очах
- чому куприк та пролежні ЗАГНОЇЛИСЯ ?????
Вона прожила ще чотири дні і ми впорались із пролежнями. Рани знов були чисті та вона могла сидіти! Це в лікарні так обробляють пролежні ???
отзыв
Комментарии к отзыву