На роботу беруть тих, хто тільки-но закінчив університет, і шукає роботу. Спочатку все добре, кілька кандидатів, відбір, який займає 4-5 днів. Якщо все ок, потім стажування займає 1-1.5 тижня. Полягає стажування у вивченні та практики процесу навчання — приблизно 90% часу, і лише 10% на організаційні/робочі моменти. Робота специфічна, у тому плані, що: - ти працюєш за чітким алгоритмом, якщо... Читати відгук На роботу беруть тих, хто тільки-но закінчив університет, і шукає роботу. Спочатку все добре, кілька кандидатів, відбір, який займає 4-5 днів. Якщо все ок, потім стажування займає 1-1.5 тижня. Полягає стажування у вивченні та практики процесу навчання — приблизно 90% часу, і лише 10% на організаційні/робочі моменти. Робота специфічна, у тому плані, що: - ти працюєш за чітким алгоритмом, якщо щось зробив не так — у тебе погане ставлення до роботи, і неважливо, що цим моментам не приділяли достатньо уваги при стажуванні; - іноді потрібно затримуватися (в оплату враховують тільки години занять); - робота з колективом є, але вона дистанційна, в телефонному режимі; - у кожному класі є камера, через яку спостерігає людина за тим як ти проводиш заняття, і повністю контролює що ти робиш. З одного боку, це плюс для роботодавця, є контроль за співробітником та робочим процесом. З іншого боку, для працівника це почуття постійного контролю/спостереження, своєрідний паноптикум. Людина, яка спостерігає, може подивитися на роботу в один з моментів, і побачити те, що відрізняється від алгоритму роботи. Він це повідомляє директору, потім директор дзвонить тобі, і починається довга розмова щодо твого поганого і несерйозного ставлення до роботи. При тому, що людина, яка дивиться, вона може не знати ситуацію, яка в класі, форс-мажори, технічні моменти. Але це неважливо, його робота — знаходити косяки. - комунікація з директором це окрема тема… якщо коротко — якщо ти неправий - директор правий, якщо директор не правий — ти все одно не правий, бо він директор, він платить зарплату, і іноді він сам так і говорить, коли немає нормальних аргументів; - настрій у директора часто змінюється, і навіть без причини можна потрапити під гарячу руку; - відпроситися з роботи можна, але складно, і після кількох разів уже боїшся відпрошуватись, бо це складний для них процес, їм це дуже не подобається. Перші кілька місяців роботи все добре, але потім ставлення змінюється. І ще, раптове звільнення, без долпати зарплати, класика.
монотонність роботи, немає професійного розвитку, постійна зміна співробітників (так як не витримують або їх звільняють), не можна вносити свої ідеї та мати комунікацію з учнями у вільному форматі, тільки працювати за алгоритмом, програма навчання не дуже ефективна, акцент на швидку програму щоб не було нудно, а не на глибоке вивчення...
Відгук про досвід роботи викладачем
Спочатку все добре, кілька кандидатів, відбір, який займає 4-5 днів.
Якщо все ок, потім стажування займає 1-1.5 тижня. Полягає стажування у вивченні та практики процесу навчання — приблизно 90% часу, і лише 10% на організаційні/робочі моменти.
Робота специфічна, у тому плані, що:
- ти працюєш за чітким алгоритмом, якщо... Читати відгук На роботу беруть тих, хто тільки-но закінчив університет, і шукає роботу.
Спочатку все добре, кілька кандидатів, відбір, який займає 4-5 днів.
Якщо все ок, потім стажування займає 1-1.5 тижня. Полягає стажування у вивченні та практики процесу навчання — приблизно 90% часу, і лише 10% на організаційні/робочі моменти.
Робота специфічна, у тому плані, що:
- ти працюєш за чітким алгоритмом, якщо щось зробив не так — у тебе погане ставлення до роботи, і неважливо, що цим моментам не приділяли достатньо уваги при стажуванні;
- іноді потрібно затримуватися (в оплату враховують тільки години занять);
- робота з колективом є, але вона дистанційна, в телефонному режимі;
- у кожному класі є камера, через яку спостерігає людина за тим як ти проводиш заняття, і повністю контролює що ти робиш. З одного боку, це плюс для роботодавця, є контроль за співробітником та робочим процесом. З іншого боку, для працівника це почуття постійного контролю/спостереження, своєрідний паноптикум. Людина, яка спостерігає, може подивитися на роботу в один з моментів, і побачити те, що відрізняється від алгоритму роботи. Він це повідомляє директору, потім директор дзвонить тобі, і починається довга розмова щодо твого поганого і несерйозного ставлення до роботи. При тому, що людина, яка дивиться, вона може не знати ситуацію, яка в класі, форс-мажори, технічні моменти. Але це неважливо, його робота — знаходити косяки.
- комунікація з директором це окрема тема… якщо коротко — якщо ти неправий - директор правий, якщо директор не правий — ти все одно не правий, бо він директор, він платить зарплату, і іноді він сам так і говорить, коли немає нормальних аргументів;
- настрій у директора часто змінюється, і навіть без причини можна потрапити під гарячу руку;
- відпроситися з роботи можна, але складно, і після кількох разів уже боїшся відпрошуватись, бо це складний для них процес, їм це дуже не подобається.
Перші кілька місяців роботи все добре, але потім ставлення змінюється.
І ще, раптове звільнення, без долпати зарплати, класика.