Проєкт "Я граю" зачепив мене. Тема деструктивних онлайн-ігор та "груп смерті", яка свого часу сколихнула суспільство, надзвичайно складна та болюча, і мені дуже цікаво подивитися, як режисер Олександр Бєляк трансформує її у формат підліткового пригодницького трилера. Тішить, що українське кіно починає сміливо говорити з молодою аудиторією її мовою про такі гострі проблеми, як цифрова безпека, самотність та булінг, не обмежуючись... Читати відгук Проєкт "Я граю" зачепив мене. Тема деструктивних онлайн-ігор та "груп смерті", яка свого часу сколихнула суспільство, надзвичайно складна та болюча, і мені дуже цікаво подивитися, як режисер Олександр Бєляк трансформує її у формат підліткового пригодницького трилера. Тішить, що українське кіно починає сміливо говорити з молодою аудиторією її мовою про такі гострі проблеми, як цифрова безпека, самотність та булінг, не обмежуючись банальними повчаннями. Кадри зі зйомок в Одесі виглядають дуже атмосферно, а сама зав'язка з детективним розслідуванням друзів обіцяє тримати в напрузі до останньої хвилини. Вірю, що вийде не просто динамічне та видовищне видовище, а й глибока, повчальна історія про взаємопідтримку та відповідальність, яку варто буде переглянути як підліткам, так і їхнім батькам.